Нещасливі випадки і як при тому поводитися

Рік-у-рік багато людей гине внаслідок паніки, яку досить часто викликають зовсім незначні причини й яку можна було б опанувати, коли б бодай один-два чоловіки поводилися спокійно.

Одного вечора кілька років тому на поромі в нью-йоркській пристані чоловікові, що віз з собою кілька спійманих раків, здавалося, що він зробить добрий жарт, як випустить одного рака. Рак спіймав корабельного кота, а той занявчав і скочив у гурт учениць, що пливли поромом: вони розскочилися з криком. Це спричинило паніку між сотнями подорожніх. Вони кинулись утікати на всі боки; вмить проламалось поруччя, і вісім осіб впало з палуби. Поки можна було щось зробити, їх знесла хвиля, і вони потопилися.

Кілька років тому один чоловік у російському місті, відчиняючи ранком крамницю, побачив на прилавку велику чорну бомбу. Він вискочив на вулицю і почав утікати від неї. Поліцист, думаючи, що це злодій, вистрілив у нього, бо він не хотів зупинитися. Куля не влучила в нього, а в когось іншого. Почалася паніка, багато людей втратило життя. Коли паніка проминула, той чоловік повернувся до своєї крамниці і побачив, що “бомба” все ще лежить на прилавку, але це була ніяка не бомба – це був звичайнісінький кавун!

Кілька років тому трапився випадок замішання й паніки між дітворою в театрі в Барнслі тільки через переповнення театру. Восьмеро дітей задавлено тоді на смерть. І ще більше було б втратило життя, якби не два чоловіки, що були спокійні і зробили те, що треба. Один з них на ім’я Ґрей весело гукнув на дітей, щоб виходили іншими дверима, а другий, що обслуговував проекційний апарат, висвітлив несподівано якийсь образ на екрані і тим відвернув увагу решти дітей та запобіг паніці. Якщо принаймні один-два чоловіки будуть спокійні і чинитимуть як слід у вирішальну хвилину, можуть часто заспокоїти сотні людей і врятувати не одне життя.

Коли навколо тебе люди попадуть у паніку, тобі хочеться робити те, що й інші роблять: тікати геть або стояти нерухомо і кричати: “Ох!” Отож, коли відчуєш таке бажання, опануй себе. Не піддавайся паніці, як це роблять інші, збережи спокій, подумай, що треба було б зробити, і відразу роби це.

Рятування з пожежі. Є дуже багато прикладів рятування людей з дому, що горить. Про них читаємо щоденно в часописах. Ти повинен вивчити кожний випадок, як він стався, і уявити собі, що ти зробив би за тих обставин. Так починаєш вчитися, як діяти в різних випадках.

Один такий зразковий випадок стався кілька років тому, коли вулицею в Кінґсленд в Четем ішов молодий матрос Джордж Обіній, що служив на кораблі “Андромеда”. Раптом він побачив якийсь дім у вогні. На котромусь поверсі кричала якась жінка, що вона має там кілька дітей і не може разом з ними вийти. Матрос покинув своїх друзів, видряпався по фасаді дому аж до вікна понижче жінки та вибив скло так, що мав уже на чому стати. Жінка могла тепер спустити вниз дитину так, що матрос міг її схопити та й собі теж подати її далі вниз аж на землю. Так подавали дитину за дитиною з рук до рук, поки не спустили їх шестеро на землю, а кінець-кінцем врятували ще й дві жінки. Матрос, зачаджений димом, зомлілий упав, але його підхопили внизу люди. Ось вам приклад, як треба ВІДРАЗУ виконати свій обов’язок, не думаючи про небезпеку та труднощі.

В Шоргем Біч загорівся дім, і на пожежу швидше з’явився місцевий курінь пластунів-юнаків. Вони робили, як справжні пластуни, працюючи як пожежники, і опанували вогонь; вони теж врятували життя двом жінкам і дитині та дали їм першу допомогу й перев’язали рани.

