Конспект історії Українського Пласту

I. Роки 1911-1921

Українські землі і стан національної свідомості їх населення на початку XX століття: а) в Росії, б) в Австрії, в) в Мадярщині.

Пласт 1911-14 років у вахлярі інших організацій, таких як Січі, Соколи, — насвітлити пов’язаність Пласту із Січовим Стрілецтвом: персональні пов’язання й організаційно-діяльностеві.

Відгук скавтінґу на українських землях.

Пошуки за найбільш підхожим для нас типом скавтської організації. Змаг між ідеями Петра Франка, Олександра Тисовського, Івана Чмоли.

“Українізація” скавтінґу — приноровлення скавтських ідей і метод до українських потреб: назовництво — герб — організаційні форми — зміст діяльности (роля співосновників Пласту: Івана Боберського, Мирона Федусевича).

Перші пластові частини по галицьких школах:

  1. орагнізація і організатори — переважно вчителі (намагання створити організаційний центр у Львові — конференція пластових провідників з краю);
  2. діяльність: в засаді — наслідування чужих скавтських організацій, зокрема польської; на ділі — залежно від інтеліґенції і виховних кваліфікацій поодиноких провідників-виховників;
  3. на підставі повищого визначити загальний характер перших пластових організаційних клітин: прим., “щось в роді надобов’язкової шкільної руханки, спорту, мандрівництва, з додатком військових вправ”, — чи “свідоме гуртування української молоді для виконання патріотичних національних завдань у бурхливі 1911-14 роки”, чи сполучення одного з другим.

Пласт і УСС — пластуни в Леґіоні УСС.

Пласт на Сокільському Здвизі у Львові в червні 1914 р.

Пластуни і Пласт у визвольних змаганнях 1914-1921:

  1. пластуни і пластунки в рядах УСС;
  2. перша пластова Присяга 1915 р.
  3. Пласт у Листопадовому зриві 1918 р. (Пластова Сотня УСС).
  4. пластуни в УГАрмії.

Пласт у Східній Україні.

II. Роки 1921-1930

Відновлення Пласту

“Пробудження” після невдачі визвольних змагань. Тиск польської окупаційної адміністрації.

Спонтанне відродження пластових частин по школах Галичини.

Становище польської адміністрації до Пласту:

  1. непевне міжнародне становище Галичини до р. 1923, а опісля міжнародні зобов’язання Польщі щодо автономії для західних українських земель;
  2. напіввизнання існування і дії Пласту як секції УКТОДІ;
  3. постійна відмова затвердити власні статути Пласту без пов’язання з польським скавтінґом;
  4. у висліді: Пласт ніколи не був дозволений, а лиш до якогось часу толерований; по школах — ремісничий Пласт — Село-Пласт;
  5. переслідування польською адміністрацією пластової молоді і її провідників (Сокаль, Золочів, Коломия, Косів, Волинь).

Пластовий провід: а) головний — ВПРада, потім ВПК; б) “окружні проводи”; в) місцеві — опікуни частин, потім зв’язкові, а врешті — “кошові команди”.

Організація

В засаді гурткова система.

Пластові частини по школах: зразу великі “полки” замінені в 1924 р. на менші “курені”.

Після розросту Пласту в одній місцевості — кошові команди.

Пластові частини підлягали безпосередньо ВПРаді, потім ВПКоманді. Роля “окружних команд” чи “окружних зв’язкових” ніколи не була важливою.

Розріст Пласту: первісний “Український Пластовий Улад”, що був виключно організацією юнацтва, розрісся з часом до:

  1. УСП (почесні пластуни);
  2. УПН (підготова до Пласту)
  3. УПС (Сеньйорат)

Це коли мова про вікові групи, а до:

  1. ремісничого Пласту,
  2. Село-Пласту — коли мова про суспільні групи.

Діяльність

Самовиховна діяльність гуртковою системою за “Життям в Пласті”.

Пластові проби (спершу “іспити”).

Іспити вмілостей (спершу “почесні іспити”).

Прогулянки-мандрівки.

КУЛЬТ ГЕРОЇВ — вся діяльність побудована на традиції недавніх визвольних змагань (“пл. рік” починався 1.11 і кінчився 31.10. — піклування стрілецькими могилами, зеленосвяточні походи).

Зовнішні виступи: пописи, вправи.

Участь у релігійних і національних торжествах: Йордан, академії тощо.

Пластові табори: а) в горах — Підлюте, Остодір, Сокіл, Голови, Перехресне; б) на “рівнинах” — Старява, Горигляди; в) “водні” табори — (гл. “водний Пласт”); г) табори в Карпатській Україні — гляди Пласт на Закарпатті.

Пластові зустрічі (із моєї статті про Зустрічі в Одноднівці в 60-ліття Пласту).

