Ein kranker Mann –

– Ein armer Mann.

Bist du gesund,

So denk’ darani

Нім. нар. пословиця.

Пластовий закон у своїх 14 заповідях нормує життя членів пластової організації та вкладає на них певні обов`язки, що їх може дійсно виповнити лишень такий пластун (-нка), в яких гармонізуються оба елементи людського єства, а саме – духова й фізична сила. Пластун – позбавлений одного із згаданих елементів – не може як слід відповісти пластовому законови, а тим самим не може бути бодай зближеним до того ідеалу взірцевого члена пластового Уладу.

Стремління довести до повної гармонії обох вище згаданих чинників в людині – не пластова вигадка. Воно таке старе, як старий людський рід, а докладніше кристалізується в клясичних народів та займає своєю актуальністю найкращі уми тодішніх мислителів. Ідеал фізичного та морального совершенства людини добачували старинні Греки в слові “χαλοχάγαυω”, а колишні завойовники майже цілого світа. Римляни, уняли сей ідеал у приповідку: “Mens sana in corpore sano”.

Доказувати правдивість змісту отсеї приповідки являється злишнім.

Пригляньмося першій її частині. Вправді може стрінутися із закидом, – що мовляв – в нинішніх часах, часах стремління до спеціялізації у всіх напрямах, ідеал совершенства людини дещо змінений і перехиляється більше в сторону духової сили, але на сей закид маємо відповідь приклонників другого табору, які думають якраз противно. В сім случаю спеціялізація не має місця, а “media via optima” – являється найкращим з усього виходом.

Коли хочемо бачити в пластуні одиницю, що не лише теоритично, але й в практиці заслугувалаб на сю почесну назву, то належить нам вказати пластовій молоді, на неоспориму та цінну вартість для неї фізичного виховання, заохотити її до інтенсивної праці над собою в тім напрямі та остеречи її перед лихими та погубними наслідками занедбання сеї справи. Отсе й ціль нашої статті.

Людина являється цікавим та скомпільованим механізмом. В ньому лучаться найріжнородніші фізичні та психічні чинники, що залежать від себе та відповідають собі взаїмно. Тому й розвій фізичних сил людини потягає за собою, згл. впливає на розвиток духових, а саме: волі, енергії, відваги і т. д. Розуміється, що самовиховання пластунів повинно бути так поведене, щоби в ніякому разі жаден з двох вище згаданих чинників не потерпів в користь другого. Брак одного з них дається сильно відчувати на кождому кроці в пізнійшому життю людини.

Коли, отже пластун так поведе своє життя, що підчас здолання собі духових скарбів, підчас вишколювання та ублагороднювання своєї душі, незабуде посвятити певного часу і для свого організму, то певно здобуде собі за молодих літ такий засіб знання і таку скількість фізичних сил, що зможе під кождим зглядом стати колись пожиточним членом своєї суспільності та відповісти тим тяжким завданням, обовязкам і тягарам, що на нього вкладе непевна будуччина.

Коли, отже пластун буде вповні фізично здоровим, а принимаємо, що в парі з тим і його інтеллєкт стоятиме на відповідній висоті розвою, то тоді аж він зможе дійсно відповісти пластовому законови, а саме тим його точкам, що вимагають від пластуна певної фізичної сили і справності.

Чиж пластун може “додержати раз даного слова мимо найтяжших перепон” (І. точка пл. зак.), коли він не буде в силі усунути загаданих перепон? Як пластун може “виконати кожде діло, якого добровільно піднявся, найліпше по своїм силам” (ІІ. т.), коли у нього тих сил недостачає? Пластун не зможе “додержати точно речинця розпочаття або покінчення якогось діла” (т. ІІІ), коли він буде невільником своєї фізичної немочі. Як пластун може “працювати для добра, розвитку й скріплення власного народа” (т. VII), коли він не може попрацювати над скріпленням своїх власних сил? Фізично немічний пластун не відповідність як слід VIIІ. т. пл. закону, а саме не зможе “оборонитися в небеспеці”, бо тут треба певної фізичної сили і справности. “Працювати для особистого й з а г а л ь н о г о добра” (т. ІХ) може лише фізично здоровий пластун. “Не опустити нагоди навчитися або довідатися чого небудь” (т. ХІ) буде в стані лише той пластун, що йому не буде стояти на перешкоді брак енергії, сили й витревалости.

