Знає, хто зв’язковий/ва його куреня і хто є станичним/ою — Перша проба В 3
Знає, з яких частин складається Станиця, Крайова Організація і світовий Пласт, назве головних членів Станичної, Крайової, Головної старшини. Вміє розрізняти їх відзнаки — Друга проба Б 4
Пластова організація та провід — Третя проба Б 4
Та хоч самовиховні улади пластунів і пластунок, а зокрема об’єднання пластового сеньйорату, одне від одного незалежні, а діяльність їх має різні форми, але всі вони об’єднуються в одній місцевості в пластовій станиці, а в країні — у крайовій пластовій організації.
Станичну пластову старшину обирають раз на рік на зборах станиці всі старші пластуни і сеньйори. До неї входять голова (станичний), кошовий, кошова, місцевий голова сеньйорату, писар, скарбник і інші референти в міру потреби.
Крайову пластову старшину обирають представники станиць на крайовому з’їзді. До неї входять голова, крайовий комендант пластунів, крайова комендантка пластунок, крайовий голова сеньйорату, писар, скарбник чи економічний референт і інші референти в міру умов і потреб. Для перевірки і справлювання їх діяльносте існують станичні і крайові пластові ради, або контрольні комісії. Для вирішування справ чести і взагалі спірних питань є крайова, а в деяких станицях також станична рада чести. В деяких країнах їх називають судами чести.
Для допомоги і підтримки громадянства у нашій пластовій роботі є в поодиноких місцевостях добровільні з’єднання громадян у гуртках (т. зв. “кружках”) Приятелів Пласту, до яких входять як батьки пластунів, так і громадяни, що оцінюють вартість нашої пластової діяльносте і хочуть нам в міру своїх сил допомагати.
Працю всіх крайових організацій ідейно об’єднують Конференція; Українських Пластових Організацій (КУПО), Головна Пластова Рада і Головна Пластова Булава. Символом єдносте цілого пластового руху є наш Начальний Пластун. Про ці наші верховні установи скажемо в дальшому розділі цієї книжки.
Коли пластун учасник повинен знати діловодство і організацію пластової станиці, а пластун розвідувач відповідні вищі пластові діловодства й побудову крайової пластової організації і старшини, то від пластуна скоба вимагаємо, щоб він орієнтувався в усій організації українського Пласту. Тому треба завершити своє знання з цієї ділянки відомостями про центральний пластовий провід.
На чолі всього українського пластового руху, як уосіблення організаційної єдности, його безперервної дії і традиції, стоїть Начальний Пластун. Його авторитетові підлягають усі вияви пластової діяльности, де б вони і в яких організаційних формах не проявлялись.
Для втримання ідейної єдности крайових пластових організацій, що в теперішню хвилину самостійно’ діють по різних країнах світу, постала (на з’їзді, що відбувся в Наєгра Фаллс (Ша^ага ]Ра11з) у Канаді 1954 р.) “Конференція Українських Пластових Організацій” (скорочено КУПО). З’їзди уповноважених делегатів крайових пластових організацій «а її пленарні наради відбуваються кожні три роки.
Делегати, що заступають усіх членів Пласту, спільно обмірковують пластову діяльність та ухвалюють постанови для збереження єдности цілого пластового руху в країнах поселення. Для безперервної дії КУПО
Головна Пластова Рада (скорочено ГПР) складається з 5 членів, обираних зборами КУПО (голова, заступник голови, секретар, 2 члени), які становлять президію ГПР, і з кожночасних голов крайових пластових рад, які разом з президією становлять пленум ГПР. ГПРада
має права зборів КУПО в часі поміж зборами,
в разі потреби доповнює склад ГПБ,
перевіряє діяльність ГПБ.
Головна Пластова Булава (скорочено ГПБ) утримує подібність устроїв крайових пластових організацій та одність ідейних підстав і виховних метод Пласту. Вона дбає про переведення в життя постанов КУПО. ГПБ складається з голови, заступника голови, генерального секретаря, головного булавного пластунів, головної булавної пластунок і голови пластового сеньйорату. На її пропозицію ГПР призначає в міру потреби ще інших членів.
У склад теперішньої ГПБ, окрім обраних на КУПО членів головного пластового проводу, входять ще:
Головний референт виховної діяльности (з широким складом співробітників), що має завдання опрацювати матеріяли з різних ділянок пластування і напрямні у самовиховній діяльності для вжитку головних булавних пластунів і пластунок, дає ініціяти- ву та складає програми для вишколу івиховників (братчиків і сестричок для ,УПН, впорядників для УПЮ, гніздових, зв’язкових і т. п.) і дбає про видавання пластових журналів для всіх виховних уладів.
Головний референт господарства, що дбає про здійснення схваленого бюджету, адмініструє майном ГПБ, координує працю пластових підприємств та організує постачання різних потрібних речей для пластунів.
Головний референт видань, що керує видавництвами для загальних пластових цілей.
Головний референт зв’язку —має завдання підтримувати контакт з громадянством, чужими організаціями тощо.
Окремо покликаний референт скавтських зв’язків вивчає і нормує наше ставлення до Міжнароднього скавтського руху.
Для новака є зразком пластун-юнак, для пластуна-юнака — старший пластун.
1. Улад Пластових Новаків/Новачок. Пластова організація складається з 4 уладів. Перший улад – це Улад Пластових Новаків і Новачок (УПН) — наймолодший улад.
До УПН приймається дітей у віці 7-11 років життя. Найменша організаційна частина в УПН — це рій, хлопців або дівчат, який має свою назву і складається з 6 до 10 членів. Нормально рої відбувають свої сходини (зайняття раз в тиждень), а їх провадить впорядник, якого називають братчик, або сестричка.
