Розвій пластової ідеології

«Думайте наперед, як можете помогти своїй імперії». — Бейден-Пауел.

Це було стимулом Бейден-Пауела, коли він творив орден модернього лицарства під назвою „Скавтінґ”. Скавтінґ повстав в добі, коли анґлійська корона сліпила своїм блеском увесь світ. Коли сонце не заходило в тій імперії. І якщо генерал Байден-Пауел вічно повторяв: „Вітчина на першім місці — я сам на другім” — то не тяжко догадатись про основне завдання тих лєґіонів, які він створив. Вони мали своєю відданістю закріпити здобуті границі і задержати той стан в посіданню шляхом навязання якнайтісніших приятельських відносин зі сусідніми країнами та витворенням братерського співжиття з підданими. Бо „патріот, що направду хоче помогти свойому краєві, мусить ширше брати патріотизм ніж той, що тільки свій край величає. В теперішніх часах добробут і спокій краю не залежить виключно тільки від його орґанізації в нутрі власних границь, але від його відносин з іншими краями і сусідами”.. Так розумів патріотизм творець світового скавтінґу. І це є основна мета засновання скавтінґу. Він – основоположник світового руху молоді — вибирає всю есенцію зі законів середньовічного лицарства, бере ті перші і найвищі закони про обов’язки супроти Батьківщини — синів сходячого сонця-самураїв — і творить живі та сильні духом закони людини 20 ст.

Михайло Сорока

Михайло Сорока

Для нашого суспільства в ту добу — дух цеї орґанізації був майже незрозумілий. На овидах нашої країни зоріли тоді ідеї, що своєю широчиною і незрозумілістю задурманювали уми. Це була доба, де на ввипередки спішили служити якомусь абстрактному — всесвітньому братерству, в той час, як пошматована Батьківщина лежала „при битій дорозі”. Але тоді не розуміли, що до всесвітньої родини йдеться через повний розвиток і абсолютну незалежність своєї нації, тому також, перебираючи таку наскрізь життєву ідею скавтування на наш ґрунт, — мимохіть мусіли пристосовувати до наших специфічних обставин. Ця ідея служби для людства і тут відіграла свою ролю. У нас тоді не числилися з тим, що хто не сповнив елементарного обовязку супроти себе не має права віддавати себе на послуги іншим. „Людяність, людство не є абстрактія. Нема людства без народів, нема понад народами, тому чинна любов до свого народу є запорукою людяности” сказав президент Т. Ґ. Масарик до пластунів підчас І. словянського Джемборі.

Але не можна було чекати аж доки не дозріє наше суспільство до зрозуміння тих ідей. І коли закони стають незмінними, то їх інтерпретація міняється в залежности від доби і людей, які живуть серед даних обставин. Так і в нас: пластові закони остали і до нині ті самі, а нашою метою є: розслідити, як з бігом часу й підчас діяння у нас пластової ідеї змінялась постепенно інтерпретація пластових законів та поглядів на завдання Пласту.

Вже в самих початках на завдання Пласту дивилися ріжно.

Михайло Сорока на засланні

Михайло Сорока на засланні

Тоді були слідні три напрямки. Один з орґанізаторів, І. Чмола, розумів Пласт, як військово-підготовчі відділи. „Гуртки пластові вчилися під проводом І. Чмоли стріляти з кріса й револьвера, сиґналізувати, стежити й робити далекі військові марші з вправами”.). П. Франко звертав більшу увагу на фізичне виховання а д-р О. Тисовський прикладав найбільшу увагу на виховання міцних характерів; він і дав орґанізаційну схему Пластові, опрацьовуючи перший підручник „Пласт”, що вийшов 1913 р. В законі найбільшу увагу звертається на виховання характерів, бо „Пласт має на ціли зорґанізувати молодіж, яка свідомо змагає до скріплення народнього організму через виховання себе”). Д-р О. Тисовський пристосовує наш пластовий закон до наших обставин та укладає його так, щоби виправити нашу вдачу. Вводить цілком нові точки, яких і в анґлійському законі нема, як: точний, совісний, пильний, справедливий. Під точкою „братерський і приятельський” розуміє, що „пластун уважає себе братом усіх інших законних пластунів, помагає другим. Такою помочю з окрема треба пластунові вважати кожду працю для добра, розвитку й скріплення власного народу, очевидно без сліпої ненависти до інших народів”. Дальше читаємо: тобі не вільно бути засліпленим ворогом іншого народу… але культуру і добрі прикмети в інших народів, ти як пластун-піонір культури мусиш шанувати, зберігати й попирати”.

Такого пояснення правдоподібно вимагав дух часу. Але д-р О. Тисовський заявляє, що „пластунами можуть стати лиш молодці, що рвуться до лету заким ї крила підросли”). І це є та многомовна замітка, що оправдує пізніші зміни в інтерпретації пластових законів.

