Прогулянки є дуже різноманітні. Вони можуть бути піші, можуть бути плавбою човнами, їздою роверами, їздою на лещатах, лаженням по скелях, як також всілякими спортовими зайняттями та іграми. Прогулянки дають фізичну витривалість і є доброю заправою до мандрівництва.
ПЛЯНУВАННЯ
Час тривання: цілий день або щонайменше півдня.
Пори року: на прогулянки надаються всі чотири пори року. Весняні прогулянки — це добра заправа до мандрівних таборів; осінні — це заправа до лещатарства.
Повідомлення: від ініціятиви до реалізації прогулянки може пройти один або два тижні. Учасники і батьки повинні бути повідомлені заздалегідь про реченець. Коли прогулянка така, що не може відбутись у дощову погоду, тоді треба мати запасну дату.
Тема прогулянки: пластова прогулянка повинна мати якусь тему і мету, щоб дати почуття осягу і задоволення. Темою прогулянки може бути:
- природа (обсервація тварин, пізнавання дерев і рослин, знайти джерело потічка тощо);
- історія (відвідини церков, старовинних будинків, музеїв, старих поселень і укріплень);
- поміри (рисування мап ргки, берегу озера, шукання нової дороги, нового місця на табір);г. містерія (шукання схованої речі, слідження, сиґналізація повідомлень, перша поміч, мандрівка вночі, шукання загубленого);
- піонерство (ставлення шатра, будова кухні);
- відвідини (фабрик, електрівень, інституцій, летовища, пристані);
- мистецтво (рисування краєвиду, фотографія, колекція камінців);
- дружба (відвідини таборів, знайомих, зустріч з іншим гуртком, відвідини хворих);
- спеціяльності (вправи в лаженні по скелях, канойкарство, лещатарство, прогулянки ковзанами по ріках, роверові прогулянки).
Траса: однією з цілей прогулянки є мандрівка серед природи. Трасу треба вибирати серед лісів, горбів, уздовж рік або потоків чи понад озером. Дорога повинна бути різноманітна. Довжина траси на цілоденну прогулянку може бути 10-15 миль, залежно від заправи учасників. Довжину траси треба пристосувати до найслаб-ших учасників. Трасу треба плянувати із топографічних мап.
ПІДГОТОВА
Провід: гуртковими прогулянками проводить гуртковий, а курінними — курінний. На тяжких і небезпечних прогулянках провідником повинна бути людина зріла і досвідчена (наприклад — виховник, зв’язковий, досвідчений старший пластун або сеньйор). Провід прогулянки повинен складатися з таких членів: провідник і задня стежа; коли потрібно, можуть бути вибрані або призначені інші діловоди, як от інтендант, кухар, провідник траси, санітар.
Організація: провідник розподіляє всі функції, зв’язані із підготовою, поміж усіх часників прогулянки. Він також мусить провірити перед вимаршем, чи ці завдання учасники виконали задовільно.
Виряд
Одяг у літі:
- Черевики: міцні із твердою підошвою; кращі е високі черевики, ніж півчеревики.
- Шкарпетки: грубі, бавовняні або вовняні; добра є також комбінація: тяжкі бавовняні шкарпетки і грубі вовняні поверху.
- Спідній одяг: підштанці, підсорочник.
- Верхній одяг: пластовий однострій або одяг спортового стилю (штани і сорочка).
- Вітрівка: тонка, непродувна.
- Светер: середньої грубини з рукавами.
- Дощовик: довгий по коліна, справді непромокальний.
- Шапка: легка — проти дощу, вітру і сонця.
Одяг у зимі:
- Черевики: високі з твердою підошвою.
- Шкарпетки: тонкі бавовняні на голу ногу, грубі вовняні поверху.
- Спідній одяг: довгі підштанці, підсорочник.
- Верхній одяг: довгі штани (спортові або лещатарські), пластова або спортова сорочка.
- Вітрівка: тонка, непродувна.
- Светер: грубий із довгими рукавами. Замість тонкої вітрівки і светра можна взяти ватовану лещатарську вітрівку.
- Рукавиці: теплі, на один палець.
- Наушники: теплі, вовняні.
- Шапка: вовняна, може мати навушники.
Інший виряд:
Наплечник: малий, непромокальний (у наплечник пакується частину одягу, наприклад — светер, дощовик, як також інші підручні речі та харчі).
Менажка: легка, алюмінійова, найкраща у формі ринки; ложка, ніж, виделка — легкі, алюмінійові. Пляшка на воду або термос.
Спільний виряд: казан, аптечка, мапа, компас, сірники, ключ до консерв.
Харч
На мандрівках типове харчування таке: снідання (у хаті), обід (на прогулянці), вечеря (у хаті).
Обід може бути зимний або теплий. Найпрактичніше індивідуальне харчування. Коли обставини на це не дозволяють, то спільне харчування, як ось зварення супу або чаю; це дуже побажане.
Зимний харч:
Кількість — 4 або б сандвічів на особу. Сандвічі із хліба, ковбаси, сиру або з інших продуктів, що не хутко псуються.
Городина — редька, помідори, селера, огірки, морква і зелена паприка.
Овочі — яблука, сливки, банани, помаранчі, родзинки тощо.
Напитки — соки з яблук, помаранч, ананасів, грейпфрутів. Зимний чай із цитриною або теплий із термосу, води содові у металевих пушках.
Теплий харч:
На прогулянку найвигіднішими є порошковані супи. Величина казана повинна бути приблизно пів кварти (пів літри) на учасника.
Вода до варення мусить бути чиста і повинна кипіти щонайменше 10 хвилин для стерилізації перед тим, як укидати суп або чай. Коли їдемо на прогулянку в околицю, де нема води, а плянуемо зварити суп, тоді треба купити консерви, що мають готовий розпущений суп (ГАБІТАНТ), а не концентрат.
ПРОВЕДЕННЯ ПРОГУЛЯНКИ
Інформація: перед вимаршем провідник повинен поінформувати всіх учасників про плян прогулянки, трасу, місце приходу і час закриття прогулянки.
Відхід: із збірного пункту (наприклад, з домівки, хати котрогось учасника, станції автобусу або трамваю). На спізнених не чекати довше ніж 5 хвилин. Цей час використати для інформації про трасу, розподіл виряду.
Хід: провідник веде прогулянку сам. Учасники ідуть гусаком або двійками і не розтягаються. Задня сте-жа іде остання та вважає, щоб ніхто не загубився, а коли треба, трьома довгими свистками може затримати цілу прогулянку.
Темпо: спочатку, першої півгодини, хід повинен бути повільний, щоб учасники мали нагоду „розходитись”. Опісля хід стає нормальний (2-3 милі на годину). Іти треба постійно і довгим кроком. Під гору зменшувати довжину кроку, але старатись затримати однаковий ритм ходу.
Відпочинки: коли траса тяжка, то можна відпочивати щогодини 5-10 хвилин.
Головний відпочинок: повинен відбутись у половині дороги. Коли прогулянка гірська, тоді відпочинокповинен бути на вереї гори. Місце на відпочинок повинно бути затишне від вітру і вигідне до варення.
Загублені: на прогулянці ніхто з учасників не повинен загубитися. Коли когось бракує, прогулянку треба затримати і загубленого знайти. При невдачі треба вернутися назад до місця відходу і перешукати цілу трасу.
Прихід: старатися прийти до мети на означений час так, як запляновано. Плянове проведення і закінчення прогулянки спричинюється до почуття осягу і задоволення всіх учасників.