Змаг добути гідне місце для Пласту в Українській Громаді закінчено успішно в 1925-26 рр. У висліді цього намагання різних середовищ підпорядкувати собі Пласт:

  1. радянофільське середовище;
  2. католицький клир;
  3. ОУН.

Господарсько-фінансові справи Пласту:

  1. пластова домівка у Львові, домівки по “школах”-осередках;
  2. фонд будови пластового дому у Львові;
  3. кооператива “Пласт”;
  4. “пакування товарів” для Народної Торгівлі;
  5. власні площі під табори: Сокіл, Перехресне, Голови (де ще?)

Пласт у Карпатській Україні

Матеріяли Леоніда Бачинського.

Праці Шерегія, Вайди, Папа, Комаринського.

Пласт на Буковині.

Пласт на Волині.

Пласт в інших країнах — Союз Українських Пластунів Еміґрантів В ЧСР. В Німеччині. В Польщі (табори полонених: Каліш, Тарнів). У Франції. У Юґославії. В Єгипті. В Італії. В Данціґу.

Водний Пласт. Ремісничий Пласт. Селянський Пласт.

III. Роки 1930-1945

А. Пласт у підпіллі

Заборона Пласту на Волині 1928 р., в Галичині 16.9.1930. Арешти і процеси: Дрогобич (Остап Левицький, Іваненко); Станиславів, Яворів і ін.

“Ліквідаційна комісія”.

“Пластовий Центр”.

Передача Головного Пластового Проводу до Праги — СУПЕ.

Діяльність під чужими, іншими владами:

  1. Комісія виховний осель і мандрівок молоді;
  2. доріст “Рідної Школи”;
  3. літні табори: Сокіл, Остодір (інші?).

Видавництво “Вогні” (“На сліді”?).

Кооператива “Пласт”.

Б. Друга світова війна

Пласт під час большевицької окупації.

Пласт під німецькою окупацією: ВСУМ.

Вихід з рідної землі.

В. Віднова Пласту поза Україною

Стан вихідців безпосередньо після війни: непевність майбутнього, брак комунікації.

Перший Загальний Пластовий З’їзд 5.10.1945 у Карльсфельді.

Другий Загальний Пластовий З’їзд 28.4.1946 у Карльсфельді.

Третій Загальний Пластовий З’їзд 15-17.3.1947 у Реґенсбурзі.

Тимчасова стабілізація житлових умов еміґрації по таборах, організований за національністю, — масове поширення Пласту по таборах — організація і діяльність; зустріч із різнонаціональними скавтськими з’єднаннями, зв’язок з Міжнародним Скавтським Бюром.

Зустріч з різнонаціональними скавтськими групами.

Пласт і Міжнародне Скавтське Бюро.

Діяльність:

  1. встановлення правил пластової діяльности в нових умовах — Інструкції Команди СУПЕ;
  2. пластові вишкільні курси;
  3. пластові табори;
  4. зустрічі, зокрема Ювілейні, в Авґсбурґу і Міттенвальді;
  5. пластове видавництво “Молоде Життя”;
  6. кооператива “Пласт” у Байройті;
  7. віднова Пластового Сеньйорату;
  8. пластова преса.

Пласт в  Австрії. Пласт у бритійській окупаційній зоні. Пласт у французькій окупаційній зоні.

Підготова до виїзду в заморські країни:

  1. Пластовий Конґрес Перший в Ашафенбурзі;
  2. Четвертий Пластовий З’їзд у Цуфенгавзені.

Напрямні щодо організації Пласту в нових країнах поселення:

  1. Правильник ГПСтаршини про своїх зв’язкових до нових країн;
  2. Правильник устрою і дії нових крайових пластових організацій.

Уповноважені ГПС на ЗСА, Канаду, Австралію, Арґентину, Бразилію, Венесуелю, Францію, Тунезію, Велику Британію і т.д.

Творення нових крайових пластових організацій.

Покликання “діючої ГПСтаршини” в ЗСА.

Перенесення осідку ГПСтаршини до ЗСА (Дітройт) 1952.

Підготова 5 Загального З’їзду Союзу Українських Пластунів.

5 З’їзд СУП — 1 Збори КУПО 1-3.1.1954.

Чергові Збори КУПО 2-6, організаційні проблеми.

Пластовий Конґрес Другий.

Проблеми Пласту в світі:

  1. втримання ідентичности української молоді в чужих середовищах;
  2. “модернізація” пластових виховних засобів;
  3. Пласт і Скавтінґ;
  4. Пласт і політичні середовища;
  5. Пласт і Українська Громада;
  6. Пласт і інші молодечі організації.
Пластовий Шлях, ч. 1 (68), 1983. С.44-49.

Напишіть відгук