Варення для цілого табору у курінному, спеціялізаційному таборі чи на мандрівці — це одна із вмілостей, яку всі учасники поваж­но цінять, і кожний, хто мав “щастя” бути кухарем у таборі, знає, що це значить. Зви­чайно учасники мають для кухаря або похва­ли, або нарікання (ці останні частіше), і не легко всіх задоволити. Ця доволі невдячна праця получена ще й з тим, що треба резиґну вати з усіх приємностей таборування і випла­кувати свої очі біля вогнища, яке не хоче го­ріти. Пригадаймо собі з нашого таборування, як часто таборовий кухар мусить залишитися в таборі, коли всі учасники йдуть на прогулян­ку, як мусить перший вставати, щоб пригото­вити сніданок, і як приходить останній на во­гник чи ватру. Бідні мученики таборового ва­рення!

І ось саме цим майбутнім “мученикам” хочемо піддати ідею, яка може їм допомогти не лише зварити смачну їжу, але й не жури­тися нею довший час, без підсилювання вогни­ща і без страху, що буде вона або припалена, або недоварена. А може з часом і з вправою у такому варенні навіть кухарі зможуть іти з ці­лим табором на мандрівку?

Наша ідея повільного варення зовсім не нова — вона тепер дуже популярна, і спеціяльні горшки для такого варення, т. зв. “крок пат”, продаються у крамницях тисячами. Але ці гор­шки потребують електричного струму чи газу і призначені для люксусового домашнього го­сподарства. А тимчасом ми можемо мати в літ­ньому таборі чи на мандрівці таку саму вигоду і це виконану власними руками. Засада повіль­ного варення полягає на тому, щоб страва до­співала сама у своїй власній гарячі у щільно замкненій посудині. Отже треба зробити спер­шу щільну ізоляцію, яка б не випускала при­родного тепла. На це найкраще приготовити відповідної величини картон або дерев’яну пач­ку і обкласти її спід та всі чотири стіни сіном, старими газетами або штучною соломою, яку вживають крамниці для опакування речей, що можуть збитися. Треба це однак зробити дуже щільно, залишаючи по середині місце на гор­щик, у якому будемо варити. Так само обкла­сти цим матеріялом накривку до пачки.

Приготовити їжу, яку хочемо варити, так як звичайно (найкраще підхожий до такого ва­рення “ґуляш”), і раз її заварити у горщику, який має ввійти до ізольованої пачки. Коли закипить на одвертому вогні, негайно зняти, добре закрити горщик і вкласти його до пач­ки, прикриваючи ізольованою накривкою. Гаряч у завареній їжі не може вийти через ізо­ляційний матеріял (байдуже, чи це сіно, чи га­зети), і їжа легенько вариться впродовж де­кількох годин без нічиєї допомоги та без стра­ху, що пригорить або недоспіє. А кухар не му­сить залишатися у таборі, коли всі інші йдуть на прогулянку або купатися.

Може, недосвідченим таборовим кухарям цей спосіб видається неправдоподібним — але поспитайте своїх мамів чи бабунь, які пам’я­тають тяжкі воєнні та післявоєнні часи в Евро- пі, коли так мало було опалу чи газу. У тих роках неодна з них цим способом варила, оща­джуючи пальне.

Подібний вислід повільного варення мож­на також осягнути в таборі, уживаючи заліз­ної важкої посудини з накривкою, яку зовуть в Америці “дач-овен” (голлянська піч?). Раз за­варену в ній їжу треба вкласти у яму з вогни­ща, коли земля ще гаряча або викладена ву­гликами, і там їжа “доходить”. Однак ці гор­щики дорогі та не дуже великі — отже на більшу кількість таборовиків не вистачають.

Обов’язки кухонних в таборі

1. Вставати завчасно, щоб могти приготовити сніданок.
2. Приготовляти всі страви на заплянованнй час.в порозумінню з головним кухарем.
3. Видавати страви,
4. Мити й ховати у магазин ввесь посуд та кухонне приладдя після кожної страви.
5. Втримувати завжди взірцевий порядок в кухні, біля неї та в магазині.
6. Помагати гігієнічно перетримувати харчі.
7. Обов’язки кухонних починаються після сніданку а кінчаються варенням сніданку в наступному дні.

Обов’язки дижурних в таборі

1. Доставляти воду до миття та до пиття.
2. Доставляти дрова, ріща і т.д. для кухні та залишати досить дров стійці  (Дрова повинні бути заховані від дощу).
3. Дбати про порядок та чистоту в лятрині, (включає щоденне посипання вапном) при ямах на відпадки та на помиї.
4. Спалювати чи виносити на зазнечене місце сміття.
5. Дбати загально про чистоту таборової площі.
6. Перевіряти інвентар (список) таборового виряду і ховати після зайнять виряд у магазин. Зголосити, якщо треба щось направити.
7. Обов’язки дижурних починаються після сніданку і кінчаються після сніданку наступного дня.