Таборове куховарство

Пластун мусить знати, як зварити собі м’ясо чи городину або спекти хліб без звичайного куховарського посуду.

Приготування м’яса. М’ясо можна приготувати так: нанизуємо його на гострий кілок і вішаємо близько вогню. Так воно спечеться на рожні. Можна теж узяти віко від старої бляшанки від сухарців і вжити її як сковороду. Дай до неї жиру, щоб м’ясо не пригоріло.

Або зроби собі “кебоб”: Розріж м’ясо на пластирі 1/2- 3/4 цаля завгрубшки. Поріж їх на шматки з проміром 1/1 і 1/2 цаля. Насили їх на прутик чи залізний рожен і примісти біля вогню або завісь над гарячим жаром на кілька хвилин, поки м’ясо не спечеться.

М’ясо можна також загорнути в кілька аркушів мокрого паперу або покрити глиною і вложити в жар, де воно вже само спечеться.

Мисливська нежирна тушкована печеня. Покрай нежирне м’ясо або дичину на маленькі шматки 1/1 і 1/2 цаля завбільшки. Змішай разом трішки муки, солі й перцю і добре цим натри м’ясо. Зрум’яни це на ложці жиру в горшку, мішаючи так, щоб м’ясо припекти, але не спали. Додай чистої води і повісь горщик високо над вогнем. Слідкуй, щоб вода не дуже кипіла, а тільки легко варилася. Пізніше додай порізаної городини, як картоплі, моркви і цибулі. Води не може бути забагато, вона має це все ледве прикрити. Вари, поки не зм’якне.

Приготування птиці й риби. Птицю і рибу можна варити тим же способом. Птицю найлегше обскубати відразу після того, як її вбили. Але коли її печемо в глині, тоді не треба скубати, бо пір’я прилипне до глини, коли вона твердне у вогні. Коли глину розіб’єш, птиця випаде печена, без пір’я, як зернятко горіха з лушпини.

Інший спосіб печення птиці: очищуєш нутрощі птиці й підшукуєш камінь, більш-менш величини нутра. Розпікаєш його, поки не стане червоним, і вкладаєш до нутра птиці, а птицю настромляєш на залізний рожен чи на дерев’яний кілок і печеш над вогнем.

Вогнище можна зробити з двох рядів дернини, цегол, грубих колод чи каміння. Примісти або повісь свої горшки над ними

Вогнище можна зробити з двох рядів дернини, цегол, грубих колод чи каміння. Примісти або повісь свої горшки над ними

Вогнища. Пластун звичайно має свій власний горщик чи їдунку, або таборовий казанок. У ньому він може кип’ятити воду, варити городину або тушкувати м’ясо.

Щоб варити в своєму горшку, постав його на кінці полін зірчастого вогню (де він може впасти, коли на нього не вважати) або, ще краще, постав його на землю в гарячий жар вогню. Або змайструй собі триніжок над вогнем з трьох зелених кийків, зв’язавши їх разом згори. Горщик завісиш на дроті або ланцюзі.

Ще краще зробити вогнище з двох рівнобіжних валів з дернини, цегли, грубих полін чи каменів. Ці вали мають бути пласкі згори, яких шість стіп завдовжки, і віддалені один від одного з одного кінця на чотири цалі, а з другого – на вісім, ширшим отвором – проти вітру.

Ось кілька проектів, як уліпшити влаштування таборової кухні й улегшити варіння.

Ось кілька проектів, як уліпшити влаштування таборової кухні й улегшити варіння.

Ти також повинен зробити собі гаки і вішаки, щоб на них вішати горшки над вогнем. Деякі способи, як їх майструвати, показані на рисунку.

Вказівки для куховарства. Коли кип’ятиш воду в горшку на вогні, не затискай покришку занадто сильно. Коли в горшку твориться пара, вона мусить мати якийсь вихід. Щоб дізнатися, коли вода починає кипіти, не мусиш знімати покришку й дивитися, досить прикласти до горшка кінчик патичка чи ножа, і – коли вода кипить – ти відчуєш дрижання горшка.

Вівсяна каша. Влий до горшка чашку води на одну особу. Додай щипку солі на кожну чашку води. Коли вода кипить, засипай вівсяною мукою, мішаючи паличкою або довгою ложкою. Кількість муки залежить від того, чи хочеш мати кашу густу чи рідку. Вари легко, весь час мішаючи, поки каша не звариться.

Не роби так, як я раз зробив, коли був ще жовтодзюбом. До мене прийшла саме черга куховарити і я думав, що зроблю обід різноманітнішим, коли зварю суп. Я мав трохи горохового борошна і змішав його з водою, зварив і подав на обід як гороховий суп. Але не додав до нього взагалі ані заправки, ані м’ясного соусу. Я не знав, що це необхідно і що це запримітять. Проте, це відразу запримітили, назвали мій чудовий суп “мокрим гороховим пудінґом” і сказали, що можу його сам з’їсти – ба, не тільки сказали, що можу з’їсти, але – на загальну радість – мене примусили з’їсти. Такої помилки я більше ніколи не зробив.

