КРАЙОВА ОРГАНІЗАЦІЙНА МЕРЕЖА

Та хоч самовиховні улади пластунів і пластунок, а зокрема об’єднання пластового сеньйорату, одне від одного незалежні, а діяльність їх має різні форми, але всі вони об’єднуються в одній місцевості в пластовій станиці, а в країні — у крайовій пластовій організації.

Станичну пластову старшину обирають раз на рік на зборах станиці всі старші пластуни і сеньйори. До неї входять голова (станичний), кошовий, кошова, мі­сцевий голова сеньйорату, писар, скарбник і інші ре­ференти в міру потреби.

Крайову пластову старшину обирають представни­ки станиць на крайовому з’їзді. До неї входять голова, крайовий комендант пластунів, крайова комендантка пла­стунок, крайовий голова сеньйорату, писар, скарбник чи економічний референт і інші референти в міру умов і потреб. Для перевірки і справлювання їх діяльносте існують станичні і крайові пластові ради, або контроль­ні комісії. Для вирішування справ чести і взагалі спір­них питань є крайова, а в деяких станицях також ста­нична рада чести. В деяких країнах їх називають судами чести.

Для допомоги і підтримки громадянства у нашій пластовій роботі є в поодиноких місцевостях добровільні з’єднання громадян у гуртках (т. зв. “кружках”) При­ятелів Пласту, до яких входять як батьки пластунів, так і громадяни, що оцінюють вартість нашої пласто­вої діяльносте і хочуть нам в міру своїх сил допомагати.

Працю всіх крайових організацій ідейно об’єднують Конференція; Українських Пластових Організацій (КУПО), Головна Пластова Рада і Головна Пластова Булава. Символом єдносте цілого пластового руху є наш На­чальний Пластун. Про ці наші верховні установи ска­жемо в дальшому розділі цієї книжки.