Стеження

Додж, генерал американської армії, оповідає, як то він раз мав переслідувати групу червоношкірих індіан, що вбили кількох людей.

Вбивці, тікаючи верхи, вирушили майже тиждень раніше.

Генерал Додж взяв собі на допомогу дуже доброго слідця-пластуна на прізвище Еспіноза. Йдучи за слідом індіан уже багато миль, Еспіноза раптом зіскочив з коня і видобув з замаскованої щілини в скелі чотири кінські підкови. їздці, явна річ, зняли їх з підкутих кінських копит, щоб не лишати по собі слідів.

Шість днів переслідував Додж з своїми людьми банду, і майже впродовж цілого того часу звичайне око не бачило ніяких слідів. Вкінці, проїхавши 150 миль, наздогнали і спіймали всю банду. Це була заслуга тільки Еспінози, що так добре вмів стежити.

Стеження вночі

В іншому випадку американські відділи стежили за ватагою індіан, що нападали й убивали білих. Американцям допомагали червоношкірі індіанські пластуни.

Щоб успішно зробити напад, відділи маршували вночі, слідці знаходили шлях у темноті, намацуючи сліди ворога пальцями. Так вони пройшли доволі швидким кроком багато миль, та раптом затрималися й зголосили, що слід, за яким вони йшли, перетинає якийсь інший свіжий слід упоперек. Коли командувач-старшина підійшов до них, вони все ще доторкалися руками слідів так, що не могло бути ніякої помилки.

Принесли світло, і з’ясувалося, що це ведмідь пройшов упоперек слід ворога! Марш тривав далі без будь-яких дальших перешкод; вранці напали й спіймали ворогів.

Американського пластуна Фредерика Бирнгема, що був у Південній Африці з відділом Вілсона, коли їх розбито в прах над річкою Шенґені в країні матабелів, вислано з депешею саме перед тим, поки їх оточили вороги. Він ішов уночі, щоб ворог його не спостеріг.

Шлях знаходив він, доторкаючись пальцями в болоті слідів відділу, що проходив туди вранці.

Я сам теж провадив відділ уночі через важкопрохідну частину узгір’я Метопо в Родезії, щоб напасти на ворожу твердиню, яку я вислідив попереднього дня. Я пізнавав шлях по моїх власних слідах — то руками, то пальцями ніг через підметки моїх черевиків, уже зношені і тонкі. І мені ніколи не було важко знайти напрям.

Важливість стеження

Слідити, значить — йти за слідами — кажуть у нас, в інших країнах кажуть інакше. І так у Південній Африці називають це «спурінґ», бо слід називається там «спур» (spoor); в Індії кажуть «паґґінґ», бо «паґ» (pug) — це в них слід; у Північній Америці кажуть «трейлінґ» (trailing).

Фредерик Бирнгем, американський скаут, став славним у країні матабелів

Фредерик Бирнгем, американський скаут, став славним у країні матабелів

Це один з основних засобів, за допомогою яких пластуни здобувають відомості, а ловці знаходять дичину. Але щоб стати добрим слідцем, треба починати це ремесло замолоду і вправлятися в ньому в будь-який час, скільки разів виходиш з дому, однаково — в місті чи на селі.

Коли спочатку ти мусиш постійно нагадувати собі про цей обов’язок, то пізніше він перейде в твою звичку, і тоді вже не треба буде собі про нього нагадувати. А це — дуже корисна звичка: вона робить і найнуднішу дорогу цікавою.

Коли ловці розглядаються в терені за дичиною, вони насамперед шукають будь-яких слідів, старих чи нових, щоб довідатися, чи в околиці взагалі є якась звірина. Тоді вивчають новіші сліди, щоб дізнатися, де ховається звірина. Опісля, знайшовши свіжий слід, вони йдуть за ним, поки не знайдуть звірини й не вб’ють її. Пізніше вони не раз мусять іти по своїх слідах назад, щоб знайти дорогу до табору. Воєнні пластуни роблять цілком так само щодо ворогів.

Сліди людей. Передусім мусиш уміти відрізнити слід стопи однієї людини від такого ж сліду іншої — за його величиною, формою, цвяхами тощо. Те саме стосується слідів коня чи інших тварин.

З сліду людини, тобто з величини стопи й довжини кроку, можеш до деякої міри відгадати її зріст.

