1. Гуртки
Багато скаутських виховників (зв’язкових) спочатку не визнавали надзвичайну цінність, яку б вони могли дістати завдяки Гуртковій системі, якщо б вони лише захотіли її використати. Проте я вважаю, що більшість із них все більше і більше починають розуміти цю систему. Гурткова система, в загальному, це просте формування «бригад» з постійним складом хлопців під керівництвом одного з їхніх членів. Але, щоб отримати першокласні результати цієї системи, ви повинні надати лідеру справжню повну відповідальність — якщо ви надасте часткову відповідальність, ви отримаєте лише частковий результат. Саме тому використовуючи гурткових як «офіцерів», ви зменшуєте собі безмежну кількість деталізованої кропіткої роботи. В той самий час, головне завдання не зменшити виховницькі обов’язки, а надати хлопцям відповідальність, адже це найкращий зі способів розвитку характеру. Зазвичай хлопець з найсильнішим характером досягає того, щоб стати керівником (гуртковим провідником) бригади. Якщо ви пристосуєте цю природну схему до власних потреб, ви досягнете найкращого результату.
Справа виховника (зв’зкового) — надати ціль. Деякі гуртки в загоні (курені) змагаються один з одним в досягненні її, і таким чином рівень захоплення та праці в усьому зростає.
2. Важливість гурткових провідників
Одного разу, коли я був у морі на рибальській яхті моїх братів, ми наплили на скали. Я подумав, що це наш кінець. Мій старший брат, наш шкіпер схвильовано дав знак, щоб я одягнув рятувальний пояс та тримався за човен. Та коли він нарешті поглянув на мене, то пильно пригледівся та сердито крикнув: «Бережіться цього човнового крюка, що проноситься під вашим самим носом!».
Коли я зрозумів, що він міркував про такі деталі як це, то визнав, що ми ще не уникнули небезпеки. І з увагою до незначних кроків ми повинні успішно і без втрат врятуватися; що ми кінець кінцем і зробили. Те ж саме і з Бойскаутських Рухом. Слабодухі особистості, здається, передчувають розпад руху унаслідок війни, що забирає найкращих наших провідників та виховників. Та я все більше захоплююся, коли бачу тих, хто «бережеться від човнового крюка», хто виконує їхні «скаутські справи як звичайно». Забираючи певну кількість наших провідників та виховників війна в реальності робить величезне добро Руху. Вона не могла прийти в найбільш слушний момент, щоб викликати у нас те, в чому я завжди переконаний, а саме, цінність Гурткової системи та корисність Гурткових, за умови, що вони належним чином навчені та наділені відповідальністю.
3. Розвиток гурткової системи
З різних джерел я отримав досить цікаві повідомлення щодо надзвичайно задовільних результатів розвитку гурткової системи. Все зводиться до того, що кожна особистість в гуртку має обов’язок, і на сходинах в домівці і на таборі, що визначає розподіл в успішній роботі в цілому.
Це між іншим підвищує лідерську позицію та обов’язки, а також розвиває особистий інтерес та громадянські навички, здібності кожного члена, адже це будує сильніший esprit de corps групи.
Гурток призначає собі Раду:
- Гуртковий — відповідальний як Голова.
- Заступник — віце-голова та завідувач запасів
- № 1 скаут Писар
- № 2 скаут Скарбник
- № 3 скаут Домівкар
- № 4 скаут Керівник ігор
- № 5 скаут Бібліотекар
Рада визначає таку діяльність як, наприклад, які заходи Гурток повинен обов’язково відвідати, таборування чи мандрівка, тощо, футбол чи матч з крикету, атлетичні види спорту та виставки, та пропонує питання для розгляду та обговорення на Курінному Суді Честі.
Писар у письмовому вигляді зберігає Протоколи цієї Ради, які зачитуються на наступному зібранні, та зазвичай попередньо корегуються до того, як Голова Ради (Гуртковий) підписує їх.
Писар також має обов’язок зберігати Гурткову книгу в якій щотижнево коротко записуються вчинки Гуртка вдома та у суспільстві.
