Злі черевики чи скарпетки, а в наслідках міхур на нозі, можуть зовсім зіпсувати нам цілу прогулянку.

Черевики, найкраще високі, щоби тримали кістку, або півчеревики, на низьких зап’ятках, добре уходжені, вигідні, не закороткі, щоби пальці були добре випрямлені, із м’якої скіри, добре їх час до часу вимастити доброю оливою до скіри, що забезпечить її м’якість і консервує.

Коли замокнуть, не сушити близько вогню, бо стверднуть і потріскають. Добре сушити на сонці, випхавши папером чи сіном. Не ходім у ґумових черевиках, вони випарюють ноги.

Не йдем у снікерсах (тенісівках), в них зразу буде нам дуже вигідно, але опісля будемо відчувати кожний камінчик на дорозі. Не берім теж сандалів, будемо мусіти щораз витріпувати камінці, не дають вони теж належної опори нозі.

Пам’ятаймо, що у довшім марші все кращим є важкий черевик із грубшою підошвою. Доброю є підошва із матеріялу мішаного із ґумою, вона елястична і не ховзається на вогкому камінні.

Візьмім теж добрі скарпетки, допасовані до ноги, нецировані, м’які, найкраще із легкої вовни, що втягає піт і не твердне від нього, як нитяна.

Що брати з собою? Як і в що пакувати, щоб було вигідно нести? Оце питання, що над ним думають не тільки початківці у мандрівництві, але й досвідчені мандрівники.

Щоб найти правильну розв’язку, треба взяти до уваги: пору року, теренові умови, час мандрування та особисті можливості мандрівника. Покищо, коли йдемо на одноденну мандрівку, справа не складна. Вона зчасом, коли будемо вибиратися на мандрівний табір, буде куди трудніша. Але й тепер треба Тобі призадуматись, щоб не забути чогось, що Тобі буде потрібне, або не набрати забагато речей, без яких можеш обійтись.

Ось список речей, що складаються на пластовий виряд. Залежно від потреб і пори року домовляєтеся з друзями, що з нього Вам треба взяти на мандрівку.

• Одяг: Повний пластовий однострій з пластовим ножем, найкраще складаним. В кишенях однострою: пластова виказка, записник, олівець і забезпечені від вогкосте (у відповідній коробці) сірники.
• Для нічлігу: піжама, одне або два накривала (коци), а в особливо холодних умовах мішок до спання (“спимішок”).
• Від холоду й дощової погоди: светер, вітрівка, дощовик, запасні черевики.
• Білизна: спідня білизна й шкарпетки, хустинки й плавки — усе в окремій торбині.
• Приладдя до миття: мило, щіточка і паста до зубів, дзеркальце і рушник в окремій торбині.
• Приладдя до їжі: менажка, ложка й виделка, горнятко.
• Приладдя до направок: кусень доброго шнурка, дроту, припинки, голки й нитки, ґудзики і т. п.
• Особливе приладдя й предмети: листовий папір і поштові марки, бандаж або стерильні наліпки на малу рану, польова пляшка, компас, співаник, музичний інструмент, електрична лямпочка, туалетний папір тощо.
• Харчі відповідно до умов і потреб.
• Добра топографічна мапа в окремій торбі для завішування через плече.

Усе, що потрібно взяти з собою, треба положити в наплечник, бо в ньому найвигідніше нести, при чому обі руки в Тебе будуть вільні. Є багато різних родів наплечників, що їх уживають у тій чи тій країні. Вибираючи для себе рід, який Тобі найкраще підходить, уважай иа такі його прикмети:

Наплечник не повинен бути замалий. Він повинен бути вшитий з непромокального (імпрегнованого) матеріялу. Ремені повинні бути доволі широкі, щоб не в’їдалися в рамена. Вони  повинні легко запинатися і бути міцно до наплечника пришиті, щоб при більшому обтяженні або раптовому рухові не обірвалися. Зовні наплечник повинен мати кишені на дрібні речі.

Пакуючи, призначуй у наплечнику стале місце для кожної речі, сортуючи все у відповідні мішечки і пам’ятаючи, де що є. Дощовик клади так, щоб його легко можна було дістати. А найважливіше: клади найм’якші речі Твого виряду в частину, що прилягає до плечей.

Добре спакувати наплечник це неабияка вмілість. Від неї залежить Твоє добре почування на мандрівці.

Тож завчасу, ще поки підеш у мандрівку, привчайся цього разом із друзями при допомозі Вашого впорядника.

Гордістю пластуна юнака є його добрий ніж: завж­ди гострий, чистий і готовий до вжитку. Він його по­мічник, приятель, а навіть оборонець. Найпрактичніший і безпечний є складаний ніж з різним додатковим при­ладдям. Вживають теж ножа мисливської форми, з руч­кою оправленою в тверде дерево, кість, ріг чи інший матеріял. Його носять у шкіряній піхві при поясі. Дуже важливою справою особистої безпеки є: носити його при поясі ззаду, на бедрі, так щоб він ніколи не міг пересунутись «аперед тіла (живота). Невідповідне но­шення ножа може спричинити при якомусь раптовому рухові або упадку тяжке пошкодження тіла, і тому теж краще вживати ножа складаного.

Ножем можна не тільки врізати хліба чи настругати дрібних трісок для розпалення вогнища, але й вистру­гати чи вирізьбити з дерева різні корисні, а навіть ми­стецькі речі. До якої зручносте в орудуванні ножем доходять наші карпатські мистці-гуцули, бачимо з їх різьблених топірців і інших зразків народного мистецтва.