Коли хочеш відчитати слід, вибери собі дуже виразний відбиток стопи, дуже старанно відміряй його довжину, довжину зап’ятка, ширину підметки; ширину підбиття, ширину зап’ятка, зверни увагу на те, скільки рядів цвяхів і скільки цвяхів у кожному ряді, яке охоронне окуття зап’ятка чи під пальцями ніг, якої форми головки цвяхів, де бракує цвяхів тощо.

Зверни увагу на довжину, ширину підметки, довжину зап'ятка й інші деталі. "X" означає відсутній цвях

Зверни увагу на довжину, ширину підметки, довжину зап’ятка й інші деталі. “X” означає відсутній цвях

Найкраще зробити малюнок відбитка стопи, напр., ось так:

Треба дуже старанно відміряти довжину людського кроку, від зап’ятка однієї ноги до зап’ятка другої.

Одного разу знайшли в річці потонулого чоловіка. Люди гадали, що він випадково впав у річку і що рани на його голові були від каміння в річці. Але хтось відрисував собі його черевики і, простеживши берег річки, знайшов його сліди. По них він прийшов на місце, де без сумніву відбулася боротьба: земля була дуже стоптана і кущі поламані аж до самої води; там були теж сліди ще двох інших чоловіків. Хоч цих людей ніколи не знайшли, проте з’ясувалося, що тут правдоподібно сталося душогубство, якого ніхто й не сподівався.

Різниця між слідами босих ніг. Початківцеві дуже важко знайти різницю поміж багатьма слідами босих ніг — вони всі такі подібні! Поліційні індіанські слідці роблять в такому випадку так:

Змірявши насамперед слід ноги, рисують опісля лінію від кінчика великого пальця до кінчика малого пальця, звертаючи увагу на те, яке розташування інших пальців перед цією лінією. Намалюй це в своєму нотатнику. Коли пізніше побачиш більше слідів, тобі треба тільки спробувати таку ж лінію на одному чи другому сліді, щоб знайти саме той, якого шукаєш. У всіх людей положення пальців трохи інше.

Щоб розрізнити сліди босих ніг, нарисуй лінію від кінчика великого до кінчика малого пальця і зазначи положення інших пальців

Спробуй це з іншими пластунами твого гуртка: нехай кожний зробить відбитки своєї босої ноги, а ти шукай різниці між ними, нарисувавши попри пальці лінію.

Як пізнати спосіб ходу на слідах. Пластун мусить відразу, як тільки кине оком, здогадатись, яким кроком ішла людина, що лишила сліди.

Коли людина йде кроком, ступає на землю цілою шириною стіп, та ставить стопу одну від одної в трохи меншій віддалі, як один ярд. У бігу пальці трохи глибше втискаються в землю, викидають трохи землі, а віддаль більша, як один ярд. Інколи люди йдуть назадгузь, щоб обманути того, що за ним слідкує, але добрий пластун звичайно відразу це збагне з короткого кроку, з більше звернених досередини пальців і з глибше втиснених у землю зап’ятків.

Сліди коня

Коли знайдеш сліди коня, спробуй відгадати, з якою швидкістю він ішов. Це показує відстань поміж відбитками передньої і задньої ніг. На малюнку вгорі - довші сліди - це задні ноги

Коли знайдеш сліди коня, спробуй відгадати, з якою швидкістю він ішов. Це показує відстань поміж відбитками передньої і задньої ніг. На малюнку вгорі — довші сліди — це задні ноги

У звірят під час бігу пальці глибше входять у землю, викидають її трохи, і їхні кроки виходять довші, ніж у повільному ході.

Як тільки побачиш слід коня, мусиш відразу сказати, яким кроком він ішов.

Йдучи кроком, кінь залишає дві пари слідів копит — ліва задня нога знаходиться відразу перед слідом передньої лівої, а права передня — зразу ж за відбитком задньої правої ноги.

Форма сліду задньої ноги звичайно вужча й довша, ніж передньої.

Колишні розбійники й конокради вживали такої штучки: вони прибивали коням підкови передом назад, щоб обдурити слідців, що пробували б їх переслідувати. Але добрий слідець не дасть себе «вивести в поле». Так само й злодії з таких міркувань часто йдуть назадгузь, але бистрий слідець збагне це дуже швидко.

Треба також вивчати сліди коліс, щоб знати різницю між слідами авта і велосипеда та змогти подати напрям, яким вони їхали.

