В попереднім числі часопису «Пластун» появилася интересна загадка на тему: «Кого мож назвати найдавнійшим руським пластуном?» яка мене зацікавила и тому пару словами відповім на цю тему.
В нашім найдавнійшім літописі описуєся малого хлопця, котрий виратував Київ. Короткий зміст цего уступа є слідуючий:
В Х-ім віці підчас пановання Святослава напали на Київ Печеніги. Святослав був в Болгарії, а в Київі була єго мамка Ольга з внуками. Печеніги облягли Київ, а в Київі зачали люде голодувати. На другій стороні Дніпра находилася одна часть руського війська, але з Київа не міг ніхто вийти, щоби покликати то військо на поміч.
Аж ось найшовся між Київлянами один хлопець (отрок), котрий рішився перейти через військо Печенігів и переправитися через Дніпро, щоби покликати поміч. Сей хлопець переодягнувся по печеніжському, узяв водила и переходячи поміж Печенігами питався що хвилі по печеніжськи, чи не бачили його коня? Йому відповідали що ні и він ишов питаючи далі. Так дійшов до Дніпра, скочив в воду и зачав плисти на другий бік. Зобачивши те, зачали Печеніги його переслідувати, но не вдіяли йому нічого. Щасливо дістався він до своих и переповів їм, що конечно мусять освободити Київ. Ті другого дня рано, напали на Печенігів и прогнали їх. Так причинився малий хлопець до освободженя Київа від ворогів.
Сего малого «отрока» й можемо назвати першим руським пластуном. Правда, пласту не знали ще в десятому віці на Руси, але діло того малого хлопця було в нинішному розумінні – пластове.
Підчас великої небезпеки, що грозила його отчині, рішаєся він скоро переправитися на другу сторону и тим захоронити милу отчину?! Чи вже це не пригадує одважний характер пластуна? Свій плян виконує він, добре обдумавши. Щоб його добре виконати, він вже мусів уміти говорити по печеніжськи тай мусів уміти добре пливти, коли важився переплисти Дніпро Коло Київа. Чи й це не пригадує нам доброго пластуна? (Наука чужих мов и спорт). Є він и гідним сином своєї отчини и вірним сином свого народу, бо за цей нарід и за свою отчину, він готов и життя віддати!
На жаль, не знаємо имени того, котрого можемо назвати першим руським пластуном, але його діло не згине в нашій памяти!