Союз Брітанських Скавтів.

1. Честі скавта треба довіряти.

Коли скавт каже «На мою честь воно є так», то це значить, що воно так є, саме так, немов би він зложив найбільш святкову присягу.

Подібно, коли скавтський провідник скаже скавтові «Я довіряю твоїй честі, що ти це зробиш», то скавт зобов’язаний виконати наказ по своїй найкращій змозі і не дати себе нічим відвести від такого виконання.

Якщо б скавт мав сплямити свою честь, говорячи неправду, або не виконуючи точно наказу, як це доручено зробити йому на його честь, можна від нього домагатися, щоб віддав скавтську відзнаку і більш ніколи її не носив. Від нього можна теж зажадати, щоб перестав бути скавтом.

2. Скавт вірний королеві, своїй батьківщині, своїм скавтським провідникам, своїм батькам; своїм службодавцям і своїм підлеглим.

Він мусить стояти при них у добру чи злу годину, проти кожного, хто є їхнім ворогом або хто тільки погано про них говорить.

3.  Обов’язок скавта — бути корисним і помагати іншим.

І він має виконувати передусім свій обов’язок, навіть хочби для того він мав зректися своєї власної приємности, вигоди, чи безпеки. Коли важко рішити, котру з двох речей виконати, він повинен спитати сам себе: «Що є моїм обов’язком?» тобто «Що корисніше для інших?» — і саме те зробити. Він мусить бути готовим у кожну пору рятувати життя чи допомогти раненим. І він мусить старатися робити все, що в його силі, щоб зробити щодня комусь хоч один добрий вчинок.

4. Скавт — приятель усіх і брат кожного іншого скавта без різниці його клясової приналежности.

І так, коли скавт зустріне іншого скавта, хоча б навіть чужого, він має до нього заговорити й допомогти йому як тільки може, чи у виконуванні обов’язку, що той його саме виконує, чи даючи йому поживу або, по змозі, щонебудь інше, чого він міг би потребувати. Скавт ніколи не є СНОБОМ – Снобом, є той, хто погорджує іншим тому, що він бідніший, або, будучи бідним, дивиться кривим оком на іншого, бо він багатий. Скавт приймає іншу людину такою, якою вона є, і поводиться найкраще з нею. «Кіма» прозвали «Малим приятелем цілого світу», і це — ім’я, на яке повинен заслужити собі кожний скавт.

5. Скавт лицарський.

Значить він ввічливий для всіх, — зокрема для жінок і дітей, для старих, інвалідів, калік і т. п. І тому не годиться брати ніякої нагороди за свою поміч чи лицарськість.

6. Скавт — приятель тварин.

Він повинен хоронити їх, поскільки це можливо, від страждання та не вбивати без потреби ніякої тварини, бо вона одно з Божих творінь. Вбивати тварини для поживи і тварин-шкідників — дозволене.

7. Скавт слухняний без застереження наказам своїх батьків, гурткового чи скавтмастра.

Навіть, коли він одержить наказ, який йому не до вподоби, має повестися як вояк чи моряк, має поступити так, як поступив би супроти свого капітана дружини копаного м’яча, — він мусить його всетаки виконати, бо це його обов’язок; виконавши обов’язок, він може прийти і висловити будьякі завваження проти нього, але він мусить виконати наказ негайно. Це — дисципліна.

8. Скавт посміхається і посвистує серед усіх труднощів.

Коли скавт отримає наказ, має його виконати радо й охоче, а не повільно, немовби йшов на шибеницю.

Скавти ніколи не нарікають на труднощі, не жаліються один на одного, ані не воркочуть, коли їх виведуть з рівноваги, але посвистують і з усмішкою беруться дальше за діло.

Коли ти саме спізниш поїзд або коли тобі хтось наступить на твій «улюблений» нагніток, тим не сказано, що скавт має такі речі, як нагнітки, — або серед інших докучливих обставин ти повинен себе негайно змусити до усміху і засвистати тоді якусь пісеньку, а почуватимеш себе добре.

9. Скавт ощадний.

Значить він щадить кожний можливий сотик і вкладає його до банку, щоб мати гроші на удержання себе, коли лишиться без праці, і таким способом не стати тягарем для інших або, щоб мати гроші для інших, коли б вони того потребували.

10. Скавт чистий у думці, слові й ділі.

Значить він дивиться з погордою на нерозумних молодиків, що говорять негарні речі, і не піддасться спокусі самому говорити, думати чи робити щонебудь гидке.

Скавт чистий, ясної думки й мужній.

Скавтський закон

Організація Американський Скавтів

1. Скавт гідний довір’я. Честі скавта треба довір’яти. Якщо б він мав сплямити свою честь, говорячи неправду, обманюючи або не виконуючи точно даного доручення, коли це довірено йому на його честь, то можна вимагати від нього звороту його скавтської відзнаки.

2. Скавт вірний. Він вірний усім, кому належиться вірність: своєму скавтському провідникові, своєму домові й батькам та рідному краєві.

3. Скавт готовий помагати. Він мусить бути готовим повсякчасно рятувати життя людям у біді, помагати раненим і брати участь у домашніх обов’язках. Він мусить щодня виконати для когонебудь хоч один добрий вчинок.

4. Скавт приятельський. Він — приятель усіх і брат кожного іншого скавта.

5. Скавт лицарський. Він ввічливий для всіх, зокрема для жінок, дітей, старих, слабих і безпомічних. За свою поміч чи лицарськість він не сміє брати заплати.

6. Скавт добрий (ласкавий). Він — приятель тварин. Він не заб’є ані не зробить без потреби кривди ніякому живому створінню, але, навпаки, старатиметься хоронити та берегти кожне життя, що не приносить шкоди.

7. Скавт слухняний. Він слухняний своїм батькам, скавтмастрові, гуртковому і кожній іншій належно встановленій владі.

8. Скавт життєрадісний. Скавт всміхається, коли тільки може. Слухає наказів скоро й радо. Ніколи не тікає від обов’язків і не нарікає на труднощі.

9. Скавт ощадний. Він не нищить свавільно майна. Працює щиро, не марнує нічого й використовує якнайкраще кожну свою нагоду. Він щадить свій гріш так, щоб сам міг платити свої витрати, щоб бути щедрим для тих, що в потребі, і помічним у слушних випадках. Він може працювати за заплату, але ніколи не бере грошей за свою ввічливість або добрий вчинок.

10. Скавт сміливий. Він має відвагу дивитися ввічі небезпеці, не зважаючи на страх, і стояти за правду проти підлесливости друзів або глуму і погроз ворогів; невдача не ломить його.

11. Скавт чистий. Він зберігає чистоту тіла і думки, стоїть за чистоту в^: розмові, чесну боротьбу, чисті звичаї та пристає з чистою громадою.

12. Скавт побожний. Він повний пошани до Бога. Він ревний у своїх релігійних обов’язках і шанує переконання інших у справах звичаїв і релігії.