Фізичне виховання має так богато додатних прикмет для кождої одиниці, а тим більше для членів пластового уладу, що вичислити їх всіх булоб годі. Життя людини – се боротьба. Побідно виходить з неї той, хто кромі духових цінностей посідає безумовно також певну скількість фізичної сили. До орудування теоретичним знанням та приноровленням того знання в боротьбі з природою, конечною річею являється і фізична енергія, як орган виконуючий.

Богато приклонників фізичного виховання ставлять його навіть вище, чим розвій інтелекту. Вони доказують се такими незбитими доказами, що годі під ними не поставити свого підпису. Їх твердження прибирають з кождим днем ще більшого значіння, а саме тому, що людство зближається поволи до епохи, в якій фізична праця стає вартніщою й поплатніщою, чим праця духова, а се потягає за собою певні зміни в суспільнім устрою в користь одиниць фізично сильніших. Се рівнож одна з важних причин, чому пластун, як взірцевий член суспільности повинен дбати й плекати своє тіло, не занедбуючи, розуміється, при тім і праці над розвоєм свого ума.

Коли народ здобув свій найвищий ідеал, свою державність і скріпив її як слід перед зовнішніми ворогами, то тоді лишається йому культурна праця в напрямі поліпшування державного організму, більше при помочі духової культури, чим при помочі фізичних сил. Та у народу, який находиться ще лишень на шляху до свої ціли, що до її осягнення мусить в многих случаях йти пробоєм та усувати зі шляху тяжкі перешкоди, фізична сила має більше значіння чим духова, бо “Die Zukunft wird schlieblich dem Volke gehoren, dab sich korperlich am widerstandsfahigsten und damit am wehrfahigsten halt” – каже один німецький полководець-патріот. Отсі слова рівнож не мають остати для пластуна без значіння.

Фізичне вихованнє має для пластуна (-нки) – як взагалі для кождого чоловіка – дуже велике значіннє, бо при його помочі узброюється він в молодому віці в такі прикмети фізичної та моральної вартости, що при їх помочі запевнює собі побіду в тяжкій, життєвій боротьбі.

В першій мірі потребує фізичного виховання молодий організм, що находиться ще в стадії розвитку. Дуже богато пластунів – недооцінюючи отсеї сторони самовиховання – несвідомо кривдить себе дуже, а суспільности приносить необчислимі шкоди, що збільшує й так вже значне число – в наслідок воєнних дій – фізичних калік.

Життє – се рух, боротьба.

Рух потрібний для людського організму на рівні з поживою й напитком.

В наслідок недостачі руху, організм підупадає, виніжується й слабне. Брак руху відчувають всі функції людського організму на рівні з мязами, а лихі наслідки появляються вже в дуже короткому часі. Лінивіннє травлення, (брак апетиту), ослабленнє живчика (слабший обіг крови), звільнення віддиху, ослаблення волі, відраза до всякого фізичного й умового напруження, а в слід за тим нахил до всяких хоріб – отсе невмолимі наслідки недостачі фізичного виховання молоді.

Чим довше організм позбавлений руху, тим менше його бажає. Отсе явище дуже грізне головно для молоді, що змушена в наслідок умової праці більшу часть свойого молодечого життя пересиджувати в школі й дома над книжкою.

Щоби сьому протиділати та бодай в части запобічи вичисленим лихим наслідкам фізичного квієнтизму, повинна пластова молодь посвятити більше уваги й часу на фізичне самовихованнє, на руханку.