Назрівали події, що сколихнули основами цілого світу. Народи виступали до перегонів. „Молодці, що рвалися до лету” тягнули за собою увесь загал. „Пластові гуртки, відповідно ведені з ясно означеною ціллю, відбиратимуть самостійній Україні характер утопії фрази… Це буде одним кроком вперед до реалізації. Вага і значіння Пласту в тім саме, що він буде школою жовнірів України”) писалося в пресі української молоді. Бо ж „молодіж є немов зеркалом в якім відбиваються всі течії, що ворушать загал; вона переживає всі події інтензивніше, як решта суспільности. Вона заанґажовується — все одно, чи се корисно, чи некорисно для неї — в життя дня. От і тепер молодіж відчула, в яку сторону покотиться колесо історії, вона пізнала, які наші найближчі завдання. Ця хвиля виявила ясно, що ми мусимо зорганізувати в найкоротшому часі нашу мілітарну силу. Коли ми не хочемо дати себе поховати живцем, коли не хочемо остати вічними рабами, так ми мусимо виявити свою силу, показати, що ми зуміємо ту силу відповідно використати. Це зрозуміла, а радше відчула молодіж і її одиниці з поміж неї почали орґанізувати пластові гуртки, думаючи в той спосіб приготовити будучих жовнірів а ще більше провідників, скажім старшин. Люди, що виходили б з тих гуртків, мали зорганізувати нашу національну армію, стати її провідниками”). Аж дивно стає, що вже в 1913 р. так відважно а рівночасно так правильно дивились на завдання Пласту.

Треба не забувати, що то були часи, коли наше суспільство з погордою відносилось до всякої мілітаризації. Це ще більше підчеркує значіння цеї статті. „Під звуки завзятих зусиль боротьби” українські пластуни складають Україні обіти на вірність. Майже всі голосяться до української армії. „Молодших прийшлося відправити, бо ще були майже діти” — пише М. Заклинський. Про чортківських пише так: „Чортківські пластуни перевели тоді з гарним вислідом маневри в повіті, а на здвизі викликали захоплення серед учасників — збудувавши миттю на площі вправ шатра”). Пластуни пішли в бій, щоб сповнити свій найвищий обов’язок. В боротьбі за державність падали і вкривали своїми могилами степи України. І в тій же боротьбі виковувались нові люди, нові громадяни – державники. Перетоплювались ті хиткі ще колись і боязливі характери на сталеві, виступали тоді з пожарищ боротьби не раби, а вільні, нескуті душею молодці з гордо піднесеним чолом. Та встоятись не було сили”… Упав скровавлений Велит на згарищах руїни. В народі запанувала зневіра.

На руїнах програної відновлюється пластова орґанізація. Це є доба масового повоєнного вступу в ряди пластунів. Тоді Пласт поширився на цілу Західну Україну. Поволи гояться рани національного орґанізму.

Михайло Сорока в пластовому капелюсі

Михайло Сорока в пластовому капелюсі

В повоєнних виданнях бачимо вже, що національна сторінка підчеркується спеціяльно. На всіх землях рівнобіжно заявляються про єдність думки. О. Яремченко пише виразно: „Галицькі провідники Пласту, котрий прийняв свою назву од Кубанців, мають усе памятати, що здобутки їхньої праці знайдуть приложення не лише біля Карпат а й на самому сході України. Тому в своїх виданнях вони мусять уникати слів незрозумілих поза Галичиною і зєднати життя пласту ниткою історичної традиції з піонерською діяльністю кубанських прадідів”.

І на Закарпаттю, де національна свідомість не мала змоги виступити так виразно, як на інших землях, є виразно зазначено у II. точці пл. закону, що „пластун вірний син своєї вітчини і гідний син свого народу”

В підручнику „Життя в Пласті” ще 1921 р. було сказано, що „Основною прикметою характеру пластуна є почуття особистої і народньої чести”, що „з нас сподіється Пласт і цілий україпський нарід дістати нових — провідників народніх мас, що відживають після предовгої недолі до життя, до могучости, до слави”. Але і це на довго не могло вистарчати ні задовольнити. З низів домагаються радикалізації у поглядах на національне виховання в пластових законах. Наступають масово та атакують пластові закони. Майже у всіх пластових виданнях дуже гостро домагаються зміни пл. законів. Пишуть прямо: „Пласт повинен бути сторожем відвічного святого вогню, що палає в грудях нації… чуєте багато балаканини про братерскість, приятелькість і т. п. а за те брак найважнішої точки про вірність Батьківщині”. Той же автор пропонує, щоб бодай точно переложити анґлійський закон, як це зробили у Самборі ще в 1913 p., де прийнято закон з 10 точок. Друга точка закона виглядала так: „Пластун є вірний своїй Батьківщині і не вагається навіть життя положити за неї”. Автор пише далі, що „ми хочемо нашій пластовій орґанізації надати якийсь інтернаціональний характер – тепер, коли нація корчиться під чужим пястуком — інтернаціональний характер!” Заявляє: „Ми хочемо привчитися до совісного сповнювання обовязків, хочемо винищити між нами самолюбство, а всі свої сили віддати своєму краєви”.

