На початку цього [1983] року відійшов від час на «Вічну Ватру» визначним і широко іідомий мистець, графік і маляр, Роберт Лісовський, колись пластовий діяч, а передусім великий лю­битель нашої пластової молоді і її організації.

Роберт Лісовський у пластовому однострої,
1930-ті роки

Тільки старші з нас знали Його ще особис­то як пластуна «Сизого Орла»; для молодших був Він майже чужим. Адже прожив Він ос­танні десятиріччя із Своїх дев’ятдесять років далеко від пластового середовища там, куди кидала його скитальська доля, останньо у Же­неві, в Швайцарії. А проте був Він завжди близький нам духом, прив’язанням до пласто­вої ідеї і живий своїми мистецькими слідами в нашій організації. Ось погляньмо на велику, по-мистецьки стилізовану пластову лілейку в наголовку листового паперу Головної Пласто­вої Ради і Головної Пластової Булави: вона — твір Роберта Лісовського, пластуна і мистця — графіка; або ось мистецька марка на обкла­динці «Великої Гри»: вона теж роботи «Сизо­го Орла» — Лісовського. Його заставки, ри­сункові знаки прикрашували пластові видан­ня, коли цього тільки було треба. І це були твори не тільки Його мистецтва, але й Його любови до Пласту. Тому й заслужив Він, щоб згадати Його дружнім спомином і поглибити Його пам’ять серед нас.

Народився Роберт Лісовський в 1893 р. на Запоріжжі над Дніпром, близько місця, де колись була Січ, де бились об межі хвилі дні­прових порогів і жила безмертна козацька сла­ва. Мистецький порив і здібності повели його до Києва на науку в найкращих наших тодіш­ніх мистнів. Був учнем славного маляра О. Мурашка, потім — у Київській Академії Мис­тецтв — славного графіка Юрія Нарбута і Михайла Бойчука. Воєнні події примусили Його шукати волі на заході: Львів, у Західній Укра­їні, хоч під Польщею, а головно Прага у Чехо-Словаччині, стали Йому новим вітчизняним прибіжищем, а українська громада — новою родиною, Він ще продовжував навчання в Ака­демії в Берліні, потім працював як мистець, а згодом як професор в Українській Пластичній Студії в Празі. Тут, у Празі, і на Закарпатті він зустрів молодих українських юнаків, що звали себе пластунами. Зразу почув з ними ідейне споріднення і став членом їх родини. Уродженець Запоріжжя став пластуном і діс­тав романтичне пластове ім’я «Сизий Орел». Минули його юнацькі роки, але духом був на­далі юнаком і знайшов у пластуванні сповнен­ня юнацьких мрій і надій. Може козацькі тра­диції його рідного Запоріжжя потягнули Його в ряди Пласту. Коли зорганізувався за межами Рідних Земель «Союз Українських Пластунів Емігрантів» (СУПЕ), Лісовський став його ак­тивним членом, а згодом і комендантом. За свою провідницьку працю дістав найвище то­дішнє пластове відзначення «Золотого Хреста». Прийшла Друга Світова Війна і наш «Си­зий Орел» мусів знову летіти у новий вирій. Опинився в Лондоні, а опісля в Женеві, де жи­ве його дочка, теж відома малярка, Зоя Лісовська Нижанківська. Там і почав Він Свою ос­танню мандрівку — на Вічну Ватру.

Одна з робіт Р.Лісовського, авторський шрифт якого взятий за основу взятий за основу для корпоративного шрифту у бренд-буці Пласту.