Рух являється для здоровля людського організму одним з найважливіших чинників. Рух навіть в замкненій кімнаті більше приносить хісна чоловікови, чим спочинок (роз. не сон).

При помочи руханки (систематично уживаної) можна довести до того, що слабий, хирлявий, немічний організм робиться кріпким, відпорним, здоровим. Відповідними вправами можна довести до побільшення грудної клітки, до зміцнення серця, а вслід за тим до правильного обігу крови, нормального ділання жолудка, кишок, а в дальшім наслідку до нормального функціонування цілого нервного систему. Одним словом при помочи руханки можна стати вповні здоровим. Розуміється, що тут і інші чинники – як відповідна пожива, достаточний відпочинок, гігієнічне мешканнє і т.п. – відіграють чималу ролю.

Пластун не має бути силачем, але повинен і мусить бути здоровим, коли хоче бути примірним членом пластового Уладу.

До осягнення, згл. закріплення свойого здоровля кождий пластун (-ка) повинен систематично посвячувати щодня бодай 20 хвилин часу на руханку і то сейчас по пробудженню і безпосередньо перед самим спаннєм.

Кромі сего на кождому кроці повинен тямити, що кожду вільну хвилину від обовязкового заняття повинен перебути на вільнім воздусі і то не безчинно. Сим способом змусить цілу внутрішню машинерію жвавіше праювати і тим самим осягнути кращий результат для свойого здоровля.

При систематичній руханці пластун повинен пам’ятати, що лишень така руханка принесе йому користь, що рівномірно діятиме на всі части його організму.

До осягнення сеї ціли найкраще надається т. зв. синтетична руханка, що в першій мірі ділає на зміцнення внутрішніх органів, а саме легких та серця, жолудка й кишок. Пр. біг або скок вже в короткім часі спричиняє скорійший віддих, підвисшеннє температури тіла, жвавійше круження крови, скорійше травлення та прискореннє переміни матерії. Отсю систему руханки поручається в першій мірі слабшим пластунам (-кам). Коли вони при її помочі, по певнім протязі часу, осягнуть гарні висліди, то опісля можуть користуватися т. зв. аналітичною методою руханки, що в першій мірі має за завдання виробленнє сили, згл. усовершеннє певних частий людського організму.

На той вік, в якім находиться пластун (-ка), відповіднійший перший метод руханки, бо він причиняється до одномірного розвою цілого організму, та причиняється до вдержання в ньому цілковитої рівноваги й гармонії.

Хоч пластовий Улад має в основі своїх приписів руханку та старається при єї помочи зробити своїх членів фізично сильними, то однак дорогою спільних прогульок та принагідними вправами тяжко осягнути бажані висліди. Тут кождий пластун (-ка) мусить ще сам про себе дбати та після певного з гори уложеного пляну і в певних відступах часу відбувати руханкові вправи після синтетичної методи.

Вже в недовгім часі правильної праці в тім напрямі можна буде завважати добрі висліди: сильну волю, енергію, здержливість, віру в себе самого, відпорність, загартованнє; прикмети, що характеризують людий сильних, характерних.

Коли пластун (-ка) при помочи руханки попри инші прикмети зуміє ще придбати й відвагу, то буде в силі вже від молодости поборювати всякі небезпеки та заправлюватися до життєвої боротьби.

Про лихі й погубні наслідки занедбання фізичного самовиховання для пластуна (-ки) нехай говорять живі приміри хворих калік, що стаються тягарем суспільності, а нещастєм і горем найблищого окруження.

Пл. (-ки)! Посвятіть для свойого здоровля лишень 20 хвилин денно на руханку, а будете сильними і здоровими, зможете вповні відповісти вимогам пластовим законів, а в пізнійшому життю станете пожиточними членами й провідниками свойого обездоленого народу.