Коли Ти проживеш зі своїми друзями в пластовому гуртку час юнацького пластування до першої, а далі до другої проби, тоді побачиш, що Ви всі так себе вза­ємно пізнаєте, зживетеся і подружите між собою, що будете творити немов одну суцільну одиницю.

Кожний з Вас ‘буде немов складовою частиною тієї цілосте, однаково потрібного і рівнорядною з іншими.

Це буде можна зразу пізнати, коли випадково ко­гось із друзів не буде між Вами. Коли гурток “зігра­ний”, тоді зараз відчуєте брак цього товариша. Коли його відсутносте не помічається, тоді це знак, що гурток такої цілосте ще не творить, або що цей юнак чомусь з гуртком не зумів зжитися.

Немає між нами ріжниці.

Цілком ясно, що в пластовому гуртку не може бути — і як правило ніколи немає — ріжниці між друзями з тої причини, що батьки того чи іншого багатіші чи бідніші, або тому, що вони займають інше суспільне становище.

Кожний український юнак має вільний вступ до Пласту. Кожний у Пласті здобуває собі добре ім’я і зна­чення сам своїм ставленням до обов’язків і поведін­кою з друзями, своїм пластовим знанням і досвідом, без уваги на те, чи його батько є якимсь визначним гро­мадянином, чи менш відомою людиною, чи він працює в якомусь уряді, чи за ремісничим або фабричним вар- статом.    ‘

Прибрані прізвища.

У Пласті завівся звичай, що друзі в гуртку надають собі взаємно якісь дотепні, але не злобні чи ‘непристой­ні, прізвища — т. зв. “псевда”, як це бувало в нашого січового лицарства на Запоріжжі.

Ось один із перших козацьких провідників, князь Вишневецький, став на Запоріжжі “козаком Байдою”. Так постало багато інших прізвищ, відомих нам з істо­рії, як Підкова, Сагайдачний, Палій, Небаба та ін., а їх носії покрили їх невмирущою лицарською славою.

Навіть про гетьмана Богдана Хмельницького спі­вають у пісні як про “Хмеля”, а славні полководці, як Кривоніс, Нечай, Богун та інші, теж по батьках інакше колись називались.

Такі прибрані прізвища ще більше зближають Вас між собою. Кожне з них постає в житті Вашого гурт­ка, при зайняттях чи на мандрівках. Кожне нагадує якусь подію або підкреслює дотепним способом вдачу і особливі прикмети того чи іншого юнака. Вони вво­дять у пластове життя гуртка родинне тепло.

Всі зацікавлені у спільній праці.

Ознакою тот, що гурток творить ціпку одиницю, є те, що коли гурток візьметься за якесь діло, то всі його члени в тому зацікавлені й зайняті.

Кожну працю, яку гурток має виконати, повинні Ви так між себе поділити, щоб кожний з Вас мав ви­значену одну частину роботи, а ніколи не сидів отак без діла. Звичайно, при тому треба брати до уваги силу й спромогу кожного друга. Такий поділ праці можна вправляти, будуючи шатро чи якесь інше табо­рове спорудження, порядкуючи домівку чи місце та­борування, у підготові якоїсь складнішої гри, при май­струванні якої потрібної речі тощо. Навіть програми сходин складаються з точок приготованих і виконува­них поодинокими членами гуртка, щоб сходини робили враження спільної праці і щоб не було між Вами бай­дужих глядачів чи слухачів.

Коли один приготовив якусь гутірку чи доповідь або ставить якийсь внесок чи плян праці гуртка, то інші повинні виявити зацікавлення, забираючи голос у ди­скусії.

Завжди пам’ятайте, що байдужі люди, які, як ка­же народне ‘прислів’я, говорять “моя хата скраю…”, це галапаси суспільства: користають з праці й думок ін­ших, але самі не хочуть ‘нічим спричинитися до спільного діла.

Змагання між гуртками.

Гуртки, як суцільні пластові одиниці, живуть у дружніх стосунках між собою на терені даного пла­стового осередку, а то й поза ним. Час від часу улашто­вують якусь спільну гру, змагання, зустрічі, а то й спільні мандрівки чи табори. Часом для випробування якогось пляну можете застерегти собі тайну сходин. Можна позичити для проведення якогось діла кількох членів, якщо Ви так домовились між собою. З пласто­вими гуртками з інших місцевостей може гурток нав’я­зати листування, переводити якісь змагання чи підго­товляти зустріч.

У кожних змаганнях, тож і у взаєминах між гурт­ками може бути свого роду “гуртковий патріотизм” — тобто старання, щоб саме Ваш гурток здобув найкращі осяги. Навіть деяка (не злобна!- заздрість — це природ­на людська річ. Але при тому не вільно гурткові керу­ватися якоюсь нехіттю до іншого гуртка або- якимись непластовими способами псувати його пляни, обнижу- вати вартість його задумів, іншими словами — робити т. зв. “шкідливу конкуренцію” тому гурткові. Тобі ж уже відомо, що наша “Велика Гра” є завжди чесною грою.

Гурткам вільно себе взаємно наслідувати й випе­реджувати в доброму, бо чим більше добрих гуртків, тим кращий наш Пластовий Юнацький Улад, тим біль­ша почесть для кожного з Вас належати до нього.

У співвідношенні гуртків буде Вам завжди помічним зв’язковий як досвідчений пластовий старшина, який зацікавлений у гармонійному співжитті гуртків його куреня й усіх юнаків.