Хата горить! Якщо побачиш дім, що горить, тоді ти повинен:

  1. потривожити людей, що в ньому живуть,
  2. повідомити найближчого поліциста чи пожежну станцію,
  3. спонукати сусідів, щоб несли драбини, матраци й килими та ловили людей, які скачуть униз.

Коли приїдуть пожежні, хлопці повинні допомогти поліції тримати натовп людей осторонь від місця праці пожежників.

Якщо треба ввійти в дім і там шукати слабих і зомлілих людей, тоді головна річ, що її треба виконати – це: покласти собі на ніс і уста вогку хустину чи шматину і йти, зігнувшись чи повзучи на руках і колінах, зовсім близько долівки, де ще найменше диму чи газів. Коли ж доводиться йти через вогонь і іскри, добудь собі по змозі покривало, зволож його й посередині зроби дірку, щоб крізь неї пропхати голову: це ніби вогнетривкий плащ, в якому можеш пробитись через полум’я й іскри.

Це не надто приємне, коли тебе на долівці в покривало чи в килим загорнуть, але тільки цим способом можна допомогти тому, кому одяг загорівся. Уважай, щоб і твій одяг не загорівся

Це не надто приємне, коли тебе на долівці в покривало чи в килим загорнуть, але тільки цим способом можна допомогти тому, кому одяг загорівся. Уважай, щоб і твій одяг не загорівся

Якщо десь поблизу вибухне пожежа, пластуни якнайшвидше збирають свої гуртки і пластовим кроком поспішають в напрямі полум’я чи диму; гуртковий подає звіт поліційній чи пожежній сторожі та пропонує допомогу свого гуртка; гурток готовий утворити кордон, щоб затримати натовп, готовий вислати своїх пластунів з дорученням, берегти приватну власність та допомагати іншим чином.

Коли побачиш, що на комусь горить одяг, поклади його на долівку, бо полум’я горить тільки вгору, та обгорни його обрусом, килимом, плащем чи покривалом. Уважай при тому, щоб і на тобі одежа не загорілася. Робимо так тому, що вогонь не може довго горіти там, де немає повітря.

Коли знайдеш непритомну людину (в страху вона може сховатися під ліжко чи стіл), винеси її на плечах, або – якщо є густий дим чи газові випари – прикріпи її до себе простирадлом чи мотузом і – повзучи рачки – витягни з кімнати по долівці.

Для цього зав’яжи на линві, з обох її кінців, рятівничі петлі; одну петлю вдягни через груди і попід плечі тієї людини, а другу собі на потилицю. Тепер повернись плечима до її голови, присядь рачки й тягни її головою вперед. Якщо рятівнича петля належної довжини, її голова не буде торкатись долівки, як це видно на рисунку на ст. 274.

Рятування потопаючого. Список пластових героїв покаже тобі, який великий відсоток випадків трапляється через невміння плавати. Тому то дуже важливо, щоб кожний обов’язково навчився плавати, а потім рятувати потопаючих.

І середній плавець може врятувати потопаючого, якщо знає, як це робиться, і якщо вправлявся в тому кілька разів з товаришами.

Щоб рятувати когось, що на льоду заламався, підсунь йому драбину

Щоб рятувати когось, що на льоду заламався, підсунь йому драбину

Загальна думка, що потопаючий тричі виринає, поки втопиться – нісенітниця. Він може втопитися відразу, якщо хтось швидше не допоможе йому.

Важлива річ – не дозволити потопаючому, щоб він схопив тебе, коли до нього наблизишся, бо тоді може й тебе втопити. Завжди тримайся позаду нього.

