Медична допомога в зоні бойових дій

Кілька «очевидностей» котрі спадають на думку коли мене питають про медичну допомогу в АТО.

  1. Не гаємо часу на констатацію очевидного. Десь з медициною краще, десь — гірше. Колись це глухість, колись бідність, колись підлість.
  2. Медицина тактична суттєво відрізняється від цивільної!!! Цивільний лікар, хірург, «золоті руки» «геній» є поганим порадником. Лікарі не знайомі з тактичною медициною. Гарні медичні поради, що не враховують обставини отримання поранення та надання допомоги потенційно шкодять!
  3. Військовий медик в Україні відрізняється від цивільного несуттєво. Наявність форми чи зірок на погонах не повинна збивати з пантелику. При всій повазі до конкретних колег, мусимо усвідомлювати, що зазвичай госпіталь не знайомий з лікуванням «свіжої» травми. (ускладнення та віддалені наслідки до уваги не берем)

Дивитись також: Домедична допомога в умовах бойових дій

Як має бути?

  • Тактична медицина виділяє три фази надання допомоги: «під вогнем противника» «на полі бою» «під час евакуації»
  • Більшість загиблих гине в перші хвилини після поранення. Щонайменше кожного шостого загиблого можна врятувати. Перша, невідкладна, долікарська допомога вирішує долю пораненого.
  • Хірургічна допомога має надаватися так швидко, як це можливо. Ідеально вкладатися в годину з моменту поранення.
  • Лікування пораненого починається на полі бою і не переривається. Під час транспортування надання допомоги продовжується!
  • Лікування, догляд, реабілітація поранених в тилу не лише повертає бійців на фронт. Ставлення до пораненого солдата в суспільстві — інтегральний показник нашої цивілізованості.

Враження:

  • Держави не існує. Держава — це ми з вами. У нас є наша армія. Що ми зробили для армії, те для армії точно зроблено.
  • Існуюча система надання допомоги застаріла та неповоротка. Не тішмо себе ілюзіями. Волонтерська служба тилового забезпечення незмірно ефективніша за «офіційну»!!!
  • Але, було б дуже корисно змусити МО, МОЗ розпоряджатися ресурсами раціонально. Сміттєвий бак – дієвий інструмент демократії.

Що робити?

  • Те, що ми вже робимо: вчитися і працювати!
  • Кожен боєць української армії має пройти курс тактичної медицини. (лекція зав.поліклінікою на 40 хвилин курсами не вважається)
  • Всі бійці повинні мати індивідуальні аптечки зразку НАТО. Жодних компромісів.
  • Покращити евакуацію поранених (транспорт підвищеної прохідності, краще – броньований)
  • Наблизити медичну допомогу до пораненого. Створення мобільних хірургічних бригад або і польових мобільних госпіталів.
  • Не забувати про поранених ніколи.
  • Заохочувати до волонтерства інших. Волонтерський рух не повинен виснажитися.
Оприлюднено в Без категорії

Перша допомога (вимоги на першу і другу проби)

Як на мандрівці, так і в щоденному житті буває, що Ти мусиш дати комусь першу поміч при раптовому за хворінні, пораненні або в іншому нещасливому випадку.

Щоправда, йдеться тут про першу поміч, бо дальшу фахову опіку повинен якнайскоріше перебрати лікар. Але ця Твоя перша поміч може бути незвичайно важливою, і деколи від неї залежить дальше лікування, а то й саме життя.

Тому Ти як пластун мусиш:

  • Знати, що треба зробити в різних нещасливих випадках, коли немає часу або можливости негайно покликати лікаря, тобто Ти мусиш завчасу набути потрібне знання.
  • Вміти теоретично набуті відомості стосувати в практиці.

Мати настільки вправи, щоб, коли трапиться справжня потреба, самому не розгубитись, зберегти рівновагу духа і спокій, не забути нічого і своєю самопевністю здобути довір’я в того, кому даєш допомогу.

Впродовж готувань до всіх трьох пластових юнацьких проб Ти мусиш ступнево набирати як знання, так і вправи й самопевности при першій допомозі. Що треба робити в різних випадках, знайдеш у цьому і в дальших розділах цієї книжки. Щоб набути вправи, треба Тобі і Твоїм друзям вправлятися на сходинах або малих прогулянках, даючи змогу кожному з Вас більше разів самому все потрібне зробити.