Вік слідів. Вивчаючи сліди, яким кроком хтось ішов, треба, крім того, дізнатись, якої давності ці сліди. Це дуже важлива річ, і треба дуже багато практики й досвіду, щоб вміти це як слід.

Напрям їзди велосипеда можна дізнатись по тому, куди витиснемо назад болото, як теж по "петлі" в сліді при поворотах: вужчий кінець петлі показує напрям їзди

Напрям їзди велосипеда можна дізнатись по тому, куди витиснемо назад болото, як теж по «петлі» в сліді при поворотах: вужчий кінець петлі показує напрям їзди

Дуже багато залежить від стану ґрунту й погоди та їх впливу на сліди. Йдучи, напр., за слідом у бездощову, вітряну днину змінним ґрунтом, побачиш, що слід буде виглядати на легкому піщаному ґрунті незабаром уже як старий, бо вогка земля, витиснена з-під поверхні, швидко висихає і кольором не різниться від землі на поверхні, а гострі краї сліду швидко заокруглить вітерець, граючись з сухим пилом, в якому слід зроблено.

Йдучи слідом велосипеда чи авта, зверни особливу увагу на місця, де дорога нерівна. Там знайдеш багато знаків

Йдучи слідом велосипеда чи авта, зверни особливу увагу на місця, де дорога нерівна. Там знайдеш багато знаків

На вогкій землі той самий слід виглядає свіжіше, бо сонце тільки частково висушить вирвану глину, і тому вітер не заокруглить гострих країв відбитка. А у вогкій глині, в тіні дерев тощо, куди сонце не доходить, той самий слід, що в піску виглядає старий, — тут виглядає зовсім свіжо.

Очевидно, дуже добрим показником віку слідів є дощ, що впав на ці сліди (якщо знаєш, коли йшов дощ). Багато можуть тут допомогти також інші сліди, що їх перехрещують, або обставина, наскільки висохла чи зів’яла стоптана трава. Йдучи за слідом коня, можеш відгадати час, коли він туди проходив, за виглядом посліду, враховуючи належно вплив сонця, дощу чи птиць.

Навчившись розпізнавати на слідах спосіб ходу й їх вік, мусиш далі навчитися йти за ними по кожному роді ґрунту. Цього можеш учитися ціле своє життя і все ще будеш відчувати потребу постійно в цьому вдосконалюватися.

Можеш теж багато навчитися з попелу погаслої ватри — байдуже, чи він ще теплий, чи вже холодний, — з відходів, з яких довідаєшся, чим живилися тут люди, байдуже, чи їжа була багата, чи скромна.

Мусиш швидко шукати не тільки за знаками, які зробили твої власні пластуни, але й за знаками, що їх зробили й інші пластуни.

Розшуки вкрадених речей

В Судані й у Єгипті є дуже добрі тубільні слідці, і я бачив їх при роботі.

У полковника єгипетської кавалерії вкрали з дому деякі речі, тому послали по слідця до сусіднього племені Джалін.

Він швидко знайшов сліди стіп злодія, йшов за ними далеко в пустелю і знайшов там місце, де були закопані вкрадені речі. Сліди вели потім назад до бараків.

Цілий полк мусив вишикуватися босоніж на перевірку перед слідцем. Вкінці, перевіривши сліди всіх вояків, він заявив: «Ні, між ними нема злодія». Саме в ту хвилину підійшов до полковника з якоюсь справою його тубільний слуга. Слідець, що стояв поблизу, сказав полковникові: «Ось вам людина, що закопала вкрадені речі!»

Слуга, здивований тим, що його викрили, признався, що це він украв речі свого пана, гадаючи, що його підозріватимуть менше, ніж інших.

Як стежити. Коли старий пластун натрапить на дуже свіжий слід людини чи тварини, звичайно не йде за ним дуже близько, бо переслідувана звірина часто оглядається позад себе: чи за нею не слідкують. Тому слідець іде викрутасами і згодом приходить знов на те місце, де сподівається відшукати спід. Коли знайде його, робить коло вперед і т.д., аж поки не згубиться слід. Тепер він знає, що він попереду звірини, тому й робить щораз вужчі кола, поки її не знайде, ясна річ, стережучись зайти «від вітру», щоб звірина не почула його, коли наблизиться на віддаль нюху.

