Праця в гуртку

1. Гурткова система.

Богато було написано паперу и досить уже мы пересвѢдчилися, що завданя гурт­ковоѢї системы є першою та основною умовою успѢху при пластовôй працѢ.

Новак ІванЗаступник провідника чехо-словацьких скаутів

Новак Іван
Заступник провідника чехо-словацьких скаутів

Не буду тут повторювати основнѢ рѢчи. У подробицях одсылаю до своєѢ книги “Druzinova soustava”, що видав єѢ у р. 1922 у Спринґра.

Треба рѢшучо слѢдковати, щобы хлопцѢ у гуртках були рôвнѢ вѢком, по выховѢ та близькѢ духом. Той, кто тво­рить з пластунôв штучнѢ гуртки, де поруч вчорашнього вовченяти можна знайти и старшого пластуна, не може сподѢватись на успѢх. Се будуть тымчасовѢ оддѢлы, де хлопцѢ перебувають и одходять, бо не можуть знайти нѢчого, щобы их привязовало там.

Гурток, як мы се розумѢємо, є кôлька хлопцѢв, приблизно однакового вѢку; они мусять бути бôльше менше однаково роз­виненѢ, мусѢли бы працювати у пластѢ в одному напрямку; тому що они мають и найдуть спôльнѢ интересы, они легко порозумѢються и товаришовати будуть надалѢ.

Завсе уявляв я собѢ орґанизацію оддѢлу так, що поступ Ѣ працѢ зразу помѢтний у гуртках. Маємо гурток новикôв, хлопцѢв, що ось прийшли до пласту, маємо гурток, що уже готуєся до другого пл. испыту и т. д.

Старый и молодый бачить тут, чому є он у пластѢ, що йому дає пласт, ба­чить як працюють старшѢ пластуны та має з чого радѢти. Часами оддѢл є лише якимись притулком молодѢ, мѢсцем куды они идуть лише побавитись бôльше чи менше приємным способом, у такому разѢ проґрама швидко закôнчується, а хлопцѢ йдуть туды звôдки прийшли. Яке тут выхованя, де та красна та величава мета, про яку провôдник лише деклямує, але не зробить нѢчого до осягненя эѢ. Не залежить нам на тому, щобы сам про­вôдник робив усе сам. Навпаки, може легко статися, що провôдник, утомленый всѢми дрôбницями и не зможе вести оддѢл як слѢд. Але є гуртковѢ, що ведуть своѢ гуртки и им якраз присвячую сѢ рядки.

Кто є сѢ гуртковѢ? Се не є хлопець, що захопленый функціями провôдника, властиво його зôрками, пасками, або що його батько є впливовою особою, або його родичѢ дали щось до пл. скарбницѢ. Се є моторный, жвавый, здôбный хло­пець, що має у своѢй вдачи щось такого, що може прихилити до нього и инших. Праця провôдника оддѢлу полягати буде якраз у тому, щобы приготовити такого хлопця до його працѢ.

При веденю гурткôв даємо перевагу старшим пластунам, бо они найкрасше розумѢють, що значить “служба”, при­свячена оддѢдови та иншим пластунам. При сему будемо вымагати од своих стар­ших хлопцѢв не лише жвавости, моторности але и пильности у праци.

2. Правдивый пластун.

Правдивого пластуна знаємо всѢ. ЗустрѢчаємо його в городѢ и селѢ, зôйдемося з ним в лѢсѢ и на березѢ рѢчки. Звертає вôн вашу увагу своим одягом, веселым выразом облича, здоровым виыглядом, осмаленими колѢнами. Вôн уже склав и пл. испыт, знає своє ремесло, знає як выкористати своє пластове умѢня та досвѢд. Вôн завсе уважный и чим бôльше ви знаєте його, тым бôльше вôн вам подобається. Вôн розумно и ясно одповѢдає на вашѢ питаня и завсѢгди готовый зробити для вас добре дѢло.

УсѢ мы знаємо також и неправдивого пластуна …

3авданєм пластового выхованя є приняти звычайно невправленого, несвѢдомого та некарного хлопця, одначе доброѢ вдачѢ, та зробити з нього правди­вого, карного пластуна. Зовім не є завданєм пласту одягти хлопця в пласто­вый однострôй, а далѢ залишити його з його призвычками та хибами, якѢ вôн мав ранѢйше. ОддѢл, який допуститься сього, зробить непоправну хибу.