Для вироблення самопевности треба улаштовувати вправи в рятівництві так, щоб поставлене завдання було зовсім несподіване для того, хто має давати першу допомогу.

До часу перевірки проби “Скобиного крила” Тобі треба набути самопевности у допомозі та відповісти на такі питання:

  1. Що Тобі відомо про рани і що Ти зробиш, коли прийдеться Тобі допомогти комусь пораненому?
  2. Що зробиш, коли другий, з яким Ти вдвох мандруєш, скаже Тобі, що йому темніє в очах і робиться слабо?
  3. Що зробиш, коли Твоєму другові впало щось в око?
  4. Що зробиш, коли хтось просить Тебе, щоб Ти витягнув йому тріску, яка вбилася йому в ногу чи в руку?
  5. Як можеш сам або вдвох перенести хворого товариша, не вживаючи ношів?
  6. Що зробиш, коли на Твоєму другові внаслідок нещасливого випадку загорівся одяг, він у паніці втікає і кличе рятунку?

ДАЛЬША ВМІЛІСТЬ У ПЕРШІЙ ДОПОМОЗІ

До першої пластової проби Ти пізнав, про що ідеться при першій допомозі та що і яік робити у деяких випадках.

Впродовж дальшого пластування, як пластун учасник, Ти мусиш набути такої вмілости, щоб міг у потребі самовпевнено і віправно дати допомогу в різних можливих випадках, так у щоденному житті, як і на мандрівці. Не надійся на те, що з Вами йде хтось більш досвідчений у тому ділі. В момент нещасливого випадку може якраз його між Вами не бути, або Ти можеш опинитися вдвох з товаришем, якому треба допомогти.

Тому завчасу навчись відповідати на дальші питання, що їх ось тут разом із відповідями подаємо. Улаштовуючи при різних нагодах (на сходинах, коротких прогулянках) вправи з друзями в гуртку, наберись готовости й вправносте в іцьому ділі. Твою вмілість доведеться Тобі показати при перевірці другої пластової проби.

  1. Що зробиш, коли в церкві товариш, що стоїть близько Тебе, нараз впаде непритомний на землю?
  2. Що зробиш, коли через недогляд вдариш себе в ніс і він почне кривавити?
  3. Що зробиш, коли під час спеки лице Твого товариша сильно почервоніє і він впаде непритомний на землю?
  4. Що зробиш, коли побачиш зимовою порою (наприклад, на ковзанах чи лещетах), що в Твого товариша побіліло вухо?
  5. Що зробиш, коли на мандрівці кухар, необережно здіймаючи казан, попарить або попече собі руку й передрамення?
  6. По чому пізнаєш, що Твій товариш, упавши, звихнув собі руку, і що йому можеш порадити?
  7. Під час мандрівки Твій товариш, біжучи лісом, ступив необережно ногою в якусь щілину між великим камінням, відчув сильний біль у нозі, впав і кличе Тебе на поміч, бо здається йому, що він зломив ногу. Що зробиш у такому випадку?
  8. Що зробиш, коли, ідучи босоніж, наступиш випадково на гадюку, і вона вкусить Тебе в палець ноги?
  9. Що зробиш, коли Твій друг, рубаючи дрова для вогнища, поранив собі ногу сокирою, і рана кривавить так, що звичайна перев’язка не може стримати кровотечі?
  10. Що зробиш, коли під час купання Твого товариша витягнули друзі з глибокої води, він непритомний і не дихає?
  11. Як і з чого можеш зробити ноші для перенесення хворого?
Оприлюднено в Без категорії

Утоплення

Якщо потерпілий притомний (він може бути наляканим, збудженим чи навпаки, знесиленим):

  • Намагатися заспокоїти потерпілого.
  • Замінити мокрий одяг на сухий.
  • Зігрівати потерпілого (в теплому приміщенні; біля ватри; обгорнути ковдрами, тощо; можна дати небагато гарячого чаю. НЕ давати алкоголь.)
  • Потерпілий має бути доставлений до лікарні якнайшвидше. Обов`язково!

Якщо потерпілий непритомний – дихання зазвичай відсутнє. Треба:

  • Перевірити наявність пульсу на судинах шиї, звернути увагу на розмір зіниць.
  • Оглянути рот потерпілого, пальцем звільнити його від сторонніх тіл (мулу, водорості).
  • НЕГАЙНО розпочати штучне дихання, а за відсутності серцебиття – штучне дихання та масаж серця.
  • Якщо в роті з`являється вода – швидко перевернути потерпілого на живіт, аби вода могла вилитись. На цей прийом треба витрачати якомога менше часу, бо видалити всю заковтнуту воду таким способом не вдасться.
  • Найголовніше – безперервне та ефективне штучне дихання та масаж серця.