Часами натрапиш на такі сліди. Починаючи зліва, це сліди: оленя, вівці, вовка й лисиці

Часами натрапиш на такі сліди. Починаючи зліва, це сліди: оленя, вівці, вовка й лисиці

Кілька слідців з Сайну йшло за вкраденим верблюдом з Карачі до Севену 150 миль по піску й голих скелях. Бажаючи обдурити слідців, злодії тягали верблюда сюди й туди по переповненій вулиці, думаючи, що його слід згубиться між іншими. Але слідці це передбачили і розіслали стежі навколо міста. Так знайшли вони на віддаленому місці слід, що виходив з міста, й успішно слідкували за ним.

На твердому ґрунті дивися вперед. Коли тобі доведеться стежити там, де важко помітити слід, напр., на твердому ґрунті або на траві, з’ясуй, у якому напрямі йшов останній видний слід і дивись у тому напрямі, але досить далеко: вперед яких 20-30 ярдів. У траві побачиш зігнені або стоптані стебла, а на твердому ґрунті пересунені або видряпані з землі камінці тощо. Те все, справді, незначні знаки, але якщо на них будеш дивитися в одній лінії, переконаєшся, що вони творять щось на зразок сліду, якого іншим способом не можна було б взагалі помітити.

Я раз слідкував за велосипедом на твердій битій дорозі, де він дійсно не залишав узагалі будь-якого сліду. Але коли я поглянув уздовж поверхні дороги далеко вперед проти сонця, що саме сходило, я зовсім виразно побачив його слід на майже невидній поволоці роси на землі. Стоячи на сліді і дивлячись собі саме під ноги, я не міг побачити найменшого знаку.

На непомітний слід треба дивитися проти сонця, тоді помітимо й найменші нерівності терену, що кидають виразну тінь.

Як знайти втрачений слід. Якщо хочеш знайти слід, що його згубив з очей, зроби так: поклади хусточку, палицю чи інший предмет на останній видний слід і ходи широкими колами яких ЗО, 50 чи 100 ярдів довкола того сліду; вибираючи найсприятливіший ґрунт, по змозі м’яку землю, шукай дальших слідів. Якщо йде цілий гурток, то звичайно найкраще, щоб він затримався на одному місці, а тільки один чи два шукали дальших слідів. Якщо кожний захоче шукати слідів, дуже швидко їх знищить, затоптавши їх чи змішавши зі своїми слідами; в такому випадку пам’ятай, що «забагато кухарів — пересолена юшка!»

Коли шукаєш слідів, керуйся здоровим людським глуздом: подумай, в якому напрямі міг ворог піти, і спробуй там шукати.

Я пам’ятаю слідженого одного разу дикого кабана; цей приклад краще з’ясує нам те, що я тільки-що сказав: Кабан біг спочатку через болотисті підмоклі поля, і було зовсім легко йти за ним, аж поки він не повернув на дуже твердий ґрунт, де за малу хвилину не було видно найменшого знаку його слідів. Треба було зробити розшуки. Визначено останній слід, і слідець почав ходити у широкому колі, дуже дбайливо обшукуючи ґрунт, але не знайшов будь-якого знаку. Тоді слідець почав розглядатися довкола по околиці і, ставлячи себе в ситуацію кабана, спитав: «В якому ж напрямку пішов би я тепер?» На деякій віддалі перед ним, у продовженні попереднього сліду, стояв довгий живопліт колючих кактусів, а в ньому видніли дві діри. Він підійшов до однієї з тих дір, яка лежала на шляху, що його правдоподібно міг вибрати собі кабан. Тут ґрунт був усе ще дуже твердий, і жодного сліду не було видно. Але на одному листочку кактуса в дірі була грудочка мокрої глини: ось той бажаний знак. На тому твердому ґрунті не було жодного болота, і кабан, очевидячки, приніс його на своїх ногах з мокрого терену, що ним пробігав. Цей один малий знак дав змогу слідцеві іти далі правильним напрямом від одного такого знаку до другого, поки не прийшов укінці на слід у відповідному ґрунті, звідки міг іти за кабаном аж до його лігва.

Пристосуй свій крок до сліду. Я приглядався, як у Судані один слідець ішов за слідами по землі, де звичайне око зовсім нічого не могло помітити, таким способом: коли слід був виразний, він намагався іти тим же кроком, як і слід. Так він ішов з ним крок у крок, і, йдучи, стукав палицею в землю, немов відзначаючи кожний слід стопи. Коли сліди зникали на твердому терені або під летючим піском, він ішов далі таким самим кроком, стукаючи палицею в ті місця, де мали б бути сліди стіп. Вряди-годи він бачив легке заглиблення чи інший знак, що вказував там на наявність сліду. Так він знав, що він іде завжди правильним напрямом.

