“Як собі постелиш, так і будеш спати”, — каже народне прислів’я. Пластуни знають добре, що добрий сон і відпочинок залежать не тільки від постелі, але й від того, як збудоване шатро.

Недосвідчений юнак легковажить приписи доброї будови шатра, але до того часу, коли з солодкого сну збудить його дощ, чи вітер підірве або звалить на ньо­го шатро, чи вода просочиться й промочить “до нитки” його тепле ліжко.

Щоб не переживати таких не надто приємних при­год серед ночі, краще завчасу і завжди, не зважаючи на те, що заповідається погідна ніч, поставити шатро як слід.

Перш за все вибери добре місце. Не в заглибині, звідки вода не має куди стікати. Не на самому вершку гори чи горба, коли немає довкола високих дерев, якщо не бажаєш, щоб Твоє шатро виконувало завдання громозводу. Найкраще на трохи похиленому терені, поро­слому хоч з одного боку лісом, далі від великих дерев із сухими або пошкодженими гілками, що могли б під час великої бурі обірватись і впасти на шатро.

Вибирай терен сухий, не хвилястий і не кам’янистий, щоб можна було вбивати кілки.

Роздивися, чи немає поблизу мурашника та чи не ставиш шатра саме на їхньому шляху до води, до “пасовища” їхніх “корівок” тощо. Щоправда, вони Тобі не дозволили б спізнитися на ранішню збірку, але краще не переривати їхнього звичайного порядку денного. Ко­марі люблять вогкі, парні долини, втікають від вітру, що гуляє по верхах. Теж подбай, щоб Твоє шатро було на продувному місці, де за дня доходить соняшне про­міння та висушує вогкість. Гірські потоки під час бурі заливають не раз дуже раптово широкі долини.

Дивись, щоб шатро було вище всякого можливого заливу під час несподіваної повені.

Хоч би якої форми було Твоє шатро, перш, поки його поставиш, сполучи всі частини та розклади так, щоб його “підлога” набула бажане положення. Приколи тимчасово кінці шатра кілками до землі, влізь у сере­дину шатра і постав одну чи більше завчасу пригото­ваних головних підпор.

Коли шатро вже стоїть, поправ ще раз кілки, пиль­нуючи, щоб полотно всюди було сильно й рівно нап’яте, а форма з усіх боків симетрична. Тепер дивись, чи го­ловні підпори стоять прямовисно. Коли ні — поправ, звільняючи в потребі один-щва кілки.

Тепер, не відкладаючи, берись до польової лопат­ки. Обкопай шатро рівцем, не зважаючи на те, що, мо­же, хтось сміявся б з Тебе і переконував, що сьогодні буде прегарна погода. Ти посмієшся колись з нього, ко­ли серед ночі мокрий прийде про’ситись до Твого сухого шатра. І хоч Ти радо приймеш його як гостя, але з того часу він вилікується з лінивства. Рівець потрібний від горішнього боку похилого терену і з боків, так щоб вода могла вільно стікати у природно похилому напрямі. Не багато поможе рівець довкола шатра, коли немає куди з нього воді подітись. По скінченні таборування не забудь загорнути рівець або поікласти в нього вико­пану дернину та прибрати чи опалити все, що застанеться по таборуванні.

Шатро треба скласти зовсім сухим або при першій нагоді просушити. Це дуже важливе, щоб зберегти йо­го на довгий час придатним до вжитку.

Може, одначе, трапиться й таке, що немає в Тебе й Твоїх друзів шатра, а треба заночувати.

Тоді можна збудувати захисток-курінь (“шалаш”) із матеріялу, який в даній околиці найдеться.

Ось тобі взірець такого куреня:

Як його збудувати, розказує Тобі цей рисунок. Та­кі курені-захистки будували собі наші пластуни в Кар­патах, коли купити шатра іне мали спромоги. Будова його вимагає більше праці, помисловости і підхожого матеріялу, але старанно зроблений, такий курінь добре захищає від дощу, вітру, а навіть сильної бурі.