Якщо є можливість – подбати про виклик швидкої допомоги ще до того як потерпілого винесуть на берег.

Якщо рятування було вдалим, потерпілий обов`язково, незалежно від самопочуття, мусить бути доставлений до лікарні.

Оприлюднено в Без категорії

Реанімація

Тяжкі травми чи захворювання можуть призвести до зупинки серця і дихання та смерті людини. Оживлення можливе якщо розпочати ефективне штучне дихання та масаж серця протягом кількох хвилин з моменту зупинки серця, коли людина знаходиться в стані так званої клінічної смерті.

Ознаки клінічної смерті:

  • Відсутність пульсу на судинах шиї.
  • Відсутність самостійних дихальних рухів.
  • Непритомність.
  • Широкі зіниці.

Що робити?

З`ясувати наявність пульсу на судинах шиї, самостійного дихання, звернути увагу на зіниці потерпілого.

Покласти потерпілого на спину на тверду поверхню (на підлогу); розстебнути (розірвати) одяг, що стискає; бажано розташувати ноги потерпілого в підвищеному положенні

Забезпечити прохідність дихальних шляхів. Для цього треба:

  1. Очистити рот від сторонніх тіл, слини, рідини тощо. (Двома пальцями, огбгорнутими в тканину, хустку). При значному надходженні рідини в ротову порожнину зі шлунка – негайно повернути голову потерпілого набік, щоб рідину можна було видалити.
  2. Закинути голову назад.
  3. Відкрити рот.
  4. Вивести нижню щелепу вперед.
  5. Розпочати штучне дихання.
  6. Розпочати масаж серця.
Оприлюднено в Без категорії

Рани

Що Тобі відомо про рани і що Ти зробиш, коли прийдеться Тобі допомогти комусь пораненому?

Рана це пошкодження шкіри, а також і тіла. Кожна рана, чи мала, чи велика, творить отвір, крізь який можуть дістатися до крови бактерії і спричинити поважне захвормшя. Тому буду звертати особливу увагу на чистоту рук і старанно помию їх водою та милом. При поважніших ранах може прийти до завеликої втрати крови, що може бути теж небезпечне, а то й смертельне.

Рани найкраще не доторкати руками. Коли вона занечищена, тоді промию її перевареною або іншим способом стерилізованою водою і милом за допомогою кусника чистої вати або гази.

В кожному випадку треба рану здезинфікувати проти бактерійним плином або порошком, яких є доволі у кожній аптеці. Такий дезинфекційний засіб повинен бути завжди в домашній чи гуртковій аптеці напоготові.

Коли б рана кривавила, піднесу пошкоджену руку чи ногу так, щоб зменшити кровотечу, або, стискаючи пальцями, буду старатися припинити доплив крови до зраненого місця.

Стерильну опаску, яка також повинна бути завжди під рукою вдома, а тимбільше на маидрівці, приложу так, щоб пальцями не доторкати здезинфікованого кусника гази, що прикріплена до неї. Коли немає стерильної опаски, приложу кусок чистої, свіжо випраної гази або полотна, які можна здезинфікувати, гладячи гарячим залізком або підсмалюючи запаленим сірником.

Бандаж наложу поверх стерильної опаски, щоб унеможливити її пересунення з рани і прикріпити опаску щільно на цілій її поверхні. Бандаж може бути зроблений окремо для цілі, якій служить, або можна вжити кусок чистого полотна, хустинку тощо. Бандаж ніколи не повинен доторкати рани.

З ранами глибокими, пробитими тонкими предметами, де бактерії могли дістатися глибоко в тіло, або які дуже кривавлять, або також із ранами в небезпечних місцях тіла, напр., на лиці або на грудях, звернуся якнайскоріше до найближчого лікаря або фахового санітара.

Оприлюднено в Без категорії

Перев’язки

Пластові хустки можна вжити на підв'язки і перев'язки. Щоб перев'язка гарно виглядала, заложи кінець хустини, як стрілка показує

Пластові хустки можна вжити на підв’язки і перев’язки. Щоб перев’язка гарно виглядала, заложи кінець хустини, як стрілка показує

Щоб перев’язати зламані частини тіла, треба вжити досить великої трикутної перев’язки – “косинки”, на взірець пластової хустини. Два її боки повинні мати щйсь із сорок цалів.