Одною з причин популярности пласт. руху є то, що тут є можливôсть спричи­нити перебуваня рядовых пластунôв та обтяжити працею свѢдомих та здатных провôдникôв та гуртковых: менше пластунôв, менше оддѢлôв, але бôльше здôбности та досконалости — най буде гаслом кождого працьовника пласту. Передумо­вою успѢшноѢ працѢ оддѢлу є то, ци вживає вôн правильноѢ методы при пра­цѢ; менше залежить од його зручности ци його досвѢду у пл. умѢнях. Сю ме­тоду описав Б. Пауль у своѢй книзѢ:”Skauting for Boys”, а поширив єѢ Ролянд Філіппс у свійпраці: “The patrol-system”. Звдты брали и мы. Гурткова система дозволяє кождому гурткови незалежнôсть у великôй мѢрѢ. Она пѢдсилює, пôдпомагає працѢ пластунôв. ГуртковѢ сходины одбуваються для членôв гуртка та ведуться гуртовым, а не провôдником. Подôбно и у таборѢ є гур­ток собѢ выстарчаючий. Єму одводиться певно означене мѢсце, сам гурток готує для себе Ѣжу, єму довѢряється певна праця, а часто он єѢ сам бере з своєѢ иниціятивы. Гурткова система не зменшує працѢ оддѢлового провôдника та не пôдрыває одданости пластунôв до оддѢлу. Провôдник працює з гуртковыми. Он их докладно приготовив та вправив перед тым, як гуртки були покликанѢ до житя. А коли весь оддѢл у працѢ, провôдник слѢдкує за єго працею и при потребѢ зробить певнѢ крокѢ. Он у постôйному єднаню з гуртковыми, он им порадником у всѢх их незгодах та тягарах.

Треба додати, що гурткова праця не выключає сходин прогульок и т. д, цѢлими оддѢлами.

СамозрозумѢло, що недбалый гуртко­вый швидко знищить свôй гурток, коли он не зумѢє выкористати гарных рис сеѢ системы и коли нема нѢкого, кто бы до­глянув за єго працею. З другого боку, яка се нагода для гурткового з иниціятивою. Має вôльну руку, може працювати з своим гуртком, аж поки не зробить з з кождого хлопця идеального пластуна, може вынаходити окремѢ працѢ для своєго гуртка, таборовати з ним, одбувати своѢ сходини и т. д. оддѢл, складеный з таких гурткôв є як раз таким, яким хотѢли єго мати заосновники пласту та всѢ тѢ, що причинювалися до єго роз­цвѢту. Такий оддѢл поведе працю як слѢд.

Такий оддѢл одначе кладе на своих гуртковых тяжке завданя и самозрозу­мѢло, що не кождый хлопець, що носить одзнаки гурткового, зможе виконувати єго працю. Одинока рѢч, яка тут допоможе, се докладна та ретельна пôдготовка гурт­ковых ранше, чим им буде дорученый гурток. Тому приймаємо до оддѢлу лише стôльки хлопцѢв, щоби для них стачило гуртковых, що є в даный мент. Коли ма­ємо двох гуртковых та твох заступникôв, выстачать нам они на яких дванацять новикôв. Друга рѢч, яка допоможе утри­мати здатнôсть гуртковых, забезпечити правильний хôд працѢ се спôльнѢ сходины гуртковых та их спôльні прогульки; там они обмѢнюються набутим досвѢдом та взаємними дискусіями, выяснять собѢ то що не було им зовсѢм ясным при праци. Можна витати утвореня ко­ротких таборôв спеціяльно для гурт­ковых.

ОкремѢ гуртки працюють цѢлком самостôйно. И се є доказом великого значѢня та необхôдности гуртковоѢ системы, що є богато чинных окремих гурткôв, якѢ властно нѢколи не мали провôдникôв. Тут є особливо необхôдно, щоби гурт­ковѢ познайомилися з методами гуртко­воѢ працѢ, бо нема нѢкого, кто зауважив би их хибы або им порадив. Кождый здôбный хлопець може цѢлком самостôйно вести свôй гурток, вплавляти з ним та тримати их в праци. Є хлопцѢ, шо роб­лять се з подиву гôдною докладнôстю. Ся их смѢливôсть та розум допомогли им так ґрунтовно пôдôйти до рѢчи.

3. Як почати.

Або як почати знову! Бо одинокий спосôб як стати на правдивый шлях та за­безпечити успѢх. Се є розпустити гурток або оддѢл, сказати хлопцям, на яких за­садах будемо працювати, сказати им, що нам иде о працю а не о параду, що не бажаємо ледарѢв, лайдакôв, а почати знову.

Теперь де-що про кôлькôсть членов. НайнебезпечнѢйше для гуртка, коли он має богато членôв. Коли гурток є лише для забавы, для прогульок — кôлькôсть не шкодить. Коли-ж хочемо хлопцѢв у гуртку выхововати — значить кôлькôсть дуже забогато. ШѢсть хлопцѢв для сего цѢлком старчить, бѢльше буде шкодити. СудѢть самѢ, що краще, вôсѢм пластунôв, за якими не можна доглянути, бо є их богато, чи чотыри хлопцѢ з якими можна порядно працювати. Не бôйтеся коли не мають гуртки и цѢлѢ оддѢлы великоѢ кôлькости членôв. Занадто велика кôль­кôсть хлопцѢв лякає. Най им буде вѢдомо, що богато працюємо а ледарѢв не любимо. Не силуйте хлопцѢв, щоб, при­ступали, змагайтесь, щоб они приняли пластову идеологію. Безперечно, при сему мусять бачити ваш гурток, вашу працю та наслѢдки сеѢ працѢ. Майте спис одвѢдин, спис успѢхôв, а коли помѢтите, що хлопець хоче стати пластуном по мѢсячному чеканю, поможѢть єму, дайте єго одному из пластунôв, щоб сей за мѢсяць приготовив єго до всего що потрѢбно знати новикови. Такий новик одразу може бути зарахованый до гуртка. Або можете утворити такий гурток з самых молодых, дати сей гурток гуртковому из старших, а самому треба буде, протягом мѢсяця — двох, доглядати за ним. Так допоможете новикам добре започати. До гуртка мо­жуть бути потôм принятѢ, як звычайно.

