Пластовий славень — це наша урочиста пісня, що загріває дух, додає віри й завзяття поборювати труднощі, які намагаються припинити розгін пластунів на дорозі до великої цілі. Тут є дві частини різного походення, але згідні змістом.
У першій частині співаємо про те, якими ми намагаємося бути і яка наша ціль: працювати в Пласті для України так, що виросло з нас нове громадянство, яке живучи в дусі Пласту, запевнить краще майбутнє українському народові.
Друга частина до половини є віршем Івана Франка п.н. «В дорогу», але дещо зміненим, щоб знайшла в ньому вислів ідея Пласту.
Іван Франко бачить у цілій природі лад, ба навіть такі буйні сили, як сонце і вітер, у своєму безупинному русі «знають свій шлях». За їхнім прикладом люди, що люблять мандрувати й уважають себе «дітьми сонця» й братами вітру (тут ми наче додаємо: як ось ми, пластуни), повинні теж братись до діла й знати, куди їм треба йти в житті. До нашої «цілі життя» веде нас найкраще Пласт. Музику до пластового гимну склав композитор Ярослав Ярославенко.
Цвіт України і краса,
Скобів орлиний ми рід,
Любимо сонце, рух, життя,
Любимо волю і світ.
Пласт — наша гордість і мрія.
Любій Отчизні — наш труд,
Буйний в нім порив, надія,
В Пласті росте новий люд.
Браття, пора нам станути в ряд,
Стяг пластовий підійняти,
Славу Вкраїні придбать.
Сонце по небі колує,
Знають і хмари свій шлях,
Вітер невпинно мандрує
По України полях.
Ми ж сонця ясного діти,
Вольного вітру брати.
Мали б в безділлі змарніти,
Цілі життя не знайти?!
Браття, пора нам станути в ряд,
Стяг пластовий підійняти,
Славу Вкраїні придбать.
* — Юрій Пясецький про зміну в Гимні Пласту, введену в 1961 році у підручнику «Життя в Пласті» : У першій строфі пластового гимну Дрот, як його автор, сам змінив третій рядок з неправильним наголосом «ясні веселі в нас лиця» (ми намагалися оминути його, співаючи «ли-и-ця») на: «Любимо сонце, рух, життя». Це усуває неправильність і гармонізує з мелодією.Ця зміна погоджена Постановою Головної Пластової Булави від 16 квітня 1961 року «Про зміну текстів пластового гимну, пластового обіту, пластового закону і пластової присяги».1
Що означає і звідки походить слово «гімн»? 2 Грецьке «имвос» означає властиво зв’язок, потім взагалі пісню, зокрема для похвали богів і героїв старовинної Геллади. Із цих коротких даних усе ж можна зробити певний висновок. Наш нарід мав найрізнородніші зв’язки із своїми близькими й далекими сусідами. Від культурних народів греків і персів ми перебирали здебільшого терміни культурного порядку: гимн, шатро, ватра, колиба. Із тюркськими племенами дикої Азії ми постійно змагалися. Те, що ми врешті завжди перемагали, завдячуємо тому, що ми вчилися боротися тими самими засобами, тою самою зброєю, якою проти нас послуговувався схід. Тому наші мілітарні вирази здебільшого тюркського походження: табір, курінь, аркан, булава і ін. Наші предки не могли жити в рабстві, і тому все їхнє змагання було скероване на оборону своїх вільних прав. У цій боротьбі вони гинули, але перемагали. І проходили тисячі років — чужинці нападали, часово й перемагали, і навіть переходово панували над нашим Рідним Краєм. Але вкінці ми завжди лишалися, а дикі орди гинули, «як роса на сонці».
Мирослав Небелюк. Що треба знати про Пластовий гимн? 3 Пластовий Гимн це після Національного Гимну друга свята пісня всіх українських пластунів. Тому всякий пластун чи пластунка мусять ставитися до свого Гимну з якнайвищою пошаною її пієтизмом. Недбальство й невважливість у тому напрямку з боку пластунів є виключена. Пластового Гимну ніколи й ніде не вільно співати оттак собі при першій ліпшій нагоді або, як це у нас, на щастя пластуни цього не роблять, практикується з Національним Гимном і Шеченковим «Заповітом», що їх важаться підспівувати, а навіть підсвистувати!
Плактовий Гимн можна співати тільки, на відповідний наказ пластової влади, в гуртку, з наказу провідника, в куріні курінного і т. д. При співанні всі пластуни стоять на по-зір і віддають почесть. Кожний пластун і пластунка мусить у потребі стати теж на сторожі маєстату й чести Пластового Гимну, т, зн. в ніякому разі не дозволити постороннім людям зневажити його.
