Гуртковий вогник або ватра. Про вогники і ватри більше написано в частині „Життя серед природи”.

Ось кілька зауважень, щодо гурткового вогника:

1. Вогник особливо надається для гуртка, бо число учасників мале й легко викликати інтимну атмосферу.
2. Вогник або ватра — це пластова програма при вогні і її потрібно заплянувати заздалегідь.
3. Усі сидять навколо вогню і повинні добре бачити один одного, тобто вогонь не повинен бути завеликий.
4. Вогник треба пережити. Найкраще викликані переживання чи емоції піснями.
5. На веселий вогник члени гуртка приготовляють веселі скетчі — жарти, інсценізації тощо. Пластовий гумор представляє пластове життя на весело.
6. На гуртковий вогник добре надається розповідь. Приємно мріяти при вогні.

Бувають особливі нагоди, на які краще підходить формальна гурткова ватра, наприклад відкриття гурткового табору.

Пісня — це ще одна цікава ж приємна точ­ка у програмі сходим. Так юнаки, як і юначки радо співають пісень. Юначки люблять більше романтичні й мрійливі мелодії, юнакам відпо­відають веселі й маршові пісні, але кожна нова пісня, добре підготована, буде одночасно й роз­вагою і виховним засобом. Вона ж бо дає нагоду пізнати частину рідної культури і збу­джує зацікавлення її своєрідністю й красою. Мені здасться, що не всі ми здаємо собі справу з того, на якому вийнятковому місці стоїть українська народня пісня між піснями інших народів світу. Наш музиколог д-р Зи­новій Лисько підготовив до друку 12 тисяч різних народніх пісень, коли інші, навіть ду­же культурні народи світу не могли б зібрати,ий десятої частини цього числа. Хоча ми не можемо похвалитися досі та­кими визначними композиторами, що здобули собі світову славу, як італійці, німці чи росія­ни, то можемо сміливо твердити, що загал на­шого суспільства є непересічно здібний у му­зичній ділянці. Це доказує хоч би й той факт, шо в Україні припадково зібраний гурт моло­ді співає пісні без підготови кількома голо­сами, коли в других країнах потраплять спі­вати тільки одним.

У скарбниці нашої народньої культури ма­ємо багатий вибір різних варіантів обрядових пісень, коляд, щедрівок, веснянок, гагілок, лю­бовних, побутових, історичних, чумацьких, ко­зацьких, стрілецьких, повстанських і інших пі­сень, з яких, як із пребагатої криниці, черпали й черпають свої і чужі композитори мелодії до своїх творів, не виключаючи навіть Бетговена. Нашим завданням є:

• доповнювати відомості наших друзів з української музичної культури,
• вивчити пісні, які повинен знати кож­ний свідомий українець, а зокрема пластун,
• дбати про збагачування нашого репер­туару новими народніми і пластовими піснями,
• творити або допомагати творити пла­стові оркестри і музичні ансамблі, при помочі інструментів, на які можемо здобутися, і під керівництвом фахових інструкторів.

До переведення музичної точки гурткових сводин можна запросити когось з-поза гуртка, чи навіть з-поза Пласту, а також користуватись добрими пластинками чи магнетофомами.