Щоб зробити підв’язку на косинці для зламаної руки чи ключиці, повісь косинку пацієнтові на потилицю, зв’язавши обидва кінці звичайним (рифовим) вузлом та звернувши середній кінець у сторону пошкодженої руки. Поклади руку в цю підв’язку, загорни кінець хустини навколо руки ззаду та пришпили його, щоб лікоть тримався у підв’язці.

Перев’язок голови вживають, щоб прикрити рани на голові. Розпростри косинку і загни основу на яких два цалі. Середину цього зчину приклади до чола пацієнта відразу над бровами, щоб кінець хустини звисав униз на потилицю. Тепер обома кінцями сильно стисни череп пацієнта, обкрути навколо голови і зав’яжи на чолі звичайним (рифовим) вузлом. Кінець, що звисає на плечі, загорни вгору і пришпили його на вершку голови. Уважай, щоб зчин був гарно складений по боках голови, а кінці закладені.

Оприлюднено в Без категорії

Носова кровотеча

Носова кровотеча виникає при травмах носа, а також може з`являтися самостійно при певних захворюваннях. Проте, досить часто носова кровотеча виникає без видимої причини.

Що робити?

  • Посадити потерпілого. Голова дещо нахилена вперед.
  • Затиснути ніздрі, стискаючи ніс збоків пальцями на 10 хвилин.
  • Після зупинки кровотечі не видаляти згортки крові, уникати посиленого носового дихання, фізичних навантажень протягом кількох годин.

Звернутися до лікаря якщо:

  • Кровотеча не спиняється протягом 15 хвилин.
  • Кровотеча неодноразово повторюється.
  • Кровотеча є наслідком значної травми голови.
  • Кровотеча значна та супроводжується стіканням крові по задній стінці глотки.

При значній кровотечі, котра не спиняється вказаним способом та неможливості швидкого надання лікарської допомоги ніздрі потерпілого необхідно по можливості глибоко та щільно виповнити смужками бинта довжиною 25 – 30 см. та 1,5см. завширшки. Зважати, щоб потерпілий не захлинувся кров`ю яка стікає в глотку. Негайно транспортувати до лікарні.

Оприлюднено в Без категорії

Переломи кісток кінцівок

Про наявність перелому кісток кінцівок у потерпілого можна напевне говорити при виявленні хоча б однієї з наведених ознак:

  • Деформація та/або вкорочення кінцівки.
  • Незвичне, вимушене положення кінцівки.
  • Рухомість в незвичному місці.
  • Неможливість самостійних рухів чи опори на кінцівку.

Слід зауважити, що інколи вказані ознаки виявити не вдається, потерпілого турбує лише сильний біль та набряк в місці травми. В таких випадках важко відрізнити перелом від звичайного забою. За будь-яких сумнівів, краще надати допомогу як при переломі та транспортувати потеопілого до лікарні.

Що робити?

  • Знерухомити ушкоджену кінцівку. Обов`язковим є знерухомлення двох найближчих  суглобів (вище та нижче місця перелому).
  • Дати будь-які знеболюючі засоби.
  • Дати пити (воду, чай, тощо), проте, це не повинно затримувати транспортування потерпілого до лікарні.

Коли в місці перелому є рана, що сягає до кістки, такий перелом називається відкритим. Відкриті переломи є більш небезпечними та потребують негайної лікарської допомоги. Перш ніж знерухомлювати кінцівку, треба накласти на рану чисту тиснучу пов`язку для зупинки кровотечі.

При виявленні значної рани кінцівки, після зупинки кровотечі бажано кінцівку знерухомити, навіть при відсутності ознак перелому.

При будь-яких травмах кінцівок слід звертати увагу на здатність потерпілого рухати пальцями травмованої кінцівки та на чутливість шкіри нижче місця травми. При порушенні відчуття дотику, затерпанні, занімінні кінцівки чи при неспроможності поворухнути пальцями, – якомога швидше транспортувати потерпілого до лікарні!!! Допомогу надати як при переломі.

Кінцівку  знерухомлюють, примотуючи до неї за допомогою бинта, пасків, мотузок та ін. дошки, лижі, гілля, тощо.

