Ми усі, що привикли вже дуже до вигод, до усіх вишуканих удогіднень щодо варення на електриці чи на спеціяльних кухнях, огріва­них проміннями, думаємо, що без усіх цих спо­руд можна хіба в природі їсти лише холодні, готові харчі, які завчасу були приготовані. Але це зовсім не так. Ми вже не раз подавали на сторінках “Юнака” поради, що і як можна ва­рити на відкритому вогні на курінному чи ман­дрівному таборі, та знаємо з практики, що можна варити дуже смачні потрави. Сьогодні вам приклад, в який спосіб можна спекти кур­ку, маючи лише мотузок і сірники для підпа- лення вогню. Невелику курку треба добре ви­мити, посолити внутрі та напхати начинкою і зашити. Побудувати з двох, відповідної вели­чини та формату, патиків стояк (як показує рисунок). До кінця його прив’язати скручений мотузок, до якого долішної частини прикріпи­ти “віяльце” (зроблене з галузки ВІДПОВІДНО загненої). До “віяльця” прив’язуємо чистий платок або чисту хустину (не паперову!) До другого кінця його прив’язуємо камінь. Кур­ку прив’язуємо сильно до кінця мотузка, а під неї кладемо тарілку або менажку. Збоку від цієї побудови розпалюємо вогонь, який по­винен бути не засильний, але гарячий та від­далений стопу від курки. Як це діється, що курка печеться з усіх сторін, спитаєте. Отож “віяльце” порушається під впливом полум’я, а воно рівночасно крутить мотузок раз в один бік, раз в другий, а мотузок обертає курку. Товщ з курки, який скапує до підставленої ме- нажки, вливаємо постійно знову до курки че­рез маленький отвір, який робимо в ній но­жем, вже після зашиття і повішення на моту­зок. Ось і все. Спробуйте цього літа спекти в цей спосіб курку. Бажаємо вам смачного!