Під час 217-денної облоги південно-африканської твердині Мейфкінгу — в часі бурської війни 1899-1902 — Бі-Пі (ген. Роберт Бейден-Павелл) переконався, що молодь є здібна до надзвичайних вчинків, якщо її тільки відповідно вишколити ідейно підготувати.

Повернувшись додому, він покидає військову карієру та всеціло посвячується справі виховання молоді. Він використовує ввесь дотогочасний педагогічний досвід, шукає за зразками в геройській традиції цілого світу від найдавніших часів, студіює всі доступні йому джерела та доповнює власними спостереженнями з ділянки військового вишколу. Так творить він широко поставлену, до подробиць продуману виховно-вишкільну тему для молоді, і називає її „Скавтінґом”.

В 1908 р. видає він свій геніяльний твір „Скавтінг для хлопців”, що стає основою світового руху молоді. З Англії поширився цей рух дуже швидко до майже всіх культурних країн світу. Але кожний нарід, зберігаючи глибокий внутрішній зміст Скавтінґу, старається надати цій виховній організації молоді своєрідну національну форму та пов’язати її з своєю національною традицією.

Національні скавтові організації творять від року 1920 міжнародний союз, званий: Міжнародна Конференція Бойскавтського Руху. Конференція сходиться кожних два роки. В часі між засіданнями Конференції діє, вибраний нею, Міжнародний Комітет. Діловим секретаріятом є Міжнародне Бюро. Кожний четвертий рік відбуваються світові з’їзди скавтів — Джемборі. Перше було в 1920 р.

Сьогодні кілька мільйонів скавтів і скавток (які утворили свою власну окрему організацію на тих же основах) працює в цілому світі для здійснення високих і шляхетних ідеалів, що їх видвигнув незабутній Бі-Пі.

I-ший етап: На заранні (1911-1920)

Пласт постав у нас з наявно відчутої потреби організації молоді для служби українському народові. І хоч організаційні форми перебрано від англійського скавтінґу, Пласт по суті був і є національною організацією.

В 1911 р. студенти: Петро Франко та Іван Чмола засновують перші пластові гуртки. Офіційним початком Пласту вважається день першої присяги пластового гуртка при Академічній Гімназії у Львові — 12.4.1912. Гурток цей заснував д-р Олександер Тисовський.

В 1913 р. відбувся перший з’їзд представників пластових гуртків у Львові, на якому створено „Організаційний Пластовий Комітет”. В цьому році організується перший мандрівний табір Пласту (Чмола).

В 1914 р. вибухає війна і багато пластунів стає у ряди Українських Січових Стрільців.

В 1918 р. Пласт пожвавлює діяльність, яку поширює також на центральні та східні частини країни.

II-гий етап: Відмова Пласту (1920-1930)

Після упадку Української Держави, Пласт відновляє діяльність, спершу в Західній Україні, згодом серед української еміграційної молоді в країнах Західної Европи.

В Пласті масово гуртується українська шкільна, селянська та робітнича молодь. Постають окремі Улади новацтва, юнацтва та старших пластунів, під проводом Верховної Пластової Команди. Організуються мандрівні та постійні табори, починає виходити ряд пластових публікацій, а зокрема офіційний пластовий орган „Молоде Життя”.

Пластові Верховні З’їзди втішаються чимраз більшою чисельністю і діяльність Пласту постійно зростає. Це не подобається чужим властям і вони утруднюють працю Пласту, а згодом забороняють легальну діяльність пластової організації, 1928 на Волині, а 1930 в Галичині.

ІІІ-тий етап: За існування своє і нації. (1930-1944)

В цьому періоді Пласт в Галичині працює нелегально під проводом конспіративного Пластового Центру. Праця ведеться через Комісію Виховних Осель і Мандрівок Молоді, „Рідну Школу” та публікацію журналу „Вогні”.

Польська влада гостро карає за всі прояви пра­ці Пласту арештами та висилкою до концентраційного табору в Березі Картузькій.