Ногу фіксують у випростаному положенні, потерпілого транспортують на саморобних ношах. Руку фіксують на хустині, згинаючи її в ліктьовому суглобі на 90 градусів, при задовільному самопочутті потерпілий може пересуватися самостійно.

Оприлюднено в Без категорії

Опіки

Опіки з`являються в результаті дії на шкіру гарячої рідини, пари, розпечених предметів, відкритого вогню, сонячних променів, тощо.

Що робити?

  • Вивести потерпілого із зони небезпеки, загасити одяг, що горить.
  • Негайно, не знімаючи одягу, занурити обпечену ділянку тіла в холодну воду на 15-30 хв. – це суттєво зменшить біль та зменшить обсяг ураження.
  • Не припиняючи охолодження водою, обережно звільнити уражену ділянку від одягу (одяг краще не знімати, а розрізати). Ділянки одягу, що прилипли до шкіри не віддирати, а обрізати по краях, залишаючи на місці.
  • Дати будь-які знеболюючі засоби з аптечки.
  • Накласти чисту, суху пов`язку (не туго, для запобігання потрапляння в рану бруду). Уражену кінцівку знерухомити.
  • Дати багато пити солодкого чаю, ледь підсоленої води.
  • Вирішити питання про необхідність транспортування потерпілого до лікарні.
  • Заборонено споживати алкоголь!
  • Неможна відривати шматки одягу, що прилипли (їх треба залишати під пов`язкою).
  • Небажано проколювати пухирі на шкірі.
  • Бажано залишати обпечену шкіру незмащеною. (Неправильне використання протиопікових засобів лише зашкодить!)

Попалення від сонця треба лікувати так, як інші попалення.

Якщо якась частина одежі прилипла до попаленого місця, ні в якому разі не відривай її. її треба обтяти навколо ГОСТРИМ ножем чи ножицями, а тоді якнайшвидше захистити спалене місце від доступу повітря.

У випадку тяжкого попалення (пухирі чи навіть обвуглення), пошли по лікаря і ужий заходів проти шоку. Ніколи не зривай пухирів. 

(Бейден Поуел. Пластування для хлопців. – Івано-Франківськ, 1999. – С. 272)

Для лікування незначних, поверхневих опіків зазначених заходів цілком достатньо. При глибших опіках, коли на обпеченій шкірі з`являються пухирі, бажаною є консультація лікаря. Обов`язково транспортувати до лікарні потерпілого треба якщо:

  • Опік глибокий – шкіра набуває білесуватого, жовто-коричневого чи чорного кольору, втрачає больову чутливість.
  • Опік значний – площа опіку приблизно дорівнює площі десяти долонь потерпілого.
  • Незалежно від глибини, опік розташований на обличчі та шиї, на кистях, на ступнях чи на статевих органах.
  • Опіки відкритим вогнем отримані в закритому приміщенні – є велика ймовірність ураження дихальних шляхів димом.
  • За будь-яких обставин, якщо стан потерпілого не покращується.

Підчас транспортування до лікарні потерпілому треба давати знеболюючі, давати багато пити.

ХІМІЧНІ ОПІКИ

Хімічні опіки виникають при потраплянні на шкіру концентрованих кислот чи лугів. При цьому з`являються біль та ураження шкіри в місці дії їдкої рідини.

Що робити?

  • Найважливіше – негайно промити уражену шкіру великою кількістю води. (бажано тримати місце опіку під проточною водою щонайменше 20 хв.)
  • Зняти з потерпілого одяг, на який потрапила їдка рідина.
  • Після ретельного промивання, допомога надається як при звичайному опіку.
  • По можливості – транспортувати потерпілого до лікарні.

Суворо заборонено промивати уражену шкіру оцтом, розчином соди, лимонною кислотою, тощо.

Оприлюднено в Без категорії

Переохолодження і відмороження

ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ

Увага! Переохолодження – безпосередня причина СМЕРТІ!

Цей загрозливий стан може настати за умов тривалого перебування людини при температурі середовища менше +14 С.

Переохолодженню сприяють: втома, недостатньо теплий та/або мокрий одяг, сильний вітер, висока вологість повітря, голод. Дуже швидко переохолодження настає при перебуванні в холодній воді.

Як розпізнати появу переохолодження?

БУТИ УВАЖНИМ! Постраждалий може не відчувати погіршення самопочуття, його поведінка може стати неадекватною, “дивною”, він може поступово стати млявим, сонним, повільно та неохоче відповідати на запитання, мова сповільнюється, порушується координація рухів – потерпілий необережний, часто спотикається, час від часу з`являється сильне тремтіння. Якщо вчасно не надати допомогу, потерпілий непритомніє, «засинає», та згодом помирає.