Обхопи його довкола грудей, рукою попід пахву, і скажи йому поводитися спокійно, не борсатись. Коли він послухає, можеш легко тримати його на воді. Але інакше уважай, щоб він у страху не повернувся і не схопив тебе. Якщо спіймає тебе за шию, обійми його одною рукою навколо стану, а другу руку, повернувши долонею вгору, дай йому під бороду, при тому пальці йдуть під його ніс. Нижньою рукою тягни до себе, а верхньою відпихай – і він мусить тебе пустити. Якщо чуєш, що він схопив тебе за зап’ясток, поверни свій зап’ясток у напрямі його великого пальця і силою вирвись. Але ти ніколи цього не зробиш, якщо перед тим не будеш часто вправлятися в тому з іншими хлопцями, причому кожний напереміну нехай буде то потопаючим, то рятівником. Коли хтось з вас не вміє ще плавати, а впаде у воду заглибоку, щоб стати на дно, хай пам’ятає, що не потоне, якщо додтримуватиметься таких вказівок:

  1. тримай уста над водою, подавши голову далеко назад,
  2. затримай в легенях багато повітря: вдихай глибоко і мало видихай,
  3. тримай руку під водою. При тому не кричи, бо це випорожнить твої легені; не витягай теж руки з води і не кивай ними на поміч, бо інакше потонеш.

Якщо побачиш, що хтось упав у воду і починає топитися, а ти сам не вмієш плавати, кинь линву, весло чи дошку так, щоб потопаючий міг вхопитися і триматися за них. А якщо хтось заломиться на льоду і не може вилізти, бо краї льоду кришаться, кинь йому линву і скажи не борсатись. Це може додати йому віри, поки не покладеш упоперек діри довгу драбину чи жердку, яка допоможе йому вилізти з діри або дозволить тобі доповзти і схопити його.

Як кидати рятівну линву.  Часто буде корисніше кинути потопаючому линву, якщо він знаходиться на достатній віддалі, ніж стрибати й собі у воду, щоб опісля не треба було витягати… двох.

Вигідна довжина линви для кидання чи голювання – 42 стопи (близько 13 м). Якщо подбаєш про окрему линву для кидання, то нехай вона буде з доброго гнучкого плетеного мотуза, 1/4 цаля завгрубшки. Для далекого метання звичайно добре зробити на кінці, що ним кидаємо, тяжкий вузол; деколи до того кінця прив’язують малий мішечок з піском, щоб його дальше докинути. Але намагайся так ціляти, щоб той тягарець упав поза витягнені руки тої людини, а не їй в обличчя.

Щоб навчитись правильно кидати рятівничу линву і не замотатись до неї, треба багато вправлятись

Щоб навчитись правильно кидати рятівничу линву і не замотатись до неї, треба багато вправлятись

Тепер виріши, котрою рукою кидатимеш. Більшість людей звичайно вживає для того правої руки. На цю руку навий дуже дбайливо линву до кидання, звій побіч звою, промір звоїв близько 18 цалів згори вниз. Коли нав’єш яку половину линви, зверни пальці цієї руки вгору і навий на них окремо решту линви.

Коли дійдеш так до кінця линви, спіймай його міцно трьома останніми пальцями лівої руки, або – воно краще – зроби на тому кінці петлю, що добре годитиметься на твій зап’ясток, щоб не випустити того кінця, кидаючи. Тепер візьми другу частину звоїв з пальців правої руки до двох перших пальців лівої руки. Тепер маєш звої в обох руках.

Звої на правій руці кидатимеш наперед, а негайно за ними кинеш звої з лівої руки, не пускаючи кінця. Коли так кидатимемо, линва не заплутається, і таким чином можемо викинути всю линву в прямій лінії, досягаючи нею якнайдалі. Якщо викидати линву тільки з одних звоїв, то майже завжди не розв’язуються всі звої і внаслідок того линва не сягне так далеко.

Кидати можемо попід руку або понад руку. Другий спосіб дає кращі наслідки, особливо, коли кидаємо линву з-поза якоїсь перешкоди, напр. насипу чи підмурування, або коли доводиться кидати в випадку пожежі людям на верхній поверх.

Рятування від наляканих коней. Часто трапляються нещасні випадки, що налякані коні потопчуть людей. Кожний повинен знати, як зупинити наляканого коня і запобігти покаліченню.