І ця доба має рішаюче значіння на різьблення пластової думки — творення духових прикмет. Цей час можемо вважати ренесансом нашої державницької думки, відродженням традиції і сили, це є доба „відновлення найвищих ідеалів — правди, добра та краси в життю нації”. Це доба під звуком вічного невдоволення — здобутим: її визнавці вбачають радість лише в безнастанному вдосконаленні, в нестримних бажаннях розросту. Ця филя несла на своїх хребтах юнаків, що настирливо голосяться до слова. Настає період, коли провід перебирають ті, що виховувались в Пласті. Це є ті, що на очах їх творилась держава, це ті, що бачили, як на вежі Льва — города маяв злото-блакитний прапор. Тому в них інші потреби і стремління. Це є період переоцінки цінностей.

На ту добу припадає також творення нових формацій старшого пластунства, їх з’їздів, резолюцій, кристалізації пл. ідеольоґії. Пласт стає своєрідною школою державницько-національних стремлінь. Тоді і люди з поза Пласту почали добачати, що філософія життя відбивається у світогляді Пласту, який ставляє понад все „тріюмф перемоги над небезпекою”, для якого щастя не є тільки пасивне, але, який його здобуває”. Той-же сам автор звертається дальше до пластунів: „Ви є ті, що кохаєте вітер, простір і поля. Що кидаєте „тут” для „там”, що ідете вдалину. Памятайте, що не лиш вам, але й нації бракує простору, свіжого вітру, який розвіяв би моральну задуху. „Мій край перед усім” — се девіза здорових націй світа, їх святий національний еґоїзм і одна з перших девіз вашої організації”. Так, це є від тепер перший наш пластовий девіз!

Пласт, як орґанізація молоді, що перетворюється в скорому часі в рух молоді, розгортається у всій широчині.

На з’їздах Укр. Уладу Старших Пластунів (УУСП) видвигають, що „В Пласті повинно звернутися більше уваги на національне виховання. Без нього пластуни, хоч посідатимуть інші пластові прикмети, не принесуть для нації бажаних користей. Тоді інші, що в тому напрямі виховані, переберуть всю ініціятиву в свої руки і попрямують вперід на зустріч злотому сонці Батьківщини, а пластуни лишуться позаду і будуть хиба других в їх прямуванні доганяти”.

І Пласт не міг погодитися на підрядну ролю. Якщо хотів вести перед, мусів обхопити своїм змістом всі вимоги життя, мусів сам бути життям.

Пластуни вдачно полємізують зі всіма закидами, що летять на Пласт. Вони бистро вирішують питання про „Службу Пласту для народу і людства”, як найрішучіше відкидають усякі пацифістичні, інтернаціональні додатки до Пласту. „Хочби вони походили й від самого Бейдена-Пауела, бо це тільки зверхна обгортка, з якою до лиця тільки такій світовій владарці, як Анґлія, яка у неї зовсім не закриває собою суті – природньої експанзії, гону вперед до опанування світа”. Врешті ясно ставлять і справу нашої участи у Інтернаціональному Скавтовому Союзі та наших офіційних виступів на Джемборі. Дрот так розуміє подібні наші участи: „Добудь приятелю суверенну державу (бачиш „суверенну” т. зн. таку, з якою ми мусимо говорити все безпосередньо) тоді назвем тебе народом, приймем тебе в гостину і приїдемо до тебе в гості. І (це в нас чорне на білім!), говоритимем тільки з тобою, з паном, а ніколи з твоєю челяддю, бо челядь вдоволена чи невдоволена, послушна чи не послушна, це твоя приватна річ, а ми скавти джентильмени в приватні справи не мішаємося, в сальоні про службу не говоримо, від неї взагалі держимося здалека, осторонь, пощо нам клопотів, неприємностей”. Отже ми те не доросли, бо „службу людству становить дальший по патріотизмі степень служби… служити і працювати для людства можуть і повинні тільки ті, що забезпечили вже свою власну вітчину. Хтож цього не вчинив, не повинен свої сили тратити на дальший степень служби. Це згідне з цілим світоглядом Бі-Пі (Анґлійське скорочення імені Бейден Пауеля). Що більше, як би Бі-Пі знав серед як догідних обставин ми своєї вітчини не забезпечили, то повинен би сказати: „Панове, Вас до ІСС не приймемо, бо Ви, чи Ваші батьки не вміли, чи не хотіли служити своїй Вітчині, а се Пласт накладає як найважніший обовязок. — То й не можете служити людству. Як ви до свого прим. табору не приймаєте прихильників, але вимагаєте вже певного знання і вмілостей, так і ми Вас не можемо приняти до Інтер. Скавтового табору, бо не маєте потрібного цензусу”. Так тверезо почали дивитися українські пластуни на міжнародне братерство. І так Пласт випливає на чисті води. В нас вже нема нічого незрозумілого, щоби вносило роздвоєння в пластову ідеольоґію. Перше і найважніше завдання — віддати всі свої сили і здібності на створення „суверенної і соборної Держави — не як скінченості— тільки, як засобу доладніше й бистріше, знаходити розвоєві дороги”

