Правила уживання національно-державного прапора України

Державний прапор України є гербовий, тобто своїми барвами – жовтою та синьою – він символізує найвищу інсигнію (знак) Української держави: її герб – золотий тризуб у блакитному полі щита, знак великого князя кийвського Володимира Святого.

Як символ герба Української держави прапор належить до найвищих державних емблем, тому і прислуговує йому нарівні з державним гербом найвища честь та пошана.

Тому не можна допускатися самим і не можна допускати інших до виявлення зневаги чи якоїсь непошани до державного прапора України.

Потрібно дотримуватись прийнятих у всьому світі наступних правил щодо вживання прапора:

  1. Державний прапор України ні перед ким не опускається вниз. Не можна ним салютувати. Не можна схиляти його перед якоюсь особою чи предметом.
      Подібного роду салют віддається лише військовими знаменами, крайовими прапорами і корогвами та прапорами інституцій, установ і організацій.
  2. Державний прапор при вивішуванні серед інших прапорів, корогов, стягів і т.п. знаків має займати найперше, найпочесніше місце. Він вивішується або найвище за всі інші, або у фронті інших прапорів займає правий геральдичний бік.
  3. На прилюдних зібраннях у помешканнях державний прапор уміщується на естраді (подіумі) з правого боку від промовця; коли ж прапор виставляється з боку аудиторії, то займає правий бік фронтом до естради.
  4. В процесіях державний прапор треба нести попереду всіх інших прапорів, або вправо від них.
  5. Прапор виставляється скрізь лише на держаку.
  6. Поза помешканнями державний прапор підноситься ранком (при сході сонця) і спускається при заході сонця.
  7. Не можна виставляти брудного чи ушкодженого прапора. Якщо він забруднився, зносився чи подерся, його потрібно спалити.
  8. Треба хоронити прапор у нагородці, щоб він не бруднився і не псувався.
  9. Не можна вивішувати прапора у перевернутому вигляді — верхом униз. Символічно це означає сиганл якоїсь великої біди, нещастя, катастрофи.
  10. Не можна допускати, щоб державний прапор при вивішуванні торкався землі, долівки, або волочився по землі.
  11. При несенні прапора не дозволяється держати його скісно або поземо; держак має бути прямовісним.
  12. Не можна уміщувати будь-який предмет, емблему чи подібне на полотнище державного прапора, або під ним.
  13. Не дозволено на полотнище державного прапора нашивати (малювати) чи чіпляти будь-яких літер, монограмів, написів, цифер, гербів (особливо самих гербових фігур без щитів) та всяких інших знаків.
  14. Не прийнято державний прапор прикрашувати бахромою і китицями.
  15. Державний прапор ніколи і ніде не можна вживати в характері будь-яких прикрас чи декорацій. Не можна державним прапором прикрашати сцену, подіум, стелю чи стіни, вікна, двері кімнати або столи, трибуни, завішувати його на рами портретів і образів тощо.
      Замість прапора та його відмін можна вживати в цілях прикраси і декорацій лише кокард, бинд, стрічок, гірлянд та матерій в барвах державного прапора і то лише у випадку державних чи національних свят, при державних офіційних урочистостях тощо.
  16. Державного прапора ні для яких цілей не дозволяється вживати приватним особам. Зокрема не вільно прикрашати ним середини приватних помешкань або верха дому, повозу, авта, вагонів на залізницях, кораблів і човнів на воді.
  17. Не дозволяється вживати державного прапора як прикрасу будь-якого приватного предмета або частини одягу, спортової чи іншої уніформи.
  18. Державногг прапора не можна вживати на ніяких рекламах, оголошеннях, грамотах, заставках і т.п. всяких приватних друках і писаннях.
  19. Не можна вивішувати ніяких реклам й оголошень на держаку державного прапора.
  20. Треба міцно при вивішуванні прикріплювати держак прапора, щоб він не хитався і не відривався.
  21. Прапор, спущений на півдержака, символічно означує жалобу. При піднесенні прапора наполовину треба спочатку підтягти його до верху, а потім поволі опустити його наполовину.
  22. В жалібних процесіях державний прапор несуть згорненим, покритий чорною крепою.
Юнак. – січень 1990. С. 4-5; Цвіт України. — ч.6. — 1992. С. 15
  1. Олександр Холевицький – Знак. – Серпень 1993. – Ч. 3. – С.3.

  2. Пластовий довідник. – Торонто, 1999. – С. 27.

Напишіть відгук