I. Роки 1911-1921
Українські землі і стан національної свідомості їх населення на початку XX століття: а) в Росії, б) в Австрії, в) в Мадярщині.
Пласт 1911-14 років у вахлярі інших організацій, таких як Січі, Соколи, — насвітлити пов’язаність Пласту із Січовим Стрілецтвом: персональні пов’язання й організаційно-діяльностеві.
Відгук скавтінґу на українських землях.
Пошуки за найбільш підхожим для нас типом скавтської організації. Змаг між ідеями Петра Франка, Олександра Тисовського, Івана Чмоли.
“Українізація” скавтінґу — приноровлення скавтських ідей і метод до українських потреб: назовництво — герб — організаційні форми — зміст діяльности (роля співосновників Пласту: Івана Боберського, Мирона Федусевича).
Перші пластові частини по галицьких школах:
- орагнізація і організатори — переважно вчителі (намагання створити організаційний центр у Львові — конференція пластових провідників з краю);
- діяльність: в засаді — наслідування чужих скавтських організацій, зокрема польської; на ділі — залежно від інтеліґенції і виховних кваліфікацій поодиноких провідників-виховників;
- на підставі повищого визначити загальний характер перших пластових організаційних клітин: прим., “щось в роді надобов’язкової шкільної руханки, спорту, мандрівництва, з додатком військових вправ”, — чи “свідоме гуртування української молоді для виконання патріотичних національних завдань у бурхливі 1911-14 роки”, чи сполучення одного з другим.
Пласт і УСС — пластуни в Леґіоні УСС.
Пласт на Сокільському Здвизі у Львові в червні 1914 р.
Пластуни і Пласт у визвольних змаганнях 1914-1921:
- пластуни і пластунки в рядах УСС;
- перша пластова Присяга 1915 р.
- Пласт у Листопадовому зриві 1918 р. (Пластова Сотня УСС).
- пластуни в УГАрмії.
Пласт у Східній Україні.
II. Роки 1921-1930
Відновлення Пласту
“Пробудження” після невдачі визвольних змагань. Тиск польської окупаційної адміністрації.
Спонтанне відродження пластових частин по школах Галичини.
Становище польської адміністрації до Пласту:
- непевне міжнародне становище Галичини до р. 1923, а опісля міжнародні зобов’язання Польщі щодо автономії для західних українських земель;
- напіввизнання існування і дії Пласту як секції УКТОДІ;
- постійна відмова затвердити власні статути Пласту без пов’язання з польським скавтінґом;
- у висліді: Пласт ніколи не був дозволений, а лиш до якогось часу толерований; по школах — ремісничий Пласт — Село-Пласт;
- переслідування польською адміністрацією пластової молоді і її провідників (Сокаль, Золочів, Коломия, Косів, Волинь).
Пластовий провід: а) головний — ВПРада, потім ВПК; б) “окружні проводи”; в) місцеві — опікуни частин, потім зв’язкові, а врешті — “кошові команди”.
Організація
В засаді гурткова система.
Пластові частини по школах: зразу великі “полки” замінені в 1924 р. на менші “курені”.
Після розросту Пласту в одній місцевості — кошові команди.
Пластові частини підлягали безпосередньо ВПРаді, потім ВПКоманді. Роля “окружних команд” чи “окружних зв’язкових” ніколи не була важливою.
Розріст Пласту: первісний “Український Пластовий Улад”, що був виключно організацією юнацтва, розрісся з часом до:
- УСП (почесні пластуни);
- УПН (підготова до Пласту)
- УПС (Сеньйорат)
Це коли мова про вікові групи, а до:
- ремісничого Пласту,
- Село-Пласту — коли мова про суспільні групи.
Діяльність
Самовиховна діяльність гуртковою системою за “Життям в Пласті”.
Пластові проби (спершу “іспити”).
Іспити вмілостей (спершу “почесні іспити”).
Прогулянки-мандрівки.
КУЛЬТ ГЕРОЇВ — вся діяльність побудована на традиції недавніх визвольних змагань (“пл. рік” починався 1.11 і кінчився 31.10. — піклування стрілецькими могилами, зеленосвяточні походи).
Зовнішні виступи: пописи, вправи.
Участь у релігійних і національних торжествах: Йордан, академії тощо.
Пластові табори: а) в горах — Підлюте, Остодір, Сокіл, Голови, Перехресне; б) на “рівнинах” — Старява, Горигляди; в) “водні” табори — (гл. “водний Пласт”); г) табори в Карпатській Україні — гляди Пласт на Закарпатті.
