Таборовий виряд

Найближче твоє завдання – подбати про виряд, тобто придбати все потрібне, напр.: куховарський посуд, відра, знаряддя тощо. Ось приблизний список того, що може придатися у сталому таборі (в мандрівному чи нетривалому таборі – все те не конче потрібне!):

Для шатра: Відро, ліхтарня і свічки; сірники, молоток, мідниця, лопата, сокира, звій мотузка, гуртковий прапорець і ремінець для завішування речей на тичку в шатрі.

Для кухні: Сковорода або ринка з покришкою, пательня, котел, рожен, сірники, відро, різницький ніж, ополоник, ганчірки, мішки на картоплю тощо.

Для кожного пластуна: Непромокальне рядно-підстилка, два покривала, шнурок чи ремінці для їх зв’язування, сінник (потрібно соломи й шнурка, щоб його наповнити в таборі), мішечки на харчі. Важливо придбати досить мішків для спання чи покривал, щоб кожний пластун міг мати своє окреме ліжко.

Особистий виряд. Кожний пластун буде потребувати:

Повний пластовий однострій включно з капелюхом.

Піжаму або нічну білизну, хлібник чи торбу, светр, рушник, дощовик, приладдя для латання, запасні черевики, ніж, вилку й ложку, купальний одяг, тарілки, горня чи їдунку, хусточки до носа, сірники, мило, гребінець, зубну щітку до зубів – все разом у торбині.

Кожний досвідчений таборовик має при собі в таборі три-чотири малі полотняні мішечки, в яких можна зберігати харчі. Очевидно, він приготовляє собі їх перед виїздом у табір.

Мішечок на харчі може і не бути більший, як 6 цалів завглибшки і 3 цалі завширшки і повинен мати засилену в горішньому рубці стяжку для зав’язування.

Коли ти вже це робиш, зроби собі ще й кілька більших мішечків, щоб у них тримати всякі дрібниці, як: мотузок, запасні ґудзики, коробку на голку, ножички тощо.

Я маю також полотяні мішечки, в яких тримаю черевики, щоб не забруднили одягу, що з ними разом запакований.

Харч. Коли вживаєш свіжого м’яса, переконайся, чи воно справді свіже і запам’ятай собі, що яйця, рис і каші краще зберігаються. Овочі легко зварити; вони добрі для їжі. Шоколад дуже пригодиться в таборі й у поході.

Найкращий хліб для табору такий, як його вживають бури і майже всі південно-африканські ловці, так званий “раскс”. Його легко зробити. Купуєш у пекаря за півціни черствий хліб, краєш його на грубі скиби чи грінки і печеш їх у печі або припікаєш на гарячому вогні, доки аж зовсім затверднуть. Вони добре заміняють хліб. Свіжий хліб у таборі дуже легко плісніє, кисне або черствіє.

Сушіння одягу. У таборі не раз доводиться змокнути. Побачиш, що жовтодзюб у такому випадку ходитиме в мокрому одязі, поки не висохне на ньому. Старий пластун ніколи так не робить, бо так легко можна застудитися.

Коли змокнеш, скинь з себе при першій нагоді мокрий одяг і висуши його, навіть якщо не маєш в що переодягнутися. Мені не раз таке траплялося. Я сидів нагий під возом, а одяг сушився над вогнем.

Для сушіння одягу зроби вогонь з гарячим жаром та побудуй над ним малу клітку у формі вулика, й одяг на ній швидко висохне.

У гарячу днину небезпечно сидіти в промоклому від поту одягу. На західному побережжі Африки я завжди носив запасну сорочку на плечах, зав’язавши рукави довкола шиї. Скільки разів я затримувався, скидав з себе спітнілу сорочку й надягав суху, що сушилася до сонця на моїх плечах. Тому я ніколи не захворював, хоч майже всі інші хворіли.

Гутірка при ватрі ч.9. Табірництво. Пластування для хлопців. – Івано-Франківськ, 1999

Напишіть відгук