Ватра, що сама розпалюється

Прийшов час Свят Весни, а далі — табори, прогуляннн, час літнього пластування… І що вартий був би табір чи свято, чи зустріч, чи мандрівка, — без пластової ватри?

Тож — під час літа будемо й ми свою ватру мати. В мій знайдете, Дорогі Подруги й Друзі, багато цікавого, що може здасться Вам колись, щоб збудувати новий спосіб ватри чи заспівати на ній нову пісню, заграти новий скеч, пустити нову «ракету»…

Уяви собі: твої друзі зібралися навкруги ватри. Ти, як великий чарівник, виходиш перед ватру, вимовляєш кілька слів таємничого риту¬алу, робиш кілька таємних рухів — і ватра сама запалюється!

Якщо маєш охоту, можеш дуже легко сам такі чари зробити, Ось кілька способів:

1. Електричний.

Дістань трохи сталевого (не мідяного!) або ще краще — такого, якого уживають на електричні кухонки, дроту. У шма¬ток дощини вбий два цвяхи, між ними (рис. 1.) проведи сталевий тонкий дріт, але так, щоб він був обкручений довкола головок кількох великих «кухонних» сірників. Дістань теж і грубший мідяний дріт (може бути такий, як його вживають при прокладанні електричних проводів у домах, або скручений з багатьох мідяних дро¬тиків, ізольований, як при електричних лямпах або апаратах), замотай два кінці на цвяхи, реш¬ту проведи до батерії (великої, найкраще на 6 вольтів, як її вживають у сильних електричних ліхтарях).

Усе, що потрібно ще зробити, це прилучити два дроти до батерії. Електричний струм розгріє дротик і запалить сірники, які в свою чергу підпалять ватру.

Для певности зроби кілька експериментів дома, чи твоя апаратура справно діє, щоб не довелось тобі засоромитись при ватрі, якщо не станеться так, як хотілося б.

Ideolohiya_ststr_Vatra_samorozpalka_1

2. «Вогонь з неба».

Цей спосіб можна вжи¬вати тільки тоді, як недалеко ватри є високе дерево з густим гіллям. Між ватрою та деревом простягаємо рівний Дріт, на такій висоті, щоб ніхто за нього смерком не зачепив головою. (Рис. 2). В тому місці, де дріт увіходить у ват¬ру, робимо гніздо з легко запального матеріялу (сухого листя, чатиння тощо), а другий кінець дроту прив’язуємо до дерева (стовбура) так, щоб між гілками можна було заховатися тому, що буде запалювати ватру. Дріт перед прикріплен¬ням до дерева протягаємо через звичайну шпулю від.ниток, до якої дротом причеплюємо клу¬бок звинених ганчірок, напоєних нафтою змі¬шаною з бензиною.

Як прийде час запалити ватру, помічник на дереві підпалює клубок з ганчірками та спускає його по дроті в сторону ватри. Силою гравітації шпулька з клубком ізсунеться по дроті аж до ватри (дерево все мусить бути вище ватри), прийде до гнізда й підпалить ватру.

На сірники наклади сухих трісок, соснини та іншого легкозапального матеріялу і це все поклади в середи«у ватри. Гарно замаскуй, щоб не було видно ні дощини із сірниками, ні дротів (можеш ізольовані дроти закопати і повести аж до того місця при ватрі, де твій помічний «за¬палить» вогонь).

Коли різниця висоти між точкою причепу дроту на дереві і точкою причепу дроту при ватрі не є великою, для певности можна вжити відміну цього способу. Тоді причеплюємо стрілу з лука (рис. 3) на двох шпулях, через які протяг¬нено дріт, а до стріли причеплюємо дротом клу¬бок, напоєний запальной речовиною. У відповідний момент клубок підпалюємо й стрілу вистрілюємо з лука.

Ideolohiya_ststr_Vatra_samorozpalka_2

3. Палаюча свічка.

Цей спосіб найпростіший. На шмат дощинки причеплюємо кусник свічки (рис. 4). У металевій бляшанці вирізуємо от¬вір з котрогось боку такої величини, щоб крізь нього вільно просунулася наша дощинка із свіч-кою. (Рис. 5). Бляшанку прибиваємо до другої дощини малими цвяшками та вкладаємо в неї малу дощинку із свічкою. Це все ховаємо в се¬редині ватри так, щоб, як висунемо шнурком дощину із св ічкою, вона запалила гніздо із су¬хих гілок, листя і т. п. Свічку запалюємо, коли ще біля ватри нікого немає. Свічка буде горіти деякий час (треба так ватру замаскувати, щоб не було видно, що в середині горить свічка). Як треба буде ватру підпалити, просто висуваємо свічку, легко потягаючи за шнурок. Свічка під¬палить гніздо, а від того запалиться й ціла ватра.

Ideolohiya_ststr_Vatra_samorozpalka_3_5

Юнак. – Ч. 4 (1). – Липень 1963. – С. 22-23.

Напишіть відгук