Два до чотири рої творять гніздо. Гніздові зайняття відбуваються раз на місяць, на яких є присутні всі рої, які належать до даного гнізда.
Гніздові зайняття провадить гніздовий/гніздова. Кожне гніздо має свою назву і порядкове число. Гнізда є зареєстровані в Крайовій Пластовій Старшині.
2. Улад Пластунів Юнаків/Юначок (УПЮ). Після успішного передвишколу в УПН новак/новачка по закінченні 11-го року життя переходить до Уладу Пластунів Юнаків і Юначок. Тут починаєтьсясправжнє пластування. Пластун юнак/юначка має здобути собі значення в колі своїх друзів пластунів і добре ім’я перед старшими українськими громадянами, а то й перед чужими людьми.
Українське пластове юнацтво – це вже не дитяча (забава), а поважна справа, це:” Велика Гра”.
Вік юнацтва 12-18 року життя, або до закінчення середньої школи.
Організаційна структура УПЮ подібна як в юнацтві з тією різницею, що замість новацького роя є гурток. а замість гнізда – курінь.
Пластовий гурток є основною кліткою самовиховної дії пластуна юнака. Гурток має свою назву, а його виховником є впорядник/впорядниця. Гурток вибирає свій провід: гурткового, заступника гурткового, писаря, скарбника, хронікара і т.д. Два до чотири гуртки творять курінь. Курінь має порядкове число і свого патрона і є зареєстрований в Крайовій Пластовій Старшині. Всі гуртки разом вибирають свій курінний провід, подібно як в гуртку, тільки замість гурткового його очолює курінний.
Курінні сходинивідбуваються що місяця, а виховником куреня є зв’язковий/зв’язкова.
3. Улад Старшого Пластунства (УСП). Улад Старших Пластунів/Пластунок – це третій за віком улад. Це виховна спільнота української молоді у віці від 17 до 31 року життя.
Завдання УСП є гуртувати пластову молодь, що бажає дальше удосконалювати свій пластовий світоглд та характер за засадами, з’ясованими в пластовій присязі, в пластовому законі, в пластовому обіті, в пластовому гимніта у пластовому гаслі. Члени УСП маєть обов’язок працювати для скріплення і поширення Пласту та для української спільноти.
Найважливішою ділянкою пластовоїпраці є виховна праця і діяльність на терені Уладів Пластових Новаків/Новачок і Пластунів Юнаків/Юначок. Члени УСП є зорганізовані в осередках і куренях. Курінь УСП має свою назву і порядкове число. В курені УСП члени гуртуються за добровільним добором, для плекання пластової дружби, вияву спеціяльних зацікавлень чи напряму спеціяльної діяльности, ведення специфічного стилю пластування, тощо.
Члени УСП носять пластовий однострій і відзнаки згідно з обов’язуючими приписами.
Органами УСП в крайових пластових організаціях є:
Крайовий З’їзд УСП,
Крайовий Провід УСП в складі Крайової Пластової Старшини.
Органами УСП в рамцях КУПО є:
Загальний З’їздУСП,
ПровідУСП в складі Головної Пластової Булави.
Курені УСП відбувають свої Курінні Ради на яких вибирають свій курінний провід.
4. Улад Пластунів Сеніорів (УПС). Улад Пластового Сеніорату є інтегральною частиною Пласту та творить четверту його організаційну формацію для здійснення завершуючого етапу пластування.
Члени Пласту звані загально Пластунами діляться на ось-такі роди:
Новики, це хлопці віком на Прихильників ще за малі, 11-літні, які одначе визначуються второпностю, що можна надіятися з них пізніше добрих пластунів.
Прихильники, це такі як ти 12—18 літні хлопці приняті гто правилу Полковою Командою, які приготовляються до І. пластового іспиту,
Пластуни-Учасники, це такі, що вже здали І. пл, іспит і яких торжественно замрисяжено,
Пластуни-Розвідчики (Пластуни ІІ. кляси), це такі, що здали ІІ, пл. іспит і яких урядово іменовано. Розвідчик-Кобець, це розвіячик з почесним іспитом,
Пластуни-Скоби (Пластуни І. кляси). це такі, що здали ІІІ. пл. іспит і яких урядово іменовано. Скоб-Кобець з почесним іспитом,
Гетманські Пластуни-Скоби, це Пластуни І. кл., які здали щонайменше 6 т. зв. почесних іспитів. — Цю назву можуть пластові власти признати також иншим Пластунам за незвичайні заслуги, як геройське діло і т. п.
Без огляду на ці ступні, які означають лише пластове знання члена, всі члени починаючи від прихильників звязані осьтак:
Гурток, найменша уладова одиниця з 6—10 членів.
Чета, получені в цілість 2—4 гуртки (24—10 люда).
Сотня, получені в цілість 2—4 чети (найбільше 90—160 л.),
Полк, получені в цілість 2 або більше сотень (192—320 л.) згл. якась скількість чет або сотень признаних Верховною Пластовою Радою самостійними.
Всі полки одної місцевости творять пластовий Кіш.
У 1913- 1921 року діяла подібна структура, визначена пунктами V і VI «Основного Уставу Пласту»:
Всї пластуни є собі рівні, але в цїли веденя спільних вправ іменує ся зпоміж них провідників і дїловодчиків (про се рішає голосованє).
Члени уладу (починаючи від учасників) лучать ся в слїдуючий спосіб
8 членів творить під проводом провідника: гурток (учасникам помагає поучник).
4 гуртки творять під проводом четаря чету;
4 чети творять під проводом сотника сотню;
4 сотнї творять під проводом полковника полк;
всї гуртки, чети, сотнї чи полки одної місцевости творять: курінь.
(Звіт Дирекції ц.к. академічної ґімназії у Львові за шкільний рік 1912/13. – Львів, 1913. С. 6-7)