В пласт. підручниках пл. закони починають розуміти троха інакше, чим перед десяткою літ. Те, що 7. точка пл. закону (після д-р О. Тисовського) каже, що український пластун „є братерський і приятельський” — розуміють, що „в першу чергу супроти усіх українців, в дальшу чергу супроти усіх тих народів, які у відношенню до українського народу є справедливими і не бажають нашого”. Тут вже є ясне виелємінування займанців українських земель. „Пласт є улад молоді для патріотичного всестороннього виховання. Згуртовані в пл. Уладі пластуни виховують самі себе всесторонньо на добрих укр. громадян, на силу великого 45 мільйонового українського народу і майбутньої Української Держави” 16). Вимоги до ІІІ. пл. проби йдуть ще дальше, стараються „щоби виховати… в напрямі розбудови Україн. Пласт. Уладу: для добра й потуги майбутньої Української Держави”. А пластуни скоби мають сповнити „наш обовязок на становищі, на якому не поставилоб нас життя, як слідує карним воякам, по нашим силам і знанню як найліпше — до останнього віддиху віддані Великій Справі”.

Так ми прийшли до періоду, коли Укр. Пласт. Улад: стає на одиноко правильний шлях та на з’їзді УУСП 18 — 19 грудня 1926 р. виносить слідуючі резолюції, які 18-19 лютня 1927р. були затверджені Верховною Пластовою Командою у Львові та доповнені дальшими з’їздами УУСП:

І.

1. Український Пластовий Улад є новітня лицарська організація для переведення в життя пл. ідеалів правди, добра та краси а першим її завданям є служити ідеалам Української Нації. Найвищим ідеалом Укр. Нації уважаємо створення закріплення самостійної, суверенної, соборної Укр. Держави.

2. УПУ гуртує в собі молодь, яка всі набуті чесноти пл. закону й усі теоретичні та практичні вмілости вихісновує для осягнення найвищого ідеалу Укр. Нації. Працюючи над здійсненням національних і пл. ідеалів Пласт поширяє їх серед свойого громадянства і розбудовує в цьому напрямі його активність, а саме: а) частини УПУ вносять в громадянство молодече завзяття і порив до реалізації державницьких хотінь та потребу знищення всяких орієнтацій на посторонні сили як проказу на національному орґанізмі а на їх місце вносять орґанізацію власних сил; б) у своїй громадянсько-політичній праці частини УПУ відкидають зайву чутливість а руководяться на рівні — кріпкою волею та твердим розумом.

3. Частини УПУ визнають загально людські ідеали, що обосновуються на християнській етиці, хоч вповні можливим до здійснення вважають їх щойно в своїй незалежній суверенній Державі. Боротьбу за свої ідеали вважають за тверду конечність, але ведуть її після засади пл. етики, що спирається на трьох сущих обов’язках пластових.

4. УПУ є організація національна, апартінна, тому його члени можуть бути членами лиш тих політичних груп, які стоять на становищі найвищого ідеалу Укр. Нації та які до здійснення своїх програм уживають метод згідних з основами пл. етики.

ІІ.

1. Апартійність УУСП УПУ, а зокрема УУСП є як цілість орґанізацією апартійною. Приналежність до політичних партій поодиноких членів УУСП є нормована Ідеольоґією УУСП.

2. Ціли УПУ і ціли УУСП.

УПУ має за завдання виховати юнака на громадянина шляхом виховання його характеру, волі та інтелєкту зі спіціяльним узглядненням національного виховання. Засобами до осягнення намічених цілей ювляються всі методи пластового виховання оперті на пластовому законі.

Ціли УУСП випливають з цілей УПУ. УУСП має дати провідників до виховання юнацтва у всіх можливих і доступних ділянках, як рівнож провідників у громадянськім житті. Зокрема УУСП має завершити виховання своїх членів і доповнити його в ділянці суспільно-національній. УУСП має зберегти традицію з часів визвольних змагань. В кінці УУСП має дбати про товариське співжиття своїх членів. Намічені ціли осягає УУСП шляхом діяльности в товариствах, в легальних виявах.

3. УУСП визнає, що найважнішим шляхом здобуття української державности є революційна боротьба. Визнаючи її найважнішим чинником сильні характери — УУСП впливає на її вигляд через виховання в своїх кадрах членів.

4. Форми організаційні. Куріні УУСП задержують дотеперішню зовнішню форму своєї орґанізації. Внутрішня орґанізація побудована на взорах Курінів юнацьких.

УП Молодь ідучи шляхом лицарської традиції державнотворчого будівництва України, що своєю світлістю вела Українську Націю продовж довгих віків до могутности і пановання, обєднує і виховує українську молодь згуртовану в УПУ по думці слідуючих національних основ:

Нація постає шляхом сціплення в нероздільну історичну спільність суспільно-культурних, реліґійних і політичних потреб і хотінь живучих, померших і тих що прийдуть.

