Таборова орнаментика

На кожному таборі розвивається одна дрібна ділянка культури а саме, мистецтво орнаментики таборового довкілля. Це прикрашення шатер і будова брам переважно є одна з кульмінацій таборової діяльности. Але в найновіші часи, це мистецтво прибрало нові напрями. Сьогодні його можна назвати нео-модерністичним-фарбо-плястичним-абстрактно-нитковим-антиприродно-натуральним стилем.

Виховно-вишкільний табір "Легіон", 1997 р.

Виховно-вишкільний табір “Легіон”, 1997 р.

Це може бути правда, що сьогодні мистецтво відходить від природи, але літній табір не є місце для його прояву. На таборі повинна перевищувати простота, спокій, рівновага і краса природи, а не якісь модерні, технічні видумки людства. Спостерігаймо випадки на таборах:

Ідучи спокійно через ліс одного теплого ранку, я зауважив рух у кущах коло стежки. Придивляюсь, бачу новацька криївка. По-середині стоїть великий вождь, сестричка, і запрягає робітників-новачок до кустарного ремесла, обмальовування камінчиків фарбами з пушок-розпилювачів. Праця іде, аж куряться хемікалі. Продукція виробляє на замовлення: каміння фльорисентно червоні, помаранчеві, крикливо жовті і білі…

Іде робота на таборі. Час прикрасити головну площу. Юнак дістав ініціативу, побіг до кухні, вернувся з алюмінійним блискучим папером і починає обвивати каміння цим папером. Скінчивши роботу, обвинувши двадцять каменів, він став почуватись дійсним художником. Підійшовши до нього, я його запитав чи він колись бачив у лісі, чи у музею, такі алюмінійові каменюки. Він пошкрабався у голову і за десять хвилин зникла блискуча прикраса…

Є гарний паркан перед шатром який юнаки щойно побудували. Але щось ще бракувало. Зелені. Розбіглись юнаки по лісі, і за п’ять хвилин уже росли дві сосни у три стопи заввишки. Це мене здивувало. Запитавши їх, як ці сосни так скоро виросли, вони мені показали: найсильніший викорчував малу сосну, обтріпав ґрунт і дав „сокирникові”, щоб затесати кінець, щоб легше було застромити сосну в землю…

Чую з кухні, що табір юнаків будує надзвичайну таборову браму, величиною троянського коня. Для техніки будови вони спровадили електричну пилу і пару фунтів цвяхів. І закипіла робота аж доки не збудували браму: приблизно десять свіжозрубаних, коро-обголених дерев, збитих довгими цвяхами. Постав у лісі великий конгломерат різноманітних кутів Геометрії зображених колодами в повітрі…

Вище подано кілька прикладів пластової премудрости. Деякі з них є смішні, а деякі болючі. Траґедія полягає в тому, що ці люди не є свідомі свого зла. Тут входить роля провідника який повинен мати прищеплену в своєму серці непохитну любов до природи.

Кожний провідник повинен прикладом і своїм керівництвом вчити молодих естетичної поведінки супроти природи.

Відбувши пластовий табір, діти повинні навчитись принайменіне одне – шанування і дбання про природу і своє довкілля. Провідники на таборах повинні виключати усі орнаментики які порушали б красу природи.

Наприклад:

  • фарбування каменів (бо це не є тимчасове, тільки залишається на довше);
  • усунення соснових шпильок із ґрунту перед шатрами (це витворить порох під час суші, а болото під час дощу);
  • більші склади шишок соснових (чи ви колись бачили шишки на струнко, в рядках у лісі?);
  • надзвичайні ботанічні сади перед шатрами (це штучно виглядає коли в лісі ніде не видно моху, а він росте лише перед самим шатром!);
  • обголення кори з дерев на піонерських роботах (чи ви колись бачили такі дерева без кори в лісі?);
  • дротяне-вішакове виробництво з вішаків на одяг;
  • блискітна алюмінійова творчість.
  • криївки з модерними вигодами, як запозичені матраци на землі, крісла і коробки.
  • шнурково-ткацьке мистецтво, яке дівчата виробили до надзвичайного рівня.

Перед тим як юнаки беруться до роботи прикрас, вони повинні запитати себе, чи це, що я роблю порушає спокій природи? Чи це, що я зробив зможе після збурення повернутись до свойого сталого місця в природі?

…Непотрібно вирубувати живі дерева, засмічувати ліс, палити вогні, здирати кору та інші шкідливі дії, які проходять незамітно попри очі адміністрацій.

…Памятайте, що прикраса у таборі перестане бути прикрасою, коли вона не зможе після табору повернутись до свого природного стану.

Екологічне таборування

В дорогу з юнацтвом. – Ч. 3/15. – 1972.

Напишіть відгук