Одинокою легальною пластовою організацією в цьому періоді був Союз Українських Емігрантіву Празі.

В часі творенняКарпатської України члени СУПЕ і пластуни Закарпаття відіграли значну ролю в творенні „Організації Народної Оборони”, а також славної Карпатської Січі.

1939 році вибухає ІІ-га Світова Війна і Пласт пробує відновити діяльність в Україні, але німецька окупаційна влада не дозволяє і пластуни є шені продовжувати нелегальну діяльність.

IV-тий етап: Друга відмова Пласту Великі завдання

Після останньої війни велике число українців осталося поза межами України. Чисельні скупчення українців у переселенчих таборах в Німеччині дали змогу відновити діяльність Пласту.Організуються пластові гуртки в багатьох місцевостях з Головною Пластовою Старшиною і Г. П. Радою в Мюнхені.

Організуються пластові табори, появляються пластові видання, а напередодні масового виїзду українців до заокеанських країн, появився збірник пластових пісень ,,В Дорогу”.

Після переїзду великого числа українців до заокеанських країн, Пласт діє в країнах Північної і Південної Америки, Австралії, а також у західно-европейських державах, де є більше число українців (Англія, Німеччина, Австрія, Франція і т.п.).

V-тий етап: Розквіт Пласту на нових місцях посення

Від 1950 року Український Пласт розвинув широку та дуже активну діяльність на нових місцях поселення, а це в Австралії, Аргентині, Канаді, Великобританії, Німеччині і в ЗСА.

В перших роках нового поселення існували також пластові організації в Бразилії та Тунісі, поодинокі гуртки діяли та останньо знову діють у Франції.

В кожній із шістьох країн, де діє Пласт, є однакова організаційна побудова на Пластові Станиці в поодиноких місцевостях, об’єднані у Крайовій Пластовій Старшині. Кожних два роки відбуваються крайові з’їзди для обговорення проблем і обрання проводу. У всіх місцевостях існують пластові домівки, а то і власні доми. В Австралії є дві пластові оселі, в Аргентині є пластовий дім, у Великобританії є пластова оселя, в Канаді є дві пластові оселі і два пластові доми, в ЗСА є три пластові оселі і п’ять пластових домів. Пластові зайняття для УПН і УПЮ відбуваються кожного тижня, літні та зимові табори виховні та спеціялізаційні відбуваються у краях правильно. На терені Канади та ЗСА переводяться також міжкрайові вишколи, „Золота Булава”, „Лісова Школа”, „Школа Булавних” і „Рада Орлиного Вогню”. Усі крайові пластові організації об’єднані в Конференції Українських Пластових Організацій, на яку з’їздяться делегати усіх крайових пластових організацій, що три роки для узгіднення цілого напряму пластової праці та постійного його усучаснення. Збори КУПО обирають Головну Пластову Булаву і Головну Пластову Раду. ГПБулава є лучником і дає напрямні для цілого Пласту. З її ініціятиви повстала та діє Кадра Пластових Виховників із Орлиним Кругом для виховників новацьких і Скобиним Кругом для юнацьких. Для цих виховників видає ГПБ журнали „Вогонь Орлиної Ради” і „В дорогу з юнацтвом”. Для новацтва ГПБ видає місячник „ Готуйсь”, для юнацтва „Юнак”, а для УСП і УПС „Пластовий Шлях”. Від 1950 року відбуваються що п’ять років Ювілейні Міжкрайові Зустрічі на терені Канади, Австралії, Німеччини і ЗСА, які збирають пластову молодь в числі 1.000-2.000 та є найкращою можливістю нав’язання дружби і співжиття.

Для усучаснення пластової праці ГПБулава скликає в міру потреби Пластові Конгреси. Другий відбувся в 1966-1971 роках, а Третій розпочався в 1984 р.

Головний Пластовий Провід працює тісно із українським шкільництвом, має зв’язок із Ієрархами Українських Церков та має своїх капелянів і є у системі Світового Конгресу Вільних Українців як найвищого організаційного чинника українців поза межами України.