Основною клітиною національного орґанізму є сімя, оперта на етичних основах християнської реліґії. Члени сімї кермуються у всіх своїх працях найглибшими національними почуваннями для величі і могутности Нації та відчувають відповідальність за її майбутню і минулу долю в обличні грядучи поколінь.

Член Нації стає корисним для її розвою і могутности, коли стремить до найвищого розвою своїх моральних і духових цінностей, а тим і своєї нації, та у випадку національної війни затяжної чи імманентної зуміє скласти їх враз зі своєю вільністю і життям на жертівнику активної боротьби за могутність Нації.

Мірою живучости і могутности Нації є її діюча воля керувати своїми суспільними, культурними, реліґійними і політичними справами та осягнувши свою державну незалежність — керувати історією людства на рівні з іншими державними націями.

—X—

В архіві Союзу Українських Пластунів Еміґрантів п. ч. 132-16 в обіжнику ВПК, що вийшов від Секретаріяту п. ч. 173-16, стоїть: „Резолюції після затвердження їх Верховною Пластовою Командою мають для нас Силу закона”.

Союз Українських Пластунів Еміґрантів, по розвязанні УПУ в краю, перебирає весь тягар зовнішнього представництва та репрезентації Українського Пластового Уладу. На свому 4-ому зїзді змінив Український пластовий Закон на взір англійського, і 2. точка звучить так: „Пластун вірний син своєї Батьківщини й гідний син свого народу”, та схвалив пл. Присягу в новій редакції. Текст такий: „Присягаю на свою честь, що: 1. Любитиму свою Батьківщину, свій нарід і в кожному часі їм буду служити. 2. Душею і тілом буду завжди готов помагати ближньому. 3. Буду поводитися згідно з Пластовим законом”.

Від самих початків свого існовання аж до нині Союз Українських Пластунів Еміґрантів провадить свою працю по лінії ідеольоґії Укр. Пласт. Уладу, вважаючи її одиноко правильною.

Оприлюднено в Без категорії

Оцінка пластової постави [прихильників]

Що може зустріти пластуна, коли він змагає до кращої пластової постави, а що, коли він не дбає про „ріст своїх скобиних крил?”

Хрестики та риски за пластову діяльність

Одне з головних правил нашої Великої Гри – це змагання. Ми змагаємось з різними труднощами щоденного життя, змагаємось з природою на наших мандрівках. Кожний з нас змагається зі самим собою, поборюючи, за зразком нашого патрона св. Юрія, всяке зло. Але намагаючись стати якнайкращими пластунами, ми йдемо до нашої мети у дружньому змагу разом з нашими найближчими друзями в гуртку, курені, коші, станиці.

Хто краще від своїх друзів, більше по-пластовому виконає якесь діло, тому належать хрестики, які дає впорядник або гуртковий. Хрестики записуються у записник впорядника або гурткового, „в добро” кожного члена, а їх кількість (від одного до десяти) залежить від того, якою була заслуга.

Впорядник або гуртковий пильно спостерігає Ваші вчинки й успіхи та згідно зі своїм сумлінням якнайсправедливіше наділяє Вас хрестиками. До нього треба мати повне довір’я. Але як Ти певний сам, а інші це помітили, що Тобі пощастило виконати щось справді по-пластовому, Ти можеш сміливо домагатися оцінки свого діла і щоб у Твоє добро вписати відповідну кількість хрестиків, потрібних Тобі, зрештою, до пластових проб.

Ти можеш сподіватися хрестиків за особливо сумлінне виконання якогось обов’язку, а зокрема коли треба було побороти якісь труднощі; за чесну і справедливу поведінку у спортовій чи іншій грі; за дбайливість про красу і чистоту (одягу, кімнати і т. ін.); за активність і охоту у пластових зайняттях; за те, що Тобі пощастило виконати щось особливо відважно, обережно, гарно чи бистро; за спостережливість, наприклад, у грах Кіма, українознавчих, теренових тощо. Можуть дати Тобі хрестик також за пластову помисловість, винахідливість у тому, щоб Твій гурток краще, ліпше, доцільніше перевів якусь вправу або виконав якусь працю. Або теж за ініціативу для пожвавлення життя в гуртку, наприклад, сходин, мандрівки, якоїсь ручної роботи (майстерку за видуманий і проведення гарної, цікавої програми) тощо.

01_Sluhaut_gutirku

Це все на те, щоб Ти міг порівняти себе й свої успіхи з успіхами інших членів гуртка. Це дружнє змагання, хто кращий, хто ліпший пластун.

А якби хтось знову при будь-якій нагоді повівся не цілком по-пластовому, впорядник чи гуртковий повинен вписати йому відповідну кількість рисок. Вони, очевидно, поменшують його здобуті хрестики.

Впорядник чи гуртковий час від часу (може, що три місяці) підрахує Ваші осяги і подасть до відома, хто за цей час виказав в сумі найбільше пластових прикмет.

