Розкладання табору

У пластовому таборі не розбиваємо наметів рядами чи вуличками як у військовому обозі, але розкидаємо їх поодинокими гуртками: 50 чи 100 або й більше ярдів один гурток від одного, у великому колі, навколо намету виховника, що творить разом з прапором і таборовою ватрою звичайно осередок табору.

Розбивання шатер. Як уже вибереш собі місце під табір, розбий своє шатро так, щоб вхід не був проти вітру.

Можеш сміятися з дощу, коли ти правильно натягнув шатро

Можеш сміятися з дощу, коли ти правильно натягнув шатро

ТОМ-ЖОВТОДЗЮБ Ч. 4. ТОМ ІДЕ ТАБОРУВАТИ. Повний надій до табору прийшов. Що шатро линви держать - відразу пізнав.

ТОМ-ЖОВТОДЗЮБ Ч. 4. ТОМ ІДЕ ТАБОРУВАТИ.
Повний надій до табору прийшов.
Що шатро линви держать – відразу пізнав.

Коли надходить злива, викопай навколо шатра рівчачок – 3 цалі завглибшки – щоб його не залила вода. Цей рівчачок має відводити воду кудись униз з горбка. Викопай ямку завбільшки з горнятко відразу біля долішнього кінця шатрового паля, і встроми туди цей паль, коли надходить дощ. Це дасть тобі змогу звільнити відразу усі шнури, що від вогкості корчаться.

Постачання води. Коли там є джерело чи струмок, треба найкращу його частину зберігати в чистоті й охайності, щоб мати воду для пиття. Далі вниз по течії можна визначити місце для купання, прання тощо.

Пластуни завжди дбають про те, щоб зберегти воду для пиття якнайчистішою, бо інакше можуть захворіти.

В кожній воді буває багато мікробів, замалих, щоб їх можна побачити без мікроскопа. Деякі з них небезпечні, інші ні. Ніколи не знаєш, чи в воді нема небезпечних мікробів; якщо маєш сумніви щодо води, найкраще вбити всі зародки переваренням води. Поки будеш пити – охолоди її знов. При переварюванні води не досить тільки закип’ятити її і відразу відставити; її треба поварити з 1 /4 години, бо ці зародки дуже міцні створіння і, щоб їх убити, треба довго кип’ятити.

Кухні. Вогонь для варіння розкладаємо за вітром, тобто в тому напрямі від табору, куди віє вітер, щоб дим і іскри з вогню не летіли на шатро.

Старі пластуни завжди дуже дбають про надзвичайну чистоту в кухні, бо коли навколо сміття й залишки, на них громадиться мушня, що легко може затруїти їжу, а від того пластуни можуть захворіти.

Тому завжди зберігай у кухні і навколо неї якнайбільшу чистоту.

Для того треба мати дві ями – одну мокру, а другу суху. Це звичайні діри в землі, приміром коло 18 цалів і завглибшки щонайменше дві стопи. Мокру яму покриваємо зверху шаром соломи чи трави і через нього ллємо помиї. Цей покрив затримує нечистоти і не дозволяє, щоб вони осідали на землі. Цю солому чи траву треба щодня палити і давати нову.

До сухої ями скидаємо все, що не горить. Коробки від консерв насамперед палимо і склепуємо наплоско – аж тоді кидаємо до сухої ями. Пали все, що можеш, бо яма буде дуже швидко повна. Сміття треба щовечора прикрити шаром землі.

Лятрини (туалети). Друга важлива для здоров’я пластунів справа – це викопати рівчак, що служитиме за лятрину. Всі пластуни мусять запам’ятати, що перше, про що треба подбати, прибувши на місце таборування – це лятрина.

Ще поки розіб’ємо шатра і розпалимо вогонь, треба викопати лятрину й побудувати навколо неї заслону. Рівчак має бути дві стопи завглибшки, три стопи завдовшки і одну стопу завширшки, щоб той, хто ним користується, міг присісти і розставити ноги – одну по одному, а другу по другому боці рівчака. Справивши потребу, вкинь грубу верству глини і, після кількаденного користування, цілий рівчак прикрий старанно землею.

Навіть у таборі на одну ніч пластуни повинні викопати собі лятрину. І навіть, відійшовши з табору, пластун завжди випорпає собі малу ямку кілька цалів завглибшки, що її після справлення потреби знов засипле. Занедбання того не тільки робить місце нездоровим, але також відбирає у селян і господарів охоту давати пластунам поле під таборування. Отож, пластуни, не забувайте про це!

Гутірка при ватрі ч.9. Табірництво. Пластування для хлопців. – Івано-Франківськ, 1999.

Напишіть відгук