Правила безпеки при плаванні

  1. Ніколи не плавати одинцем, але бодай у товаристві однієї особи. Навіть найкращий плавець може потребувати допомоги (корч у нозі, вичерпання). Завжди підожди хоч одну годину після їжі, коли хочеш іти плавати. Нестравлена їжа в шлунку спричинює судому (судороги) тіла і не дозволяє втриматись на поверхні води. Увесь кровобіг збільшується довкруги шлунка, дванадцятипалої кишки, тонких кишок та інших органів травлення, тож тоді по плаванні наступає напруження та зусилля м’язів, а з тим збільшення праці м’язів, тоді мозок дістає замало крови і людина раптом тратить притомність. їжа може попасти до легенів (аспірація).
  2. Не плавай, коли змучений, спітнілий, або хворий, бо м’язи скоро слабнуть.
  3. Плавай поблизу берега.
  4. Коли хватає корч м’язів ноги чи рамен, зразу залиши воду!
  5. Будь чуйний на підводні течії та вири!
  6. Як не знаєш броду, не йди в воду (українське прислів’я).
  7. Вибери безпечне місце для плавання, найкраще під наглядом рятівників.
  8. Знай, як рятувати утопленика та як застосувати штучне дихання.
  9. Під час вправ у плаванні тільки поступово збільшувати час: спершу 5-10 хв., далі 30-45 хв., а потім і більше, в залежності від віку плавця. Особлива обережність щодо дітей!
  10. Не плавай підпитий, бо алькоголь притуплює розсуд і орієнтацію.
  11. Не плавати в холодній воді! Треба придержуватись такої температури:
    а) температура води не нище 22° Ц (72° Ф);
    б) температура повітря 24° Ц (75° Ф).
  12. У воді з нижчою температурою можуть плавати тільки ті спортовці, що пройшли окрему підготовку.
  13. Простуда — це велика небезпека для плавців! Додержуватися температурних умов — обов’язково. Особливо обережному треба бути на відкритих водоймах, де температура води коливається і в літні жаркі дні в межах від 19°- 26° Ц (60°-77° Ф).
  14. Першим сигналом застуди це т. зв. «гусяча шкіра». Вона виникає в наслідок рефлекторного стиснення м’язових волокон, що лежать близько до поверхні шкіри. Це й собі спричиняє зменшення поверхні стикання тіла з водою, а тим зменшення віддачі тепла воді. Дальше перебування у воді викликає дрижання, напруження м’язів і закляклість рухів. Одночасно порушується кровобіг, спричиняючи, блідість та посиніння шкіри. Може настати судорома м’язів, якщо плавець надалі перебуває у воді. Це призводить до ще більшої витрати тепла тілом, що тягне за собою небажані впливи на центральну нервову систему. Наступає зниження обміну речовин і плавець відчуває стомленість, млявість, сонливість та апатію. Водночас настає затрата орієнтації, а далі знепритомнення.