Будь приготований на нещасливі випадки

Лицарів давніх часів називали “лицарями-лікарями”, бо вони мали лікарні для лікування хворих, убогих і поранених під час нещасливих випадків чи на війні. Вони заощаджували гроші, утримували лікарні і хоча й були сміливі вояки, та при тому виконували працю доглядачів хворих і лікарів.

Лицарі св. Івана з Єрусалиму особливо посвятились цій праці вже вісімсот років тому. Британська Санітарна Бригада ім. св. Івана і Червоний Хрест – це представники цих лицарів за наших часів.

Дослідники, ловці й інші пластуни в бездоріжних частинах світу повинні знати, як поводитися, коли трапиться нещасний випадок чи захворювання їм самим чи їх товаришам, бо вони часто живуть сотні миль від найближчого лікаря. З цих причин пластуни-юнаки повинні вивчити все, пов’язане з доглядом хворих і з допомогою в нещасних випадках.

Мій брат таборував раз з приятелем далеко в австралійській пущі. Його приятель витягав корок з пляшки і, щоб мати краще опертя, стиснув її колінами. Та пляшка несподівано тріснула і гострим краєм врізалася глибоко в стегно та розтяла артерію. Мій брат швидко схопив камінь, загорнув його в хустину і немов джгут прив’язав повище рани, обкрутивши стегно хусткою так, щоб камінь натискав на артерію. Тоді взяв паличку, просилив через петлю хустини й крутив доти, аж поки перев’язка стала така тісна, що спинила кров. Коли б він не знав, що в такому випадку робити, його приятель за кілька хвилин умер би від утрати крові. А так він урятував йому життя, бо знав, що треба зробити, і зробив це відразу.

Нещасні випадки. Випадки трапляються раз-у-раз, і пластун-юнак завжди матиме нагоду подавати першу допомогу.

ТОМ-ЖОВТОДЗЮБ Ч. 10. ТОМ НА ВУЛИЦІ. На вулицю його не пускай: 3 автобуса стрибнув - Мало що не згинув, бо навколо себе не подививсь

ТОМ-ЖОВТОДЗЮБ Ч. 10. ТОМ НА ВУЛИЦІ.
На вулицю його не пускай: 3 автобуса стрибнув –
Мало що не згинув, бо навколо себе не подививсь

Ми багато говоримо про людину, що врятувала комусь життя, наражаючи при тому своє власне життя. Така людина – герой. Особливо хлопці дивляться так на неї, бо вона видається їм цілком іншою істотою, ніж вони. Але воно не так. Кожний хлопець, рятуючи комусь життя, часто має таку ж нагоду стати героєм, якщо він тільки зверне увагу на приготування себе до того.

Цілком певне, що одного дня майже кожний з вас, пластуни, буде свідком якогось випадку; якщо знатимеш, що тобі зробити, і як зробиш це негайно, то на все життя залишишся задоволений, що ти врятував ближнього або допоміг йому звільнитися з прикрого становища.

Будь готовий! Пам’ятай про наше гасло: “БУДЬ ГОТОВИЙ”. Будь готовий на нещасний випадок, вивчаючи заздалегідь, що саме тобі треба зробити, коли він трапиться.

Будь готовий зробити це в ту ж хвилину, як тільки цей випадок станеться.

Я з’ясую тобі, що треба робити в різних випадках, а ти мусиш у тому вправлятись якнайкраще. Але чи не найважливіша справа, що її ви, пластуни, мусите собі запам’ятати – це: де б ви не були і що б ви не робили, ви завжди повинні мати на думці: “Який нещасний випадок міг би тут трапитися?” і “Що було б моїм обов’язком, коли б він трапився?”

Тоді ти приготований до дії.

А коли вже випадок станеться, тоді пам’ятай, що обов’язок пластуна – бути першим, хто береться рятувати: не дозволь, щоб хтось непокликаний випередив тебе.

Подумай про те заздалегідь. Уяви собі, наприклад, що ти стоїш на переповненому пероні на станції, чекаючи на поїзд.

Подумай: “Уявім собі, що хтось впаде з платформи на рейки, а тут саме над’їжджає поїзд; що я маю робити? Я мушу зіскочити і стягнути його з рейок далеко набік, бо не буде часу підняти його знову на платформу. Або, якщо потяг буде вже дуже близько, єдиним порятунком буде прилягти помежи рейками і його теж примусити лягти побіч себе, щоб перепустити поїзд понад нами”.

А тоді, коли трапиться нещасний випадок, ти відразу стрибнеш і виконаєш свій план тоді, як інші будуть бігати схвильовано та лементувати і нічого не робитимуть, бо не знають, що їм робити.

Такий випадок справді трапився. Одна пані впала з платформи на станції Фінсбері Парк в Лондоні саме в хвилину, як над’їздив поїзд. Чоловік на ім’я Альберт Гардвік зіскочив, ліг поміж рейки і стягнув її теж туди; потяг переїхав понад ними, не доторкнувшись їх.

Зате Гемпсед був свідком ганебної сцени. Жінка топилася на очах великого натовпу людей у мілкому ставі; люди більше, як півгодини, дивилися, і ніхто не мав відваги піти й допомогти їй.

Ніхто б не повірив у те, що ціла купа чоловіків могла стояти на березі і тільки базікати – правда – на їх вічну ганьбу! Перший, що прибув на місце випадку, не зважився лізти у воду і тільки покликав інших. Потім зібралося багато людей, але побачивши, що ті, що там уже були, не йдуть у воду, налякалися самі чогось незнаного і не зважилися теж лізти у воду, і бідна жінка втопилася на їхніх очах.

Що може виконати пластун. Якщо б там був бодай один пластун-юнак, то про цю справу можна було б, я сподіваюсь, тепер інакше говорити. Це була саме нагода для пластуна-юнака відзначитися.

Виконуй свій обов’язок.

Допоможи своєму ближньому, особливо коли це жінка.

Не звертай уваги на те, що інші вагаються.

Кидайся сміливо і думай тільки про мету, що її пробуєш досягти, а не про свою безпеку.

Хлопці думають, що вони замолоді й замалі, щоб, коли рятують життя, робити щось інше, як стояти збоку. Але це велика помилка.

З того часу, як я написав цю книжку, трапилися тисячі випадків, де пластуни-юнаки кидалися рятувати потопаючих, хоч юрба боялася допомогти.

І не один пластун уже одержав за хоробрість медаль, яку дають тільки за геройські вчинки й рятування життя.

Нехай кожний пластун приготується, щоб теж її здобути. Одного дня може трапитися перед твоїми очима якесь нещастя і дати тобі нагоду до того. Якщо ти заздалегідь навчився, що тобі робити, можеш відразу зробити те, що слід, і здобудеш медаль. В кожному випадку ти матимеш тоді навіть щось більше, як медаль – матимеш задоволення, що допоміг ближньому, наражаючи своє власне життя на небезпеку.

Гутірка при ватрі ч.23.
 Пластування для хлопців. – Івано-Франківськ, 1999. – С. 255-258.

Напишіть відгук