Щоб зупинити наляканого коня, не можна бігти проти нього і махати руками, як це часто роблять. Треба бігти побіч коня і схопити дишля, щоб не впасти; другою рукою треба вхопити поводи і скрутити голову коня до себе, повертаючи конем, поки не заїдеш з ним у якусь стіну чи дім або якусь іншу перешкоду, що його зупинить. Але, ясно, для хлопця з його малою вагою це нелегка справа. Те, що він може зробити в такому випадку – це, мабуть, тільки подбати про людей, яких скалічив наляканий кінь.

Різні інші випадки. Важко перелічити всі випадки, що їх свідком можеш бути. Найважливіше тут те, щоб пластун ніколи не забував бути спокійним, утримував рівновагу, щоб зорієнтувався, що саме треба тоді зробити, і щоб мав мужність це зробити, навіть за цілком несподіваних обставин.

Пластун Дж. С. Дейвел з 1 Блюмфонтейського куреня (Півд. Африка) побачив дівчинку, замотану в якісь електричні проводи на даху дому. Хоч його остерігали не підходити до неї, бо його може збити струм, він виліз нагору й зніс дівчинку вниз. На нещастя, вона була мертва.

Пластун Локлі з 1 Едерстонського куреня дивився на ярмарку на карусель, що її приводила в дію електрика парової машини. Коли машиніст нахилився, машина спіймала його одяг й тягнула до себе. Локлі, що трохи розумівся на машинах, підбіг до неї, перекинув важіль і зупинив машину саме вчасно, щоб врятувати людині життя.

Ось тобі зразок юнака, що БУВ ГОТОВИЙ, знав, що треба зробити, і – не вагаючись – зробив.

ГУРТКОВІ ВПРАВИ В РЯТУВАННІ ЖИТТЯ

Вправляй роблення “кордону” з палиць, щоб затримати натовп. З цього можна зробити гру; курінь ділимо на “натовп” і на “пластунів”.

Доручи пластунам довідатися, де найближчі в сусідстві пожежні крани й гідранти, поліційні стійки, аварійні автомати, пожежні станції, рятівничі станиці, лікарні тощо.

Роби вправи у в’язанні рятівничої петлі на линві та тягненні непритомної особи.

Роби все можливе, щоб навчити пластунів плавати. В місті, де є плавальний басейн – це буде не важко. На провінції найкраща нагода для пластунів навчитися плавати – це літній табір поблизу озера, ставка чи річки, де безпечно плавати.

Вправляй різні способи рятування потопаючих.

ГРА В ПОЖЕЖНИХ

Приготуй вогонь з густим димом у сусідній кімнаті чи будинку під час, коли всі сидять в хаті. Потайки доручи двом-трьом хлопцям, щоб після проголошення пожежної тривоги бігали перелякано навколо і намагалися зробити паніку.

Зроби так, щоб тривогу зчинив хтось, вскочивши до хати з криком, що горить, або запаливши кілька вибухових бомб. Тоді доручи одному чи двом гурткам взятися до боротьби з пожежею під проводом гурткових. Вони мають зачинити вікна й двері та вислати пластунів в різні частини будинку, щоб подивились, чи вогонь не шириться, і щоб шукали людей, які потребують рятунку.

Ці пластуни мають прикрити уста й носи вогкими хустинками. “Непритомні” особи (тобто напхані мішки) мають бути сховані під столами тощо. Пластуни рятують їх, виносячи на плечах та витягаючи і зносячи на землю. Уживай простирадл для вистрибування тощо.

Інші учасники гасять, з’єднують шланги або роблять ланцюги передавати відра з водою для гасіння.

Інші повертають до життя врятованих. Ще інші роблять “кордон” з палиць, щоб допомогти поліції і пожежним стримувати натовп людей.

Гутірка при ватрі ч.24.
 Пластування для хлопців. – Івано-Франківськ, 1999. – С. 259-266.

Напишіть відгук