Коли новаки, чи прихильники перейдуть з добрим успіхом перший пластовий іспит, стають тоді вже справжніми пластунами й дістають ступінь пластуна-учасника. Перед іменуванням на учасника кожний пластун складає врочисто Обіт-Присягу. Є це умисно для цієї мети уложений вірш 1, який ось і подаємо:
В пожарів всесвітних луни ті криваві,
Під звуки завзятих зусиль боротьби,
У память давної, предківської слави,
Україні обіти складаю отсі:Плекатиму силу і тіла і ума,
Щоб нарід мій вільний, могутній раз став,
Щоб тиха журлива, невольнича дума
Замовкла, а гордо щоб спів наш лунав.Красу я і щастя по всій Україні
Ширитиму, власний забуду мій труд,
Щоб зір свій від праці при згорбленій спині
Підняв часом в небо мій втомлений Люд,Я працю, невдачі, всі злидні, недолю
Прийму як завдання трудної ігри,
З життям так поборюсь, як з трудами в полі,
Мину обережно зрадливі яри.А летом вірлиних крил Скоба полину
Під хмари і бистро розглянусь в степу,
Промірю тернистий ввесь шлях Україки,
На щастя дорогу введу Вітчину.Уложив Д-р Ол. Тисовський
До співання присяги відносяться ті самі приписи, що й до пластового гимну з тим, що новики й прихильники не мають права присяґи ні співати, ні деклямувати. Це право мають тільки учасники й пластуни дальших ступнів угору.
Присяга складається з двох головних частин: а) вступу й б) властивої присяги.
Вступ (перша стрічка) вказує час і обставини, в яких вперше українські пластуни складали присягу. 19. грудня 1916. року у Львові присягли пластуни-учасники І. чети куріня ім. гетьмана Сагайдачного, учні. української академічної гімназії у Львові. Кожному відомо, що в тому часі шаліла велика світова війна й найжорстокішим полем бою були саме українські землі. Були вже тоді й славні Усусуси (Українські Січові Стрільці), що воювали за Україну. Тогочасні пластуни ясно здавали собі справу, що й їх обов’язком є в обличчі кривавих лун всесвітнього пожару під звуки зусиль боротьби, стати на службу Батьківщині, якої доля саме мала рішатись в огні боїв. Свідомі свого призначення українські пластуни зложили Україні у пам’ять давної предківської слави врочисту присягу.
На сьогодні доля України може вирішитись теж тільки на полі бою, тому й слова цієї присяги й далі актуальні й на ці слова присягають теперішні українські пластуни.
Властива присяга: складається з дальших чотирох стрічок, відповідно до чотирох слів пластового клича: Сильно, Красно, Обережно, Бистра.
а) В першій стрічці пластун зобов’язується розвивати силу і свого тіла і свого духа. Цю силу в цілості має він зужити на те, щоб свому народові вибороти волю, могутність ‘і славу, щоб замовкла невольнича дума рабів, а зате щоб гордо лунав спів великої міцної Нації-па-на, що наказує цілому світові.
Свої духові й фізичні сили вважає пластун виключною власністю свого народу. Як такі він їх старанно зберігає й не має права нищити. Тому то українські пластуни між іншим здержують від всіх алькогольних напитків і палення тютюну, бо це нищить і тіло й духа. Зате щиро займаються спортом і тіловихованням.
б) В наступній стрічці пластун обіцює ширити почуття й розуміння краси, щоб він сам і його втомлений люд не думав усе тільки про буденні клопоти й журби, але мав теж час зайнятися плеканням вищих поривів і бажань душі.
Крім того пластун зобов’язується любити теж і природу. Буде старалися розуміти її величню красу, пристосується до її відвічних законів порядку, ладу й гармонії.
в) В дальшій стрічці пластун з’ясовує своє відношення до праці, невдач, злиднів і недолі. Праця духова чи фізична для нього це не тільки обов’язок, але й приємність. Її буде він трактувати як приємну, хоч і трудну гру.
Згідно з 14. точкою пластового закону всякі невдачі, злидні, недоля й інше ніколи не зможуть пригнобити пластуна, або пхнути його на шлях розпуки й безнадійности. Навпаки всі ті лихі обставинні в його власному житті й житті цілої його нації стануться для нього міцним товчком до завзятого спротиву й безоглядної боротьби, будуть гартом його тіла й духа й заправою перебороти навіть іще важчі й більші нещастя й болі. Пластун буде старатися всі небезпеки, які можуть загрозити йому, пластовій організації, чи цілому народові, наперед передбачити й обережно їх оминути.
г) Вкінці останній стрічці присяги пластун обіцює летом Вірлиних крил Скоба полинути високо під хмари, щоб бистро розглянутись у безмежних просторах української землі; проміряти її тернистий шлях, пізнати його й вивести свою Україну на шлях волі, сили, краси, могутности, слави й щастя.
Ця стрічка зокрема зобов’язує пластуна в першу чергу до муравлиної праці над самим собою. Він мусить доложити всіх старань і зусиль, мусить використати всі нагоди, щоб себе вдосконалити в усіх можливих і доступних напрямках, бо тільки тоді зможе він скоро й бистро зорієнтуватись у положенні й належно зрозуміти, чого потрібно Батьківщині, куди й як вести нарід на вершини слави й розквіту.
Ось усе, що пластун урочистою присягою зобов’язується точно й сумлінно виконати. Хто цьому не подолає, не може ніколи бути українським пластуном. Зломити ж присягу, дану Батьківщині, це найгидкіишй і найнікчемніший злочин — це зрада й за це приходить відповідна кара.