Хрестики й риски стосуємо впродовж цілого юнацького пластування, від проби до проби. Вони показують нам самим, як поступає наше самовиховання, і цим додають охоти й побуджують до завзяття та витривалости у дружньому змаганні.

Важливість хрестиків та рисок перед 1 пластовою пробою

Особливо важливі хрестики й риски для прихильників УПЮ. У пробний час, від заяви приступлення до УПЮ аж до успішного закінчення першої пластової проби й іменування учасником, вони єдині наглядно виявляють успіх чи неуспіх у першому періоді пластування. До 1-ої пластової проби треба здобути хоч 10 хрестиків за успіх у пластових грах і 10 за добру пластову поведінку.

Якби прихильник заслужив впродовж того часу більше рисок, ніж хрестиків — це було б доказам, що для нього наша „Велика Гра” дуже трудна або вона йому не подобається чи не підходить.

Тож для прихильників у нас таке правило, що хто заслужить на 20 рисок більше, ніж має всіх хрестиків, мусить гурток і Пласт залишити, бо він поки що не надається. Про це впорядник обов’язаний повідомити батьків чи опікунів прихильника.

Викреслений прихильник може ще раз старатися вступити до Пласту, але не раніше, ніж після шести місяців.

Оприлюднено в Без категорії

Замітки в «The Scouter» про гурткову систему (1913-1922)

1. Гуртки

Багато скаутських виховників (зв’язкових) спочатку не визнавали надзвичайну цінність, яку б вони могли дістати завдяки Гуртковій системі, якщо б вони лише захотіли її використати. Проте я вважаю, що більшість із них все більше і більше починають розуміти цю систему. Гурткова система, в загальному, це просте формування «бригад» з постійним складом хлопців під керівництвом одного з їхніх членів. Але, щоб отримати першокласні результати цієї системи, ви повинні надати лідеру справжню повну відповідальність — якщо ви надасте часткову відповідальність, ви отримаєте лише частковий результат. Саме тому використовуючи гурткових як «офіцерів», ви зменшуєте собі безмежну кількість деталізованої кропіткої роботи. В той самий час, головне завдання не зменшити виховницькі обов’язки, а надати хлопцям відповідальність, адже це найкращий зі способів розвитку характеру. Зазвичай хлопець з найсильнішим характером досягає того, щоб стати керівником (гуртковим провідником) бригади. Якщо ви пристосуєте цю природну схему до власних потреб, ви досягнете найкращого результату.

Справа виховника (зв’зкового) — надати ціль. Деякі гуртки в загоні (курені) змагаються один з одним в досягненні її, і таким чином рівень захоплення та праці в усьому зростає.

2. Важливість гурткових провідників

Одного разу, коли я був у морі на рибальській яхті моїх братів, ми наплили на скали. Я подумав, що це наш кінець. Мій старший брат, наш шкіпер схвильовано дав знак, щоб я одягнув рятувальний пояс та тримався за човен. Та коли він нарешті поглянув на мене, то пильно пригледівся та сердито крикнув: «Бережіться цього човнового крюка, що проноситься під вашим самим носом!».

Коли я зрозумів, що він міркував про такі деталі як це, то визнав, що ми ще не уникнули небезпеки. І з увагою до незначних кроків ми повинні успішно і без втрат врятуватися; що ми кінець кінцем і зробили. Те ж саме і з Бойскаутських Рухом. Слабодухі особистості, здається, передчувають розпад руху унаслідок війни, що забирає найкращих наших провідників та виховників. Та я все більше захоплююся, коли бачу тих, хто «бережеться від човнового крюка», хто виконує їхні «скаутські справи як звичайно». Забираючи певну кількість наших провідників та виховників війна в реальності робить величезне добро Руху. Вона не могла прийти в найбільш слушний момент, щоб викликати у нас те, в чому я завжди переконаний, а саме, цінність Гурткової системи та корисність Гурткових, за умови, що вони належним чином навчені та наділені відповідальністю.

3. Розвиток гурткової системи

З різних джерел я отримав досить цікаві повідомлення щодо надзвичайно задовільних результатів розвитку гурткової системи. Все зводиться до того, що кожна особистість в гуртку має обов’язок, і на сходинах в домівці і на таборі, що визначає розподіл в успішній роботі в цілому.

Це між іншим підвищує лідерську позицію та обов’язки, а також розвиває особистий інтерес та громадянські навички, здібності кожного члена, адже це будує сильніший esprit de corps групи.

Гурток призначає собі Раду:

  • Гуртковий — відповідальний як Голова.
  • Заступник — віце-голова та завідувач запасів
  • № 1 скаут Писар
  • № 2 скаут Скарбник
  • № 3 скаут Домівкар
  • № 4 скаут Керівник ігор
  • № 5 скаут Бібліотекар

Рада визначає таку діяльність як, наприклад, які заходи Гурток повинен обов’язково відвідати, таборування чи мандрівка, тощо, футбол чи матч з крикету, атлетичні види спорту та виставки, та пропонує питання для розгляду та обговорення на Курінному Суді Честі.