Існування цих Гурткових Рад, якщо вони ведуться за належної процедури, одночасно підвищує статус Курінного Суду Честі (Ради Гурткових Провідиків). Якщо здійснюються за правильним шаблоном та церемоніалами подібні зустрічі, Суд Честі стає одним з видів Верхньої Палати, що має значну важливість в очах хлопців, адже вони проявляють великий інтерес до його рішень; і цей орган стає цінним та практичним навчанням їх цивільних справ.
Звісно, на таборі, подібна делегація обов’язків окремим членам Гуртка має чудовий ефект і на успіх прогулянки і на навчання хлопців.
Наприклад, розподіл роботи може бути зроблений за наступним прикладом:
- Гуртковий верховні доручення, відповідальний за призначення обов’язків та контроль за їх виконанням
- Заступник доручення щодо постачання їжі, спорядження та надання першої допомоги
- № 1 скаут куховарення, приготування страв
- № 2 скаут писар, ведення рахунків обліку грошей та запасів, має книгу табору чи мандрівки
- № 3 скаут піонер, робить дренажі, мости, лятрини (туалети)
- № 4 скаут санітарія; слідкує за чистотою в таборі
- № 5 скаут лісоруб, заготівельник дрів, пожежник, забезпечує воду, виконує доручення з куховарення; забезпечення вогню у таборі та водних потреб
4. Гурткові повідомлення
Я відчуваю, що те, що може бути винайдене для формування гурткового духу та відповідальності гурткових, може бути цінним лише з точки зору тренування особистості, на відміну від того, що це може полегшити надміру навантаженого виховника такої незначної роботи.
Можна взяти одну пропозицію щодо цього з практики у Вінчестері, що має хороший ефект. Кожен хлопець повинен щотижнево повідомляти свого префекта про те, що він виконав 5-годинні заняття протягом тижня. Заняття – ігри чи різні види атлетичного спорту. Я радий спостерігати те, що щонайменше один загін (курінь) використовує подібну схему, і мені подобається бачити це більш загально.
Грубо кажучи, моя ідея полягає в тому, що кожен гуртковий щотижнево повинен надсилати звіт своєму виховнику (зв’зковому), де вказано наскільки добре кожен з його скаутів виконує скаутські завдання, відвідує паради та повністю сплачує свій членський внесок? протягом тижня. «Скаутські завдання» включали б паради. Скаутські ігри, мандрівки та з’їзди, відвідування скаутських інструктажів, виконання скаутської роботи самотужки, такі як складання карт чи звітів, чи кустарна робота, грання у визнані оздоровлювальні ігри, такі як футбол, англійська гилка, паперове полювання чи баскетбол протягом години. Добрі діла не враховуються до «скаутських завдань», бо повинні робитися кожен день при будь-яких обставинах у будь-якому випадку. Вони, однак, можуть бути занотовані до звіту додатково до завдань.
5. Гуртковий дух
Щобільше я бачу успішних загонів (куренів), тим більше я усвідомлюю цінність творення гуртка як відповідальну одиницю загону, та виховання Гурткового як відповідальну істоту. Як подальший крок у цьому напрямку та те, що буде корисним виховнику, розроблена нами Гурткова Звітна Форма, яку Гуртковий може щотижнево заповнювати та показувати своєму виховнику. У цьому звіті зазначається відвідування з’їздів, ігор, церкви тощо та виконання Скаутом скаутських завдань протягом тижня.
Відсоткове відношення цих відвідувань можуть враховуватись до Гурткових балів, які вирішують якому гуртку з загону (куреня) надати звання за заслуги.
Таке змагання може бути корисним лише для хлопців та долучає їх до їхньої повсякденної роботи.
В деяких Загонах кожен Гурток має своє гасло, яке є прекрасним засобом для розвитку Гурткового духу. Гасло, як правило, обране чи складене Гуртком самостійно, і зазвичай асоційоване певним чином до Гурткової тварини. Тому, наприклад, Гурток «Леви» може мати своєю провідною фразою «Сміливі, як Леви»; «Жаби», «Ми не ворони, хоч ми кумкаємо» (омоніми в англійській мові «We are not croakers though we croak»); «Мисливські пси», «Пильні як насторожені собаки»; чи «Вірні Друзі» і т. д.