Пластові зустрічі (із моєї статті про Зустрічі в Одноднівці в 60-ліття Пласту).
Змаг добути гідне місце для Пласту в Українській Громаді закінчено успішно в 1925-26 рр. У висліді цього намагання різних середовищ підпорядкувати собі Пласт:
- радянофільське середовище;
- католицький клир;
- ОУН.
Господарсько-фінансові справи Пласту:
- пластова домівка у Львові, домівки по “школах”-осередках;
- фонд будови пластового дому у Львові;
- кооператива “Пласт”;
- “пакування товарів” для Народної Торгівлі;
- власні площі під табори: Сокіл, Перехресне, Голови (де ще?)
Пласт у Карпатській Україні
Матеріяли Леоніда Бачинського.
Праці Шерегія, Вайди, Папа, Комаринського.
Пласт на Буковині.
Пласт на Волині.
Пласт в інших країнах — Союз Українських Пластунів Еміґрантів В ЧСР. В Німеччині. В Польщі (табори полонених: Каліш, Тарнів). У Франції. У Юґославії. В Єгипті. В Італії. В Данціґу.
Водний Пласт. Ремісничий Пласт. Селянський Пласт.
III. Роки 1930-1945
А. Пласт у підпіллі
Заборона Пласту на Волині 1928 р., в Галичині 16.9.1930. Арешти і процеси: Дрогобич (Остап Левицький, Іваненко); Станиславів, Яворів і ін.
“Ліквідаційна комісія”.
“Пластовий Центр”.
Передача Головного Пластового Проводу до Праги — СУПЕ.
Діяльність під чужими, іншими владами:
- Комісія виховний осель і мандрівок молоді;
- доріст “Рідної Школи”;
- літні табори: Сокіл, Остодір (інші?).
Видавництво “Вогні” (“На сліді”?).
Кооператива “Пласт”.
Б. Друга світова війна
Пласт під час большевицької окупації.
Пласт під німецькою окупацією: ВСУМ.
Вихід з рідної землі.
В. Віднова Пласту поза Україною
Стан вихідців безпосередньо після війни: непевність майбутнього, брак комунікації.
Перший Загальний Пластовий З’їзд 5.10.1945 у Карльсфельді.
Другий Загальний Пластовий З’їзд 28.4.1946 у Карльсфельді.
Третій Загальний Пластовий З’їзд 15-17.3.1947 у Реґенсбурзі.
Тимчасова стабілізація житлових умов еміґрації по таборах, організований за національністю, — масове поширення Пласту по таборах — організація і діяльність; зустріч із різнонаціональними скавтськими з’єднаннями, зв’язок з Міжнародним Скавтським Бюром.
Зустріч з різнонаціональними скавтськими групами.
Пласт і Міжнародне Скавтське Бюро.
Діяльність:
- встановлення правил пластової діяльности в нових умовах — Інструкції Команди СУПЕ;
- пластові вишкільні курси;
- пластові табори;
- зустрічі, зокрема Ювілейні, в Авґсбурґу і Міттенвальді;
- пластове видавництво “Молоде Життя”;
- кооператива “Пласт” у Байройті;
- віднова Пластового Сеньйорату;
- пластова преса.
Пласт в Австрії. Пласт у бритійській окупаційній зоні. Пласт у французькій окупаційній зоні.
Підготова до виїзду в заморські країни:
- Пластовий Конґрес Перший в Ашафенбурзі;
- Четвертий Пластовий З’їзд у Цуфенгавзені.
Напрямні щодо організації Пласту в нових країнах поселення:
- Правильник ГПСтаршини про своїх зв’язкових до нових країн;
- Правильник устрою і дії нових крайових пластових організацій.
Уповноважені ГПС на ЗСА, Канаду, Австралію, Арґентину, Бразилію, Венесуелю, Францію, Тунезію, Велику Британію і т.д.
Творення нових крайових пластових організацій.
Покликання “діючої ГПСтаршини” в ЗСА.
Перенесення осідку ГПСтаршини до ЗСА (Дітройт) 1952.
Підготова 5 Загального З’їзду Союзу Українських Пластунів.
5 З’їзд СУП — 1 Збори КУПО 1-3.1.1954.
Чергові Збори КУПО 2-6, організаційні проблеми.
Пластовий Конґрес Другий.
Проблеми Пласту в світі:
- втримання ідентичности української молоді в чужих середовищах;
- “модернізація” пластових виховних засобів;
- Пласт і Скавтінґ;
- Пласт і політичні середовища;
- Пласт і Українська Громада;
- Пласт і інші молодечі організації.