Писар у письмовому вигляді зберігає Протоколи цієї Ради, які зачитуються на наступному зібранні, та зазвичай попередньо корегуються до того, як Голова Ради (Гуртковий) підписує їх.

Писар також має обов’язок зберігати Гурткову книгу в якій щотижнево коротко записуються вчинки Гуртка вдома та у суспільстві.

Існування цих Гурткових Рад, якщо вони ведуться за належної процедури, одночасно підвищує статус Курінного Суду Честі (Ради Гурткових Провідиків). Якщо здійснюються за правильним шаблоном та церемоніалами подібні зустрічі, Суд Честі стає одним з видів Верхньої Палати, що має значну важливість в очах хлопців, адже вони проявляють великий інтерес до його рішень; і цей орган стає цінним та практичним навчанням їх цивільних справ.

Звісно, на таборі, подібна делегація обов’язків окремим членам Гуртка має чудовий ефект і на успіх прогулянки і на навчання хлопців.

Наприклад, розподіл роботи може бути зроблений за наступним прикладом:

  • Гуртковий верховні доручення, відповідальний за призначення обов’язків та контроль за їх виконанням
  • Заступник доручення щодо постачання їжі, спорядження та надання першої допомоги
  • № 1 скаут куховарення, приготування страв
  • № 2 скаут писар, ведення рахунків обліку грошей та запасів, має книгу табору чи мандрівки
  • № 3 скаут піонер, робить дренажі, мости, лятрини (туалети)
  • № 4 скаут санітарія; слідкує за чистотою в таборі
  • № 5 скаут лісоруб, заготівельник дрів, пожежник, забезпечує воду, виконує доручення з куховарення; забезпечення вогню у таборі та водних потреб

4. Гурткові повідомлення

Я відчуваю, що те, що може бути винайдене для формування гурткового духу та відповідальності гурткових, може бути цінним лише з точки зору тренування особистості, на відміну від того, що це може полегшити надміру навантаженого виховника такої незначної роботи.

Можна взяти одну пропозицію щодо цього з практики у Вінчестері, що має хороший ефект. Кожен хлопець повинен щотижнево повідомляти свого префекта про те, що він виконав 5-годинні заняття протягом тижня. Заняття – ігри чи різні види атлетичного спорту. Я радий спостерігати те, що щонайменше один загін (курінь) використовує подібну схему, і мені подобається бачити це більш загально.

Грубо кажучи, моя ідея полягає в тому, що кожен гуртковий щотижнево повинен надсилати звіт своєму виховнику (зв’зковому), де вказано наскільки добре кожен з його скаутів виконує скаутські завдання, відвідує паради та повністю сплачує свій членський внесок? протягом тижня. «Скаутські завдання» включали б паради. Скаутські ігри, мандрівки та з’їзди, відвідування скаутських інструктажів, виконання скаутської роботи самотужки, такі як складання карт чи звітів, чи кустарна робота, грання у визнані оздоровлювальні ігри, такі як футбол, англійська гилка, паперове полювання чи баскетбол протягом години. Добрі діла не враховуються до «скаутських завдань», бо повинні робитися кожен день при будь-яких обставинах у будь-якому випадку. Вони, однак, можуть бути занотовані до звіту додатково до завдань.

5. Гуртковий дух

Щобільше я бачу успішних загонів (куренів), тим більше я усвідомлюю цінність творення гуртка як відповідальну одиницю загону, та виховання Гурткового як відповідальну істоту. Як подальший крок у цьому напрямку та те, що буде корисним виховнику, розроблена нами Гурткова Звітна Форма, яку Гуртковий може щотижнево заповнювати та показувати своєму виховнику. У цьому звіті зазначається відвідування з’їздів, ігор, церкви тощо та виконання Скаутом скаутських завдань протягом тижня.

Відсоткове відношення цих відвідувань можуть враховуватись до Гурткових балів, які вирішують якому гуртку з загону (куреня) надати звання за заслуги.

Таке змагання може бути корисним лише для хлопців та долучає їх до їхньої повсякденної роботи.

В деяких Загонах кожен Гурток має своє гасло, яке є прекрасним засобом для розвитку Гурткового духу. Гасло, як правило, обране чи складене Гуртком самостійно, і зазвичай асоційоване певним чином до Гурткової тварини. Тому, наприклад, Гурток «Леви» може мати своєю провідною фразою «Сміливі, як Леви»; «Жаби», «Ми не ворони, хоч ми кумкаємо» (омоніми в англійській мові «We are not croakers though we croak»); «Мисливські пси», «Пильні як насторожені собаки»; чи «Вірні Друзі» і т. д.

Оприлюднено в Без категорії

Нема фізичних кар на пластових таборах!

Фізичні кари не можна вживати на таборах для приборкання непослушних таборовиків, чи для вдержання дисципліни в гурті. Форсовні вправи можна вживати тільки для дорослих мужчин (напр. у війську) для вироблення витривалости. Клячання на каменях, біг з тяжким наплечником (часто підгору) і т.п. не є для юнацтва. Такі кари можуть бути шкідливими для багатьох юнаків і юначок, які ще не є розвинені і які ще фізично слабі.