Варіння у скриньці з сіном. Варіння у скриньці з сіном – це найкраще варіння в таборі, бо ти маєш тільки почати, а решту зробить скринька з сіном сама. Ти можеш тоді собі вийти й грати таборові ігри з друзями, а коли повернешся, побачиш, що твій обід сам зварився. Очевидно, за умови, що ти зробив правильний початок. Якщо ні, – ну то не втішатимешся в гуртку занадто великою славою!

Ось як треба починати діло: роздобудь дерев’яну скриньку. Вистели її грубо по боках і на дні часописним папером, а тоді виповни решту сіном або знов-таки папером. Втопчи все те гаразд, залишивши посередині місце на горщик, щоб знизу й з боків було якнайбільше сіна. Зроби з сіна подушку, або грубший матрац із складеного паперу, щоб цим прикрити горщик зверху.

Наповни горщик їжею і, коли вже добре кипить, швидко встроми у скриньку з сіном. Втопчи тісно сіно чи папір з усіх боків і згори та накрий подушкою, притисни на те віко якимсь тягарем.

М’ясо вариться таким чином яких чотири-п’ять годин. Вівсяну кашу кип’яти п’ять хвилин, а тоді залиш у скриньці на цілу ніч. На сніданок буде саме готова.

Як пекти хліб. “Доказом спритності таборовика є вміння спекти вівсяну паляницю, зварити квасолю і приготовити вудженину”.

Щоб спекти хліб чи паляницю, візьми борошна, додай трішки солі й порошку до печива, зроби з того стіжок і наверху зроби в ньому ямку, немов чашка на воду. Налий там води і все добре виміси, аж поки не витвориться брила тіста. Посип собі руки борошном, щоб тісто до них не липло, пригладь його і виробляй з нього більші буханці, або менші булочки.

Тоді виклади їх на решітку на жар. Або відсунь частину вогню набік, положи тісто на так спорожнене місце, обгорни його з усіх боків гарячим попелом і лиши, нехай печеться.

Так можна пекти тільки малі буханці.

Хліб на сковороді. Ось інший добрий спосіб:

Хліб можна спекти взагалі без печі. Обкрути тісто довкола палиці і печи над гарячим жаром

Хліб можна спекти взагалі без печі. Обкрути тісто довкола палиці і печи над гарячим жаром

Заміси середньотверде тісто з таких складників: одна чайна чашка борошна, 1 дрібка солі, 1 ложка цукру, 1 ложечка порошку до печива. Розігрій сковороду до смаження і вимасти її добре жиром, виклади на неї тісто і поклади близько до вогню. За кілька хвилин тісто підросте й ствердне. Тоді підіпри сковороду збоку, щоб стояла майже сторчма, звернена до вогню. Так печи один бік плескатої паляниці. Опісля оберни її і печи з другого боку. Щоб переконатися, чи вона вже добре спечена, встроми в тісто дерев’яну тріску: якщо до тріски не прилипло тісто – паляниця спеклася наскрізь.

“Скрутень”. Ще інший спосіб: виріж грубший кийок, загостри його на тоншому кінці, обтеши кору і загрій на вогні. Зроби з тіста довгу “ковбасу”, яких два цалі завширшки і півцалі завгрубшки, і обкрути її спірально на кийок. Примісти кийок близько вогню, обертаючи його час від часу, і так тісто нехай печеться.

Пекарська піч. Якщо хочеш мати справжній хліб, треба змайструвати якусь піч, вживаючи чи то старого глиняного горщика, чи то бляшанку, яку вкладаємо у вогонь та обгортаємо з усіх боків жаром. Або зроби глиняну піч, розведи всередині вогонь, а коли вона добре розпечеться, вигріби вогонь, вложи тісто й затули щільно отвір, поки не спечеться хліб.

Чистота. Старі пластуни звертають особливу увагу на чистоту кухні. Вони дбайливо й дуже ґрунтовно чистять горщики, тарілки, вилки, ножі. Вони знають, що на розкинених навколо нечистотах і залишках їжі збирається мушня.

А мухи дуже небезпечні. Вони переносять на своїх ніжках зарази хвороб, і коли сядуть на їжі, залишають там отруту. А ти це їси – і потім дивуєшся, чому захворів.

Тому й треба дуже дбати, щоб таборова кухня була дуже чиста, щоб мушня там не водилася. Всякі помиї і залишки треба спалити або викинути у відповідно викопану яму та закопати, а не розкидати по цілій околиці.

Гурткові зобов’язані пильнувати, щоб того всі дотримувалися.

Запам’ятай, що “Пластун – чистий”.

ГУРТКОВІ ВПРАВИ В КУХОВАРСТВІ

Пластуни повинні вміти варити ще поки йдуть таборувати. Навчи їх найважливішого: варіння картоплі і каші, м’яса і городини. В тому можна вправлятися під час зими.

Зроби вправи в мішанні тіста і печенні скрутнів і паляниць.

Зроби скриньку з сіном і користуйся нею.

Зроби собі власні полотняні мішечки на харчі.

Нехай гуртки змагаються у виготовленні списку страв із зазначенням, скільки чого треба тощо.

Візьми сирі пайки харчів на прогулянку, зроби вогонь і звари собі їжу.

Роби спроби з різними родами вогнищ, поки не знайдеш такого, що видаватиметься тобі найвигіднішим для варіння у твоєму гуртку. Опісля змайструй кілька кухонних устаткувань.