Залежно від умов і потреб вибираємо найбільш пригожий спосіб переправи.

Через глибоку, а не надто широку річку, коли над її берегом ростуть дерева, легко переправитись, зру­буючи надбережне дерево так, щоб воно упало впоперек річки. Обрубуючи гілки, влаштовуючи поруччя (з де­ рева або линви), додаючи в потребі ще один зрубаний стовбур, творимо кладку способом давніх піонерів чи лісовиків.

Таку кладку, одначе, можемо прокласти тільки там, це дозволено рубати дерева.

Коли можемо користуватися довгою драбиною, то­ді кладемо її у пригожому місці впоперек ріки так, щоб щаблі стояли прямовисно і творили основу для кладки.

При драбині ставимо жердки, що сягають дна річ­ки, а до них прив’язуємо линви як поруччя. На три­кутних опорах, прив’язаних до драбини і жердок, кладе­мо “поміст” із пригожого матеріялу. Якщо є дві дра­бини, кладка вийде зручніша і міцніша.

Цікавого способу переправи через глибокі канали вживають голландські скавти. Вони користуються при тому “ножицями”, як для ставлення щогли. їх ставлять на середині річки чи каналу, міцно прив’язують сідало і дві довгі линви. “Ножиці” нахиляють в один бік, юнак сідає на поперечку і тримається за жердку обома ру­ками. Тепер з протилежного берега інші натягають лин­ву, і юнак немов “перескакує” на другий бік. Друга линва забезпечує його від удару об землю на другому боці переправи.

Місток з “козлів” будуємо, коли річка неглибока, а зате ширша і має рівне, тверде дно.

“Козли” можемо легко зробити з пластових па­лиць або, в разі потреби, з довших і грубших жердок, які зв’язуємо линвами, вживаючи правильних пластових вузлів.

Такі “козли” ставимо у відступах, на які дозволяє нам довжина і якість матеріялу, що його вживаємо на

поміст, звичайно не більше ніж 3-5 кроків. До них при­в’язуємо перекутні жердки для скріплення стабільности (стійкосте) цілого містка. Прив’язуючи до “ніг” козла додаткові жердки, можемо забезпечити місток одним або й двома линвовими поруччями.

Над неширокими річками зі стрімкими спадистими берегами “козли” можна ставити в похилій позиції і ро­бити містки у формі дахових в’язань.