Надмірне зусилля у віці дозрівання може спричинити поважну недомогу серця, що може допровадити до трагічного кінця!

За вживання фізичних кар батьки можуть потягнути провід табору до судової відповідальности.

Фізичні кари не допоможуть піднести авторитет виховника, тільки навпаки — можуть спричинити у юнаків бунт, знеохоту до пластування, ненависть до авторитету чи й навіть охоту пімсти.

Фізичну силу можна застосовувати ТІЛЬКИ для самооборони, або в обороні іншого таборовика, якому загрожує небезпека.

69_2006_hutirka_na_kurinnomu_tabori

Молодші виховники можуть мати нахил до садизму, тому треба берегтись від таких виявів. Провід табору повинен звернути особливу увагу на таких виховників.

Добрий виховник ніколи не потребує іти в такі екстреми як фізичні кари; є багато ефектовніших і корисніших засобів (напр. дружня розмова, упімнення, відмова в приємності чи в участі на улюблених заняттях). Коли ж юнак особливо важкий до провадження, або коли зробить зумисне щось таке, що принесе шкоду другим — найкраще звернутись до його батьків і залишити їм справу покарання, або виключити його з табору.

ЖИТТЯ І ЗДОРОВ’Я КОЖНОГО ТАБОРОВИКА Є ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ виховника. Кожний виховник на таборі чи під час мандрівки мусить про це ввесь час пам’ятати. Коли ж виховник не розуміє ще цього, то він ще не є досить дозрілим, щоб йому давати під опіку чужі діти і їхнє життя.

Оприлюднено в Без категорії

Плекаймо силу

Підставові елементи людського життя, як воля, дух, характер, віра, правда, любов і інтелект, коли вони є насичені силою і відповідною динамічною натугою – стають вартостями вищого порядку, бо можуть владно опанувати життя й підносити його. Коли ж цієї сили бракує їм, тоді є теоретичними й статичними поняттями без практичної спроможности.

У житті ніколи не будьте без мети, але не обмежуйте себе метою – вмійте глядіти ще дальше поза неї. Мета для вас це та сила, що унапрямлюватиме ваші зусилля, але ж вона не може прив’язати вас до себе так, щоб скостеніли ви з нею чи радше із здійсненням її, як індійські йоги. Нехай кожне осягнення мети буде для вас побуженням для дальших тяжчих і ще вищих цілей.

Ідіть у життя як титан Геракль, що знав неустанну потребу поборювати перешкоди. Будьте непосидющі і прагніть вічного росту й усю динаміку свого буття віддайте вдосконаленню життя і плеканню все нових і кращих вартостей.

1947_Chyslo_12_Hory

Плекайте силу й самі будьте силою своєї нації, силою її краси, потуги щастя. Будьте силою, що рішатиме все про перемогу волі нашої нації.

Не будьте філософами, – але, маючи світогляд і змисл тямучости, проникливість інтелекту, глибинність мислителя і прозорливість – ідіть у життя, як герої йдуть – прагніть боротися за життя і за те, що найцінніше в ньому. Досконаліть себе й інших, плекайте характер і станьте твердою основою кращих суспільних відносин і господарських укладів і пам’ятайте, що все нове треба починати від зараз і від себе. Не говоріть: десь там, колись — бо це робить із вас мрійників типу Шігальова Достоєвського.

Будьте одушевлені життям – несіть культ життя і самі будьте його образом. Жийте радісно навіть серед найтяжчих умов і цією радістю крешіть красу — тільки не скнійте. Не бійтесь ударів, але не падіть під ними.

Коли вас щось розніжує надмірно й вбиває силу, тоді, гартуйтеся — йдіть в лоно природи й від неї безпосередньо черпайте запаси для твердого й мужнього бойового життя. Вона — природа, обоснована силою, — любить сильних і дружиться з ними, але є жорстока до кволих.

Природа — твір самого Бога — вона має життєдайну силу для нас, тому дружіться з нею й любіть її. З природою рідного краю зокрема творіть одноту й будьте захисниками її, так як вона є джерелом нашого життя.

Любіть сонце — воно дає енергію ясности.

Любіть весну, як силу, що будить життя, що є образом вічного ставання й молодечости. Любіть літо й його жар, що палить не раз аж до упадку на шляху мандрів — воно робить вас витривалими.

Любіть зиму і її лють — вона скріпляє вашу відпорність.

Виплекуйте в собі ті вартості, життєву силу й відпоршсть на найтяжче, сповнені безмежною ідейністю й готовістю життя віддати за ідеал — горіть ідеєю до найвищої ідеї української нації, — віддати себе й своє життя їй у тій свідомості, що віддаєте себе в найкращій і найбільш досконалій формі.

Тоді будете справжніми людьми й справжніми суспільниками, тоді станете гідними синами рідної нації.

