Присяга пластунів (Пластовий Обіт)

Коли новаки, чи прихильники пе­рейдуть з добрим успіхом перший пластовий іспит, стають тоді вже справжніми пластунами й дістають ступінь пластуна-учасника. Перед іменуванням на учасника кожний пла­стун складає врочисто Обіт-Присягу. Є це умисно для цієї мети уложений вірш 1, який ось і подаємо:

В пожарів всесвітних луни ті криваві,
Під звуки завзятих зусиль боротьби,
У память давної, предківської слави,
Україні обіти складаю отсі:

Плекатиму силу і тіла і ума,
Щоб нарід мій вільний, могутній раз став,
Щоб тиха журлива, невольнича дума
Замовкла, а гордо щоб спів наш лунав.

Красу я і щастя по всій Україні
Ширитиму, власний забуду мій труд,
Щоб зір свій від праці при згорбленій спині
Підняв часом в небо мій втомлений Люд,

Я працю, невдачі, всі злидні, недолю
Прийму як завдання трудної ігри,
З життям так поборюсь, як з трудами в полі,
Мину обережно зрадливі яри.

А летом вірлиних крил Скоба полину
Під хмари і бистро розглянусь в степу,
Промірю тернистий ввесь шлях Україки,
На щастя дорогу введу Вітчину.

Уложив Д-р Ол. Тисовський

До співання присяги відносяться ті самі приписи, що й до пластово­го гимну з тим, що новики й при­хильники не мають права присяґи ні співати, ні деклямувати. Це право мають тільки учасники й пласту­ни дальших ступнів угору.

Присяга складається з двох головних частин: а) вступу й б) вла­стивої присяги.

Вступ (перша стрічка) вказує час і обставини, в яких вперше українські пластуни складали прися­гу. 19. грудня 1916. року у Львові присягли пластуни-учасники І. чети куріня ім. гетьмана Сагайдачного, учні. української академічної гімна­зії у Львові. Кожному відомо, що в тому часі шаліла велика світова війна й найжорстокішим полем бою були саме українські землі. Були вже тоді й славні Усусуси (Україн­ські Січові Стрільці), що воювали за Україну. Тогочасні пластуни ясно здавали собі справу, що й їх обов’язком є в обличчі кривавих лун всесвітнього пожару під звуки зусиль боротьби, стати на службу Батьків­щині, якої доля саме мала рішатись в огні боїв. Свідомі свого призначення українські пластуни зложили Україні у пам’ять давної предківсь­кої слави врочисту присягу.

На сьогодні доля України може вирішитись теж тільки на полі бою, тому й слова цієї присяги й далі актуальні й на ці слова присягають теперішні українські пластуни.

Властива присяга: складається з дальших чотирох стрічок, відповід­но до чотирох слів пластового клича: Сильно, Красно, Обережно, Би­стра.

SKOB_Z_obkladynky_Vohniv

а) В першій стрічці пластун зобов’язується розвивати силу і свого тіла і свого духа. Цю силу в ціло­сті має він зужити на те, щоб свому народові вибороти волю, могут­ність ‘і славу, щоб замовкла неволь­нича дума рабів, а зате щоб гордо лунав спів великої міцної Нації-па-на, що наказує цілому світові.

Свої духові й фізичні сили вва­жає пластун виключною власністю свого народу. Як такі він їх старан­но зберігає й не має права нищити. Тому то українські пластуни між іншим здержують від всіх алькогольних напитків і палення тютюну, бо це нищить і тіло й духа. Зате щи­ро займаються спортом і тіловихованням.

б) В наступній стрічці пластун обіцює ширити почуття й розуміння краси, щоб він сам і його втомлений люд не думав усе тільки про буденні клопоти й журби, але мав теж час зайнятися плеканням вищих по­ривів і бажань душі.

Крім того пластун зобов’язується любити теж і природу. Буде ста­ралися розуміти її величню красу, пристосується до її відвічних зако­нів порядку, ладу й гармонії.

в) В дальшій стрічці пластун з’ясовує своє відношення до праці, не­вдач, злиднів і недолі. Праця духо­ва чи фізична для нього це не тільки обов’язок, але й приємність. Її буде він трактувати як приємну, хоч і трудну гру.

Згідно з 14. точкою пластового закону всякі невдачі, злидні, недо­ля й інше ніколи не зможуть при­гнобити пластуна, або пхнути його на шлях розпуки й безнадійности. Навпаки всі ті лихі обставинні в йо­го власному житті й житті цілої йо­го нації стануться для нього міцним товчком до завзятого спротиву й безоглядної боротьби, будуть гар­том його тіла й духа й заправою пе­ребороти навіть іще важчі й біль­ші нещастя й болі. Пластун буде старатися всі небезпеки, які можуть загрозити йому, пластовій організа­ції, чи цілому народові, наперед пе­редбачити й обережно їх оминути.

г) Вкінці останній стрічці при­сяги пластун обіцює летом Вірлиних крил Скоба полинути високо під хмари, щоб бистро розгляну­тись у безмежних просторах української землі; проміряти її терни­стий шлях, пізнати його й вивести свою Україну на шлях волі, сили, краси, могутности, слави й щастя.

Ця стрічка зокрема зобов’язує пластуна в першу чергу до муравлиної праці над самим собою. Він мусить доложити всіх старань і зу­силь, мусить використати всі наго­ди, щоб себе вдосконалити в усіх можливих і доступних напрямках, бо тільки тоді зможе він скоро й би­стро зорієнтуватись у положенні й належно зрозуміти, чого потрібно Батьківщині, куди й як вести нарід на вершини слави й розквіту.

Ось усе, що пластун урочистою присягою зобов’язується точно й сумлінно виконати. Хто цьому не подолає, не може ніколи бути українським пластуном. Зломити ж присягу, дану Батьківщині, це найгидкіишй і найнікчемніший злочин — це зрада й за це приходить відповідна кара.

Ватра (Париж). – березень-квітень. 1939. – Ч. 1. – С. 3-5.
  1. В даному матеріалі наводиться первинний текст вірша О.Тисовського. Чинний текст введений в дію Постановою Головної Пластової Булави від 16 квітня 1961 року «Про зміну текстів пластового гимну, пластового обіту, пластового закону і пластової присяги».

  2. “Життя в Пласті”: Друге, доповнене видання. В дорогу з юнацтвом. – 1962. – Ч. 1(9). – С. 7-11

  3. Життя в Пласті. – Торонто-Дітройт, 1961. – С. 104-107.

Напишіть відгук