У лютому 1921 року появився у Львові, на західніх землях уперше журнал пластового юнацтва п. н. “Молоде Життя”. Скромна обкладинка з пластовим знаменом, сірий, поганий папір — ось так виглядало це перше число пластового журналу, що “крізь бурі і негоди” виходив під цією назвою, хоча з довгими перервами аж до 1959 року.
Першим його відповідальним редактором був Степан Тисовський, брат д-ра Олександра Тисовського — Основника Пласту, а після його передвчасної смерти відповідальність перебрав проф. Володимир Кузьмович.
Два перші роки журнал, як єдиний пластовий журнал, дає статті на виховні теми, хроніку пластового життя, матеріяли до пластових іспитів, вказівки, дещо з пластової творчости. У першому числі находимо вірш молодої пластунки Христини Очеретної з полку ім. кн. Ярославни, що починається так:
“Глядіть, як сяють блиском надії
Завзяті лиця дружини,
Бож в Тобі, Пласте, щастя і мрії
Нової духом людини…”
У тому числі є також стаття на тему “Як виробляється характер” і хроніка “Із нашого життя”. У цій хроніці і в дальших числах вже точно подавані всі пластові події, як напр. участь пластунів у Йорданському Святі на львівському ринку, що було завжди особливо величне. В одному з перших чисел пластун Б. Окпиш описує свої враження з мандрівки на. Маківку, що її провели коші зі Львова і Стрия. А далі щораз частіше находимо в хроніці докази переслідування Українського Пласту польською владою, читаємо, як пластунки носили їсти політичним в’язням і як пластуни тримали стійку біля Божого Гробу. У перших числах “Молодого Життя” находимо прихильні оцінки праці Пласту таких письменниць, як Константина Малицька і Катря Гриневичева. а у десятиріччя Пласту пише привіт Пластові голова Т-ва “Просвіта” Михайло Галущинський.

Обкладинка останнього числа “Молодого життя”
У 1924 році починається другий період видавання “Молодого Життя”, коли редакцією займаються молоді, повні творчих задумів пластуни. Тоді “Молоде Життя” перетворюється у всебічний журнал пластової молоді з численними літературними спробами. На сторінках зміненого форматом, а теж і змістом “Молодого Життя” від 1924-го до 1930-го року пишуть такі пізніші поети і публіцисти, як Богдан Кравців, Юрій Косач, Т. Довгаль, В. Янів, Є. Ю. Пеленський, П. Ісаїв, Е. Жарський, А. П’ясецький. Головним редактором від 1926 року стає Богдан Кравців.
Із розв’язанням Українського Пласту польською владою 1930 року “Молоде Життя” перестає появлятися. В часі нелегальної дії Пласту місце “Молодого Життя” заступає журнал “На сліді”, а відтак “Дорога” під редакцією теперішнього Начального Пластуна Юрія Старосольського, як теж якийсь час ред. Богдана Гошовського.
Але коли після закінчення Другої світової війни відновляється легальна дія Пласту, “Молоде Життя” знову стає журналом пластової молоді і виходить спершу неточно в роках 1951-54, а відтак уже правильно як місячник під редакцією невтомного пл. сен. Богдана Кравцева. Соте число “Молодого Життя” бачить світло денне вже на новому місці поселення, а це в Детройті в США, під редакцією пл. сен. Є. Кульчицького. Знову змінений формат, знову цей журнал служить якийсь час, як і на початку віднови у Німеччині, усім трьом уладам, значить — новацтву, юнацтву і старшому пластунству.
Від 1954 року бачимо нові зміни у видаванні і редакції, яку ще раз перебирає пл. сен. Богдан Кравців. “Молоде Життя” стає журналом лише для пластового юнацтва, а “Готуйсь” виконує завдання як журнал для УПН.
У 1959 році фінансові та видавничі труднощі вривають появу “Молодого Життя”, так сказати патетично “на завжди”. Така добре відома назва, що роками була тісно пов’язана з Пластом, залишається спершу для пластового видавництва, а відтак для пластової кооперативи.
Аж у 1963 році народжується новими силами і з новими задумами місячник для пластового юнацтва під назвою “Юнак”. І йому вже за рік буде двадцять років “життя” — але в порівнянні з “Молодим Життям” — “Юнак” ще молодик і далеко не переходив стільки “бур та негод”, як його попередник.
Яка шкода, що не можемо нашим теперішнім читачам “Юнака” показати зразки чисел “Молодого Життя” з уcix його п’ятьох періодів появи. Скільки там цікавого і досі актуального матеріялу, скільки думок і молодечого пориву. Але чи захопив би цей журнал сьогоднішніх вибагливих молодих читачів? Чи промовила б до них глибока віра і оптимізм покійного вже поета і пластуна Богдана Кравцева, що писав у “Молодому Житті”: “Я вірю, що колись з нами на Велику Стрічу прийдуть тисячі. Своїм захопленням запалимо серця тих, між якими йдемо, збудимо їхню приспану молодість. Бож ми молоді і хочемо всім дати те, чого й ми бажаємо: сили, сонця і волі!”…