Що робити?

  1. ЗУПИНИТИСЯ! (При будь-якому навантаженні організм витрачає багато тепла).
  2. Подбати про допомогу (послати витривалих учасників мандрівки до найближчого нас. пункту, подавати сигнали біди тощо).
  3. СХОВИЩЕ ! Всіма можливими в даній ситуації засобами створити сховище від вітру, холоду, опадів, попередити подальші втрати тепла.
  4. Забезпечити наявність вогнища, гарячої води всіма можливими в даній ситуації засобами.
  5. Дати потерпілому гаряче питво, шоколад, згущ. молоко (якщо потерпілий притомний).
  6. Пам`ятати про інших учасників мандрівки, запобігати їх переохолодженню.
  7. ТРИВАЛИЙ ВІДПОЧИНОК! Якщо допомога взагалі прийде та ви маєте достатньо надійне сховище, достатній запас їжі та води – ЧЕКАТИ НА ДОПОМОГУ! Якщо такої надії немає, – вирушати до найближчого нас. пункту, безпечного місця тільки після тривалого відпочинку.

Як відігрівати потерпілого?

  • Замінити весь мокрий одяг.
  • Сісти щільним колом довкола потерпілого.
  • Найбільш витривалий роздягається та лягає з потерпілим в один спальний мішок.
  • Давати пити гаряче та їсти.
  • Прикладати тепло (напр.: пляшки з гарячою водою) до шиї, під пахви, між стегна.
  • Триматися!!!

Суворо зобороняється вживати які-небудь алкогольні напої чи розтирати шкіру! Поспішайти транспортувати постраждалого чи кудись йти без ТРИВАЛОГО відпочинку та повноцінного зігрівання.

Як запобігати переохолодженню?

  • Не перевтомлюватися, відсипатися.
  • Їсти, пити протягом дня.
  • Мати про запас шоколад, згущ. молоко, цукор.
  • Брати теплий одяг, навіть влітку.
  • Взимку йти по дню!
  • Нехай інші знають про ваш маршрут (про всяк випадок).
  • Обов`язково мати карту, компас, знати куди йти по допомогу в разі нещасного випадку.

ВІДМОРОЖЕННЯ

Ділянка відмороженої шкіри є блідою, малочутливою, при глибших відмороженнях на шкірі з`являються пухирі з прозорим вмістом (в тяжких випадках можливе навіть змертвіння пальців, кінцівок).

Найчастіше «відморожуються» пальці рук, ніг, шкіра обличчя.

Щоб запобігти появі відморожень

  • Взуття не повинне бути тісним.
  • Вдягати черевики на 2 пари шкарпеток з натуральних тканин, що добре всмоктують вологу та перешкоджають надмірному потовиділенню.
  • Дуже важливо тримати ноги під час мандрівки сухими, оберігаючи від потіння та потрапляння снігу, води із зовні.
  • Вдягати теплі рукавиці, теплу шапку, щоб закривала вуха, бажано мати маску, котра добре захищає обличчя від вітру.
  • Час від часу звертати увагу на колір шкіри обличчя друзів, оскільки вони самі можуть не відчути відмороження.

Що робити при появі відморожень?

  • Захистити шкіру від подальшої дії холоду.
  • Відігрівати відморожені ділянки найкраще за допомогою людського тепла, притуляючи руки під одягом собі до живота. Руки та ступні можна притуляти під одягом до спини товариша.
  • Дозволяється відігрівання шкіри в теплій (але не гарячій!) воді, біля нагрітого каміння, тощо. Пам`ятайте, що відморожені ділянки шкіри малочутливими, їх легко обпекти чи ушкодити!
  • При появі пухирів – накладається суха, чиста пов`язка, невеликі пухирі бажано не проколювати.
  • В усіх випадках дуже бажаним є вживання гарячих, солодких напоїв (чай, кава, тощо).

Ніколи!

  • Ніколи, нічим не розтирати шкіру! Ніколи не розтирати шкіру снігом. (Дозволяється лише обережний масаж відмороженої шкіри.)
  • Не бажано відігрівати шкіру біля відкритого вогню.
  • Не можна розтирати шкіру бензином, спиртом.

Ніколи не вживати алкоголь.

Оприлюднено в Без категорії