Дещо про ватри

Іде літо, а з ним час прогулянок, таборів, ватер… Напевно доведеться тобі будувати не одну ватру. Щоб оце будування зробити тобі легким і приємним, запам’ятай, що кожна доб¬ра ватра має бути легка до запалення, має ясно горіти і мас горіти довго, — щоб можна було перевести при ній запляновану програму.

Не забувай про небезпеку пожежі і тому вжий усіх заходів, щоб і добір місця і са¬ма будова ватри були безпечними. А ось кіль¬ка практичних вказівок: найперше роздобудь матеріял для ватри. Він є трьох родів: на підпалку — сухі листки, чатиння, дрібненькі гіл¬лячки, що відразу спалахнуть від сірника; хмиз — тріски, малі гілки, що запаляються від матеріялу на підпалку, і властиве паливо — грубші гілляки й колоди дерева. Вони всі мусять бути сухі. З того матеріялу легко збудувати кожну ватру, і до її підпалки не треба вживати ніяких штучних засобів, як от бензина, папір чи запальні порошки. Справжня бо пластова ватра не має ніякого штучного матеріялу до підпалення, а підпалюють її звичайно сірником, а ще краще смолоскипом, якщо при цьому е відповідний церемоніял.

Для кількох осіб на прогулянці найкраща ватра це т. зв. «зірка». Для цього 5 або б ко¬лод сухого і не гнилого дерева укладається у формі зірки (дивись рис. ч. 1). Там, де колоди або кругляки сходяться разом, будується стіжок, малий, із т. зв. гніздом для підпалення. В міру того, як кругляки згоряють, їх треба при-сувати ближче, а згодом можна їх заступити новими кругляками.

Ватра

Справді репрезентативна ватра не завжди мусить бути велика. От візьми «криничку». До¬свідчений таборовик знає, що її поверхня при підставі не мусить бути більша, як 4 на 4 стопи, якщо використовується відповідне дерево. Ці¬ла тайна в тому, що колоди чи кругляки треба укладати тісно одну при одній, щоб було якнай¬менше вільного місця (гл. рис. 2). І так, на підставу беремо кругляки б до 8 інчів завгруб¬шки, яких 3 до 4 стопи завдовжки. їх треба попиляти, щоб вони були однакової довжини для естетичного вигляду ватри, а крайні коло¬ди, щоб не розсувалися на боки, забезпечуємо коликами, вбитими в землю, як на рис. 3. І так ставимо одну верству кругляків на другу, кож¬на наступна навхрест і коротша від поперед¬ньої. На кілька верстов під верхом будуємо «гніздо» для підпалки ватри. Таку ватру обо¬в’язково підпалювати згори, бо тоді вона го¬рить згори вниз і горить довго — більше як годину, без потреби докладати нове паливо. Звичайно, завжди краще мати в резерві і до¬даткове паливо, як от дрібні гіллячки для біль¬шого світла, коли його потрібно, як також і грубі поліна для довшого горіння.

Ватри

Не зроби випадково прогріху проти пла¬стового «стилю» і не пробуй замаїти готову ватру свіжими гіллячками із зеленим листям. Увечері цього й так не буде видно, тільки буде багато диму, мало світла — і нічого більше.

Якщо хочеш мати особливі ефекти, спро¬буй збудувати ватру на підвищенні. Для цього збудуй міцний поміст довільної височини (як потрібно для ефекту), покрий його шаром зем¬лі завгрубшки на 3-4 цалі, а на ньому вже будуй ватру, як звичайно. Одна з ватер на Ювілейній Пластовій Зустрічі в США 1962 року була збудована саме так.

І ще: памятай про ватру на воді. Тут поміст будуємо у вигляді порону, але так, щоб він витримав цілу ватру і не потонув з нею; укриваємо поміст шаром землі і на ньому бу¬дуємо ватру. Тільки не забудь прив’язати по¬ром шнуром до берега, щоб він разом з ватрою не поплив за водою.

А якщо ти пробував будувати, якусь ціка¬ву й оригінальну ватру, то не забудь написати про те…