Можна выбрати и инший спосôб. Коли бачите, що хлопець цѢлковито захопле­ный пластом приймѢть єго, хоч и мало знаєте про єго вдачу та здôбности. Не забуваймо, що гурток складається не з готовых пластунôв; завданя гуртка поля­гає в тôм, щоби из звичайных хлопцѢв — сырого матеріялу — зробити порядных пластунôв, так робимо коли маємо певнôсть у инших членах гуртка. Коли певности немає, не приймаймо “кандидатôв” з сумнѢвными якостями. И взагалѢ, коли починаємо, од початку не приймаємо двох ледарѢв одразу. ЛѢпше вôзьмемо мало хлопцѢв, але порядных и выховуємо их помалѢ. МѢж тыми порядными один лай­дак, може поправитися, але коли таких лайдакôв буде бôльше, они зôпсують гур­ток и нѢчого не зробимо нѢ з ними нѢ з ним. ДекотрѢ провôдники выключають чи приймають хлопцѢв до гуртка самѢ. Треба одначе вызнати рацію и в иншому напрямку дати гурткам якусь вôльнôсть, якусь свободу. Най они самѢ приймають чи выключають и самѢ нехай несуть одповѢдальнôсть. Порядный гурток буде на сторожи, щоби до него не прилучився не бажаный гôсть. Так дамо хлопцям можливôсть, щобы приступили чи перейшли до гуртка, який бы их выбрав. Завдана провôдника полягає тут в тôм, щобы он рѢшив про необхôднôсть чи потребу та­кого переходу.

Zakarpattya_1928_Pratsya_v_hurtku_Ivana_Novaka

Як тôльки зôйдемося по перше з хлопцями чи то з новиками чи то з хлоп­цями з розпущеного оддѢлу, то тогдѢ почнемо працювати в гуртку, зараз же усвѢдомимо их, що то є пласт та хто є пластун. РанѢшнє, чим усвѢдомлювати, запитай их и не клади богато ваги на одповѢдь, можливо, досить не дотепнѢ. Поможи им та выясни, що вымагається од вынахôдника, піонера, моряка. Поясни им, хто є пластун. Коли хлопець вага­ється з одповѢдю, представ єму певну ситуацію у житю такого чоловѢка. За­блудився в лѢсѢ, що зробить? Був пораненый диким звѢрем, що має знати? Выйшли харчовѢ припаси, як набути их знову? Так наведеш хлопцѢв на т
о, що тѢ правдивѢ пластуни були приготованѢ на всѢлякѢ выпадки, були вправленѢ на всѢ можливѢ рѢчи, були мужнѢ, одданѢ, а завсе у доброму гуморѢ. Дальше скажи, що се є якраз тѢ рѢчи, яких учить пласт, що се є якраз тѢ властивости души та тѢла яких пластуны до­сягають; не можна перестати працювати, доки не будуть з них правдивѢ піонеры, физично здатнѢ, розумнѢ, вынаходнѢ, спокойнѢ, якѢ завсе умѢли би помочи собѢ та иншим, у всѢх можливих выпадках та нещастях. Дальше скажеш им, що всѢ нашѢ выказы, всѢ спеціяльнѢ испыты є лиш з сею метою. Думка, чим они мають стати, буде хлопцѢв пôднимати, ушляхотнювати та додасть гурткови правди­вого пластового духа.

(…) Подôбно як піонер “пластун” у сво­єму умѢню вправляєся переважно житєм серед природы, так и пластун має своє таборове житя; перебуваючи там, он при­ходить до таких вислѢдôв. Складовою та необхôдовою чистиною пластового выхованя є одповѢдна литература. Она пôднимає фантазію хлопця та допомогає утримати правдивый пластовый дух. Що тыждня треба оповѢсти або прочитати по меншой мѢрѢ одно оповѢданя. ОповѢд­ного матеріялу можно дôстати досить. Такою литературою выяснюємо идеалы пласту та ушляхотнюємо думки хлопцѢв.

Додаток до часопи¬су "Пластун". – VI річник 1923 р. – Чч. 1-2. – Ужгород, 1928. – 16 с.
  1. Вісті СУПЕ. – 1932. – Ч. 14. – С. 5.

Напишіть відгук