Ось сліди двох птиць. Одна з них звичайно живе на землі, друга на кущах чи деревах. Котрий слід належить до першої чи другої птиці?

Ось сліди двох птиць. Одна з них звичайно живе на землі, друга на кущах чи деревах. Котрий слід належить до першої чи другої птиці?

Гурткові вправи в стеженні

Приготуй ґрунт для стеження, вибираючи ділянку м’якої землі, яких 10-15 ярдів до квадрата та вирівняй його вальцем. Частину ґрунту зволож, немовби на неї йшов дощ. Другу частину залиши сухою. Одному з хлопців доручи перейти цим ґрунтом, опісля перебігти, а далі переїхати велосипедом. З’ясуй різницю в слідах, щоб пластуни з гуртка, побачивши колись якісь сліди, могли відразу сказати, чи особа, що залишила сліди, йшла чи бігла.

Вишли хлопця, щоб робив сліди; іншим хлопцям доручи їх слідкувати, помічати всі інші сліди, що їх перетинають, та означити, які особи чи звірята ці сліди зробили. Хлопець повинен мати на підметках черевиків прив’язані пластини для роблення слідів, або повинен прибити собі на підметки чи на палицю кілька цвяхів такої форми, щоб не помилитися щодо його сліду.

Вивчай вік слідів, зробивши день пізніше свіжі сліди біля старих. Зверни увагу на різницю у вигляді, щоб пластуни навчилися відгадувати вік слідів.

Доручи кожному пластунові зробити в м’якому ґрунті відбиток власного черевика і відрисувати його на папері.

Висилай гурток на різні дороги. Нехай принесуть повідомлення про сліди, що там побачили, — сліди людей, возів чи звірят.

Роби гіпсові відбитки слідів. Навколо сліду зроби вал з болота. До шклянки чи чашки налий води, повільно досипай гіпсу, цілий час помішуючи, поки маса не стане як сметана — така густа, щоб її ще можна було лити. Налий цю масу на слід. Коли вона ствердне, викарбуй на ній дату, місце знахідки тощо. Як цілком ствердне і висохне, обережно її викопай та обмий від бруду.

Ігри в слідкуванні

Запам’ятай слід

Доручи хлопцям з одного гуртка сісти так, щоб ноги були підняті вгору. Іншим пластунам дай три хвилини часу на те, щоб запам’ятали вигляд їхніх черевиків. Виславши їх потім до кімнати чи куди-небудь, доручи одному пластунові з першого гуртка зробити кілька слідів стопи на пригожому ґрунті. Тепер викликай окремих пластунів другого гуртка. Нехай приглянуться до слідів і скажуть, кому вони належать.

Відрисовування слідів

Покажи гурткові сліди стіп. Зверни увагу, котрий пластун зробить найвірніший малюнок стопи. Пластунам можна йти за слідом, поки не знайдуть пригожого ґрунту, де є добрі відбитки стіп.

Знайди злодія

Попроси чужу людину зробити сліди так, щоб пластуни цього не бачили. Тепер пластуни вивчають ці сліди, щоб потім їх знов упізнати.

8-10 осіб, разом з тією чужою людиною, проходять за чергою перед пластунами та роблять сліди стіп. Кожний пластун пошепки каже роз’ємному судді, котрий з них зробив попередні сліди, тобто подає, котра це була особа з черги. Виграє той, хто правильно відгадає. Коли більше правильних відповідей, виграє той, хто зробить найкращий малюнок сліду з пам’яті.

Йди за слідом

Вишли пішки чи на велосипеді «зайця» з повною кишенею зерна, лушпиння з горіхів, папірців конфетті тощо. Він має час від часу позначати ними свою дорогу, щоб гурток міг за ним слідкувати.

Або вживай пластових знаків, рисованих на землі, складених з гілок тощо, ховаючи при тому в якомусь місці листа.

Гутірка при ватрі ч.12. Пластування для хлопців. – Івано-Франківськ, 1999. – С. 147-158.
  1. Бейден Поуел. Пластування для хлопців. – Івано-Франківвськ, 1999. – С. 61

Напишіть відгук