Побратимство

В таборі всі учасники(ці) творять один — обєднаний і тісно з собою зжитий гурт. Кожний для своїх співучасників(ць) є другом-побратнмом — а це побратимство повинен закріпити впродовж табору: — щирим відношенням друг до друга, дружною поміччю і порадою, братерською любовю та веселою усмішкою, погідним настроєм.

Члени команди, булави, поучники, хоч старші — але вони не повинні дати відчути своєї вищости, своєї влади — там де цього не заходить потреба. Вони повинні знати своє місце. Приміром і працею вони сплетуть між юнацтвом перше звено побратимства, вони — навчуть молодих юнаків(чок) посвячуватися в імя дружби.

В таборі немає неправди і брехні, підхлібства, заздрости, ворожнечі, немає вислугуванняся друзями — усі рівні, усі друзі, один – другому брат.

InstruktazhЮнак завжди веселий і тому в таборі завжди весело. Напевно між юнацтвом знайдуться такі, що зуміють цю веселість вдержати, важне, щоб її вдержували і в хвилях перемучення, по важкій мандрівці, по фізичній праці.

Молодь має велику здібність підмічати різні смішні та комічні сторінки і завжди уміє ними побавитися та пожартувати.

Співжиття дає багато різних мотивів (охрещення юнака, що перший раз перебуває на таборі, таборовий часопис, знимки комічних ситуацій, карикатури, комічні пісні і т. д.).

Команда дбає однак, щоб жарти не виходили поза межі чемности та вважає, щоб молодь не використовувала їх для поганих цілей. Не допускати до висміювання тих, що мимо своєї доброї волі не можуть зразу приліпитися до таборових занять та звичаїв. Забаву треба завжди перервати в місці — де вона починає перебирати міру.

1. Таборовий часопис. До веселого життя в таборі завжди причинюється добре редагований таборовий часопис. Редакція таборового часопису повинна складатися з самих учасників (дозволити щоби участь в редаґуванні часопису приймав цілий табор). В часописі більше уваги присвятити веселому житті табору. Найкраще видаватитакий часопис під неділю.

2. Спів. Усе життя табору — йде при співі. При праці, на мандрівці, перед і по вправах, перед і по їжі, при кожній нагоді — юнацтво додає собі охоти до праці гарною піснею.

Коли йде про офіціяльні пісні табору — то команда повинна призадуматись над тим. Треба визначити кілька пісень (і то маршових) і добре їх вивчити та дбати, щоб таборовики ці пісні при кожній нагоді співали.

Нема табору, щоб не мав своєї питомої пісні. Пісні при варті — повинні бути зокрема добре підготовані.

3. Національні танки. Завівся в наших таборах звичай вчити національних танків. При кожній нагоді, цілими годинами, витрачають час на навчання національних танків. Можна при веселій ватрі загуляти аркана, чи другий національний танок — але не слід з табору робити школи танків, бо він втрачає тоді свій питомий характер. Неможна допустити, щоб у таборі панував дух танця, замість мандрівництва і твердого життя. Тому в ніякому разі не слід у програму занять уміщувати навчання танків.

4. Звязок з молоддю. Коли в найближчій околиці є курені молоді — слід ввійти з ними в звязок, зацікавитися їхною працею, запрошувати їх до змагань, уладити одну спільну мандрівку в полученні з тереновими грами, втягнути їх на таборову площу (спортову) до заправ за здобуття „В. Ф. С.”, запрошувати їх до участи в таборовому святі.

Однак це співжиття не повинно ані на мент перешкодити в переведенні наміченої програми — в ніякому разі змінити намічений порядок дня. Не можна допустити, щоб члени сусідніх куренів швендалися по таборі — заглядали у всі кутки. Їх треба вважати за гостей, призначити для них хвилину часу, показати, пояснити, погостити і вибачитися браком часу.

5. Звязок зі світом. Не забувайте про тих, що не могли поїхати до табору. Посилайте їм листівки (власного таборового виробу) з поздоровленнями.

Не забувайте і за пресу, пишіть спомини з таборового життя, пишіть спомини з мандрівок — та через команду висилайте до преси, — докажіть світові, що живете.

6. Таборовий альбом і хроніка.

Команда повинна подбати вже в перших днях табору про заложення хроніки табору і альбому. Хроніку табору веде виховник, однак і кожний учасник за дозволом команди може вписати там свої спомини і вражіння з табору (відповідно виправлені). Знимки вміщується в таборовому альбомі а плівки переховує команда.

7. Відвідини місцевого громадянства. Коли табор як слід сповняє свої завдання, напевно викличе це вдоволення місцевих громадян — і свідоміші з них забажають відвідати табор. Прийміть їх щиро, покажіть свою працю, звеселіть їх своїм молодечим усміхом. Передовсім не забувайте за село, бо воно вас потребує. Запросіть активніших громадян села звидіти табор.

Скрізь шукайте приятелів і прихильників, — сткрізь розсівайте веселий усміх і погідний настрій навіть у важких всенародніх хвилинах. Держіть чоло високо — щоб народ бачив, що юнацтво це його надія, на яку він вповні може покластися.

Але перш за все внутрі табору творіть — один, обєднаний гурт, творіть братерство духа, звязуйте що раз то сильніще вузли побратимства — бо цього жадає від Вас національний обовязок теперішньої хвилі.

В юнацьких таборах. – Краків, „Українське Видавництво”, 1942. – С. 157-161.

Напишіть відгук