Але, щоб набрати зручносте, починай від трісок, кілків до шатра тощо. Та пам’ятай одне: як ніж, так і сокирка це знаряддя, а не іграшка. Тож не грайся й не кидай до мети ними ніколи, бо тоді найлегше себе або когось другого зранити, а вживай, маючи завжди на увазі те, що в них гостре лезо. Навчися правильно го­стрити ніж та сокирку і бережи їх від іржі. Не розгрівай ножа при вогні, щоб не втратив своєї твердости, не вдаряй по ньому молотком чи сокиркою, коли хочеш розколоти кусок дерева. При добрім обходженні він бу­де Тобі служити, як вірний приятель, у кожній потребі. Для гострення ножа й сокирки добре взяти на мандрівку невеличкий, але добрий брусок.

Пластова палиця – це корисний додаток до спорядження пластуна. Я особисто переконався, що вона є неоціненним помічником при переході гір чи покритого каменюками терену, особливо вночі в лісі чи в гущавині. Коли карбуємо на палиці різні знаки, що відповідають нашим досягненням, тоді вона стає ступенево не тільки дорогоцінним товаришем пластуна, але і його нотатником.

Пластова палиця – це товстий кийок заввишки до твого носа, позначений для міряння поділкою цалів і стіп.

Пластова палиця пригодиться часто у пластуванні

Палиця пригодиться до всього: до будови ношів, для затримання натовпу, для перескочення рівчака, вимірювання глибини річки чи для підтримання зв’язку з рештою гуртка в темну ніч. Можеш допомогти іншому пластунові пробратися через високий мур, коли тримаєш руками палицю поземо, щоб творила східець; потім він може згори подати руку.

Кілька палиць пригодиться для побудови легкого мосту, колиби чи машту під прапор.

Є ще багато інших способів користуватися палицею. До речі, ти швидко побачиш, що скільки разів не матимеш при собі палиці, завжди будеш відчувати її недостачу.

Якщо маєш для цього нагоду, виріж собі власну палицю, але перед тим не забудь попросити на це дозволу.

Пластовий однострій дуже подібний до того, що його носили мої вояки, коли я командував Південно-Африканською Поліцією.

Пластовий однострій, що його вживають в цілому світі, дуже подібний до однострою Південно-Африканської Поліції

Вони знали, що він вигідно, практично й добре захищає від усякої погоди. Тому й зовсім такі самі однострої мають і пластуни.

З деякими невеличкими змінами первісний пластовий однострій припав до вподоби пластунам цілого світу і був загальноприйнятий. Правда, в незвичайних кліматичних умовах треба його пристосувати до пори року, одначе, в загальному різні народи помірного підсоння вживають подібного однострою.

Починаємо згори. Ширококрисий капелюх кольору хакі добре захищає від сонця й дощу; тримається він на голові зо допомогою шнурівки, що пробігає ззаду довкола голови й напереді капелюха зав’язана в ключку. Ця шнурівка не раз пригодиться тобі в таборі. Капелюх має чотири загини.

Далі йде хустка чи краватка, складена в трикутник, що його вершок звисає на плечі. Кожний курінь має свій колір хустки, а тому що з хусткою зв’язана й честь куреня, мусиш дбати, щоб вона була завжди чиста й порядна. Хустку притримують вузлом на шиї або за допомогою своєрідного персня зі шнурка, металу, кості чи чогось подібного. Хустка оберігає потилицю від сонця і служить для багатьох цілей: для перев’язки або щоб зробити линву в разі потреби.

Пластова сорочка (або светр) вільна й вигідна, а вже не може бути нічого вигіднішого, як підкасати вгору рукави. Всі пластуни завжди підкасують рукави, бо це дає їм більшу свободу рухів, та роблять це також на знак, що пластуни готові виконати своє гасло. Вони спускають їх тільки тоді, коли дуже холодно, або так гаряче, що можуть попекти рамена на сонці. В холодний час можна вдягнути на сорочку чи ще краще під неї щось тепле.

Штанці потрібні для тяжкої роботи, при підніманні в гору, для мандрівок і таборування. Вони дешевші і гігієнічніші, ніж “ґольфки”, “підколінні штани” чи довгі штани. Вони дають ногам свободу рухів і добрий доступ повітря. Ще одна вигода: коли земля мокра, можеш ходити без панчіх і ніщо з твого одягу не змокне.

Підколінки тримаються підв’язками, зелені кінці яких виглядають з-під їх горішньої виверненої частини.

Я особисто вважаю напівчеревики відповіднішими, ніж високі черевики, бо вони краще допускають повітря до ніг і так зменшують небезпеку мозолів і задирок, що їх спричиняють мокрі підколінки, які зм’якшують шкіру ніг, коли носимо тісно шнуровані черевики.

Як носити однострій.

Одяг пластунів своєю подібністю нав’язує тепер вузли братерства поміж хлопцями по цілому світі.

Правильне носіння однострою й охайність зовнішнього вигляду кожного пластуна приносить честь нашому Рухові. Це його гордість за себе самого і за свій курінь.

Один недбалий пластун, навпаки, може принизити цілий Рух в очах людей. Покажи мені такого, а я докажу тобі, що він не набрався справжнього пластового духу і не гордий за те, що є членом нашого великого братерства.