Не топчіть золота!

Отсей клич вже другий рік гомонять по українських часописах, а відноситься він до збірки дикоростучи літничих ростин.

Ці ростини – це скарби, якими природа обильно обдарила нашу країну а які ізза невикористання згл. невідповідного користування з року на рік марно пропадають тоді, коли у инших народів, головно на заході Европи, збірка їх творить окрему, поважну галузь промислу, що міліонам жителів дає гарні зисуи, а то й одиноке удержання.

Вже само знання всіляких родів тих – на погляд непотрібних – буранів, кущів, трав і пр. приносить велику користь для науки і для загального добра тим більше, що між ними багато трійливих, перед якими треба беречися.

Але це знання побіч такої чисто ідеальної користи несе також чималу користь матеріяльну, так як збірка тих лічничих ростин не получена майже з ніякими вкладами а гарно поплачується.

От візьмім ціни, які нині платяться в нас за цілюще зілля, а побачимо, що прим. за 1 кг. листя отровниці, перцевої мяти, червоного наперсника, мучниці, дістається у Львові по 5.000 Мп., за корінни дягилю по 8.000Мп., за цвіт липи 6.000 Мп., цвіт полевого маку, блавату, дівини, глухої кропиви від 16.000 до 25.000 Мп., за цвіт чорнох мальви 25 і 30 тисячів, за порошок пядичу 20.000 Мп., за матку 16.000 Мп., а за хрущика (правда, – це не зілля!) зеленої майки навіть 60.000 Мп. за кільо.

Подумайте-но пластуни і пластунки, чи не добреби було взятися вам до того; не дуже-то напрацюєтеся а здивуєтеся, кілько скористаєте. За збирання зілля не оден з вас зможе справити собі щось до пластового однострою або й кілька книжок до науки чи до читання, дехто придбає гроша на поїздку у пластовий табор або на прогульку, инший для дому або для Пласту (пресовий фонд!) і т. д. А ще й для загально-народної справи буде з того хосен, бо при продажи узбираного зілля кождий – думаю – сам з власної волі радо пожертвує якийсь відсоток на „Рідну школу”, яка вже тепер радіє  з того, що наша пластова молодь візьметься до тої пожиточної праці, і покладає великі надії на це нове жерело доходу для себе. От і маєте пластове „добре діло” у многократній формі!

Тому: „не топчіть золота!”, а використовуйте кожду нагоду для збірки дикоростучих лічничних ростин; збирайте їх на прогульках, на феріях і пр. і заохочуйте инших до цьго; організуйте збірку і продажу спільно, гуртками і цілими частинами (для кождої частини висилаємо рівночасно по одному поученню до збірки і сушення), – визначіть до цього окремого діловодчика, якого завданням буде перевести діло як слід, порозумітися з купцями, розділити зискі і пр. і пр. Лише беріться до цьго згідно, розумно і  – зараз, бо мати природа, що каже зіллю рости, цвисити, дати овоч і згинути, – не буде на вас ждати, заки надумаєтеся і зволите підняти золото, що цого даром кидає вам під ноги.

Поучення до збірки і сушення лічничих ростин і т. п. висилає даром кождому Спілка Українських Кооператив Галичини у Львові, вул. Зіморовича ч. 20, куда з огляду на повний сезон збірки вказаним є подати негайно свою адресу.

Суід ще зазначити, що спілка виплачує відворотною почтою повну належитість, тому посилаючи сирівці треба рівночасно повідомити спілку, який відсоток з припадаючої належитости має вона передати на ціли „Рідної Школи”.

Молоде життя. – Львів, цвітень-червень 1923. – Ч. 3-4. – С. 25-26.

Напишіть відгук