50 років від появи „Молодого Життя”

У  лютому 1921 року появився у Львові, на західніх   землях   уперше   журнал   пластового юнацтва п. н. “Молоде Життя”.   Скромна об­кладинка з пластовим знаменом, сірий, пога­ний папір — ось так виглядало це перше чис­ло пластового журналу, що “крізь бурі і не­годи” виходив під цією назвою, хоча з довги­ми перервами аж до 1959 року.

Першим його відповідальним редактором був Степан Тисовський, брат д-ра Олександра Тисовського — Основника Пласту, а після йо­го передвчасної смерти відповідальність пере­брав проф. Володимир Кузьмович.

Два перші роки журнал, як єдиний пла­стовий журнал, дає статті на виховні теми, хроніку пластового життя, матеріяли до пла­стових іспитів, вказівки, дещо з пластової творчости. У першому числі находимо вірш молодої пластунки Христини Очеретної з полку ім. кн. Ярославни, що починається так:

“Глядіть, як сяють блиском надії
Завзяті лиця дружини,
Бож в Тобі, Пласте, щастя і мрії
Нової духом людини…”

У  тому числі є також стаття на тему “Як виробляється характер” і хроніка “Із нашого життя”. У цій хроніці і в дальших числах вже точно подавані всі пластові події,    як напр. участь   пластунів   у Йорданському   Святі   на львівському ринку, що було завжди особливо величне. В одному з перших чисел пластун Б. Окпиш описує свої враження з мандрівки на. Маківку, що її провели коші зі Львова і Стрия. А далі щораз частіше находимо в хроніці до­кази переслідування Українського Пласту по­льською владою, читаємо, як пластунки носи­ли їсти політичним в’язням і як пластуни тримали стійку біля Божого Гробу. У перших чи­слах “Молодого Життя” находимо прихильні оцінки праці Пласту таких письменниць, як Константина Малицька і Катря Гриневичева. а у десятиріччя Пласту пише привіт Пластові голова Т-ва “Просвіта” Михайло Галущинський.

Обкладинка останнього числа "Молодого життя"

Обкладинка останнього числа “Молодого життя”

У 1924 році починається другий період ви­давання “Молодого Життя”, коли редакцією займаються молоді, повні творчих задумів пла­стуни. Тоді “Молоде Життя” перетворюється у всебічний журнал пластової молоді з числен­ними літературними спробами. На сторінках зміненого форматом, а теж і змістом “Моло­дого Життя” від 1924-го до 1930-го року пи­шуть такі пізніші поети і публіцисти, як Бог­дан Кравців, Юрій Косач, Т. Довгаль, В. Янів, Є. Ю. Пеленський, П. Ісаїв, Е. Жарський, А. П’ясецький. Головним редактором від 1926 ро­ку стає Богдан Кравців.

Із розв’язанням Українського Пласту поль­ською владою 1930 року “Молоде Життя” пе­рестає появлятися. В часі нелегальної дії Пла­сту місце “Молодого Життя” заступає журнал “На сліді”, а відтак “Дорога” під редакцією теперішнього Начального Пластуна Юрія Старосольського, як теж якийсь час ред. Богдана Гошовського.

Але коли після закінчення Другої світової війни відновляється легальна дія Пласту, “Мо­лоде Життя” знову стає журналом пластової молоді і виходить спершу неточно в роках 1951-54, а відтак уже правильно як місячник  під редакцією невтомного пл. сен. Богдана Кравцева. Соте число “Молодого Життя” бачить світло денне вже на новому місці поселення, а це в Детройті в США, під редакцією пл. сен. Є. Кульчицького. Знову змінений формат, знову цей журнал служить якийсь час, як і на початку віднови у Німеччині, усім трьом уладам, значить — новацтву, юнацтву і старшому пластунству.

Від 1954 року бачимо нові зміни у вида­ванні і редакції, яку ще раз перебирає пл. сен. Богдан Кравців. “Молоде Життя” стає жу­рналом лише для пластового юнацтва, а “Го­туйсь” виконує завдання як журнал для УПН.

У 1959 році фінансові та видавничі труднощі вривають появу “Молодого Життя”, так сказа­ти патетично “на завжди”. Така добре відома назва, що роками була тісно пов’язана з Пла­стом, залишається спершу для пластового ви­давництва, а відтак для пластової кооперативи.

Аж у 1963 році народжується новими си­лами і з новими задумами місячник для пла­стового юнацтва під назвою “Юнак”. І йому вже за рік буде двадцять років “життя” — але в порівнянні з “Молодим Життям” — “Юнак” ще молодик і далеко не переходив стільки “бур та негод”, як його попередник.

Яка шкода, що не можемо нашим теперіш­нім читачам “Юнака” показати зразки чисел “Молодого Життя” з уcix його п’ятьох періо­дів появи. Скільки там цікавого і досі акту­ального матеріялу, скільки думок і молодечо­го пориву. Але чи захопив би цей журнал сьо­годнішніх вибагливих молодих читачів? Чи промовила б до них глибока віра і оптимізм покійного вже поета і пластуна Богдана Кравцева, що писав у “Молодому Житті”: “Я вірю, що колись з нами на Велику Стрічу прийдуть тисячі. Своїм захопленням запалимо серця тих, між якими йдемо, збудимо їхню приспану мо­лодість. Бож ми молоді і хочемо всім дати те, чого й ми бажаємо: сили, сонця і волі!”…