Початком пластового руху можна числити 1902. р., коли славний артист-маляр звѢрят, ловець вовкôв, приятель Индіянôв и знаменитий письменник Ернест Томпсон Сетон зôбрав в пôвнôчнôй АмерицѢ хлопцѢв, жив з ними в лѢсѢ, дав сему товариству индийский закон и назвав «Товариство березовои кори», «индийски хлопци» або «американьски хлопци скавти». Так заложив орґанѢзацію, яка скоро зачала розвиватися и дала початок всесвѢтному пластови.
Назви «скавт» давно вже уживали в англійскôй арміѢ для означеня воякôв, котрѢ йшли наперед, шукали дороги и подавали першѢ вѢдомости про новый терен. У вымуштрованю войскових «скавтôв» вызначним авторитетом був Роберт Бейден Пауелл (пишеся Baden Powell)) анґлійский ґенерал. При облозѢ города Мафекинґу, пôдчас бурскоѢ вôйни, ужив вôн малих хлопцѢв до поменших робот. ТодѢ то пôзнав, що малих хлопцѢв можна ужити при публичнôй службѢ и повернувши зорґанѢзував их пôд именем «хлопцѢв – скавтôв». З АнґліѢ перейшов сей рух по цѢлому свѢтѢ. У всѢх краях завязуються и чим раз бôльше поширюються пластовѢ орґанѢзаціѢ. В ФранціѢ, БельґіѢ, ГоляндіѢ, АмерицѢ, ШвайцаріѢ, НѢмеччинѢ, АвстріѢ, ГаличинѢ, Чехословацкôй репуб. и т. д. пласт зєднує собѢ що раз бôльше прыхильникôв и нынѢ сотки тисяч хлопцѢв и дѢвчат суть в пластѢ сильно зорґанѢзованѢ. Наша орґанѢзація називаєся «пластом», бо як АнґлійцѢ взяли назву «скавтгінґ» з одного роду вôйскових оддѢлôв-звѢдунôв, так мы приняли назву вôд розвѢдчикôв Кубаньского козацтва, званих «пластунами».
В тôй назвѢ «пласт», «пластун» криється цѢлий символ Ѣх житя а именно: вишукувати нови дороги, ити ними першими и стати каменярами правдивои цивилизациѢ.