Чим дорогий усім пластунам є їх Гимн?
Тим власне, ідо в цій пісні заключається ціла ідеольогія, т. зн. підставові думки й ідеї пластового світогляду її руху. Зо свого Гимну пластуни довідуються, хто вони, яке їх призначення в житті власному й цілого народу та що мають як пластуни робити.
Тому теж обовязком кожного пластуна є докладно знати, не тільки самі слова її мельодіго Пластового Гимну, але теж розуміти його зміст та, вміти його пояснити).
Пластовий Гимн складається з двох частин. Першу частину уложив Д-р Олексаидер Тисовський, основоположник і перший організатор українського пластового руху на українських землях. Другу частину перероблено з вірша Івана Франка п. з. «В дорогу» та пристосовано до вимог пластової ідеольоґії. Музику до Гимну зложив композитор Ярославенко.
Перша частина : В першій стрічці пластуни говорять про себе. Вони це краса й цвіт України, т. зн. майбутнє народу. Бо так, як із цвіту вирортадоть нові рослини, так із пластунів виростуть найкращі («краса») сини народу. Крім того пластуни походять з орлиного роду Скобів. Скоби це орли, що живуть в українських Карпатах. Тому пластуни плекають у себе всі прикмети цих птахів. Вони хочуть бути міцні, відваіжні, бистрі й агресивні не тільки тілом, але й духом, бо тільки таких синів Україні треба. Врешті пластуни є завжди веселі, т. зн. доброї думки. Ніякі пригоди, ніякі труди, ніякі хоч би й найбільші нещастя не потраплять кинути їх у зневіру. В кожному навіть найтруднішому положенні пластун уміє дати собі раду, вміє знайти вихід. Притоку пластуни люблять волю й світ, бо ж вони орлиний рід Скобів.
В наступній стрічці говориться про саму пластову організацію, яка для пластунів р великою гордістю й чарівною мрією, бо вона гуртує в своїх рядах найкращі й на.йліпші одиниці. Всяке сміття, з якого вже нічого не можна зробити, не має місця в Пласті. Пласт це еліта молоді.
Працю в Пласті вважають пластуни своїм трудом для Батьківщини. Хто є вже пластуном, тим самим працює для рідного Народу. Все, що тільки пластуни роблять, роблять на те, щоб свій Нарід прославити, спричинитися до росту його сили її могутности, а під теперішню хвилю докладають усіх зусиль до його визволення. Пласт овіяний буйним поривом молодечого чину й пильної праці та надією на велике майбутнє Народу. Вкінці Пласт виховує нове під кожним оглядом покоління на нових принципах світовідчування. У Пласті виковуються гранітові характери, одиниці сталевої волі, що вміло й гідно заступлять своїх батьків. Точність, обов’язковість, солідність, життєздатність, завізна карність, найвищий патріотизм в стилі Крутів — ось найважніші прикмети цього «нового люду», ще вийде з Пласту.
В останній стрічці І. частини пластуни закликають своїх товаришів і взагалі всю українську молодь ставати в пластові ряди на те, щоб придбати: славу Україні.
Друга частина : Перша стрічка малює безпереривний рух у природі. Сонце, вітер, хмари — все те у вічному русі безнастанно мандрує псі українському небі й полях. Але не як хаос, без порядку, замішанні. Ні! Всі ці сили пророди, «знають свій шлях», своє призначення. Виконують свої функції, наложені на них природою, з ясно-означеною метою твердо й послідовно.
В другій стрічці пластуни заявляють, що вони діти ясного сонця й брати вільного вітру. З того виходить, що й їх ціле життя має набрати прикмет упорядкованого руху, себто найвищої все сторонньої активності з ясно-означеною метою. Вони не сміють змарніти в безділлі, в неробстві. Вони знайдуть свій життєвий шлях і сповнять призначення свого існування на землі.
Як закінчення повторення заклику ставати в ряди Пласту, який саме й є шуканою дорогою життя молоді.
Ось провідні ідеї Гимну Українських Пластунів. Чи ця чарівна сила пластового життя, в якому можна придбати такі цінні прикмети не потягне за, собою найширший загал українського молодого цвіту на еміграції, не виповнить його молодечого життя, не розбудить зо сну-безділля, не заспокоїть його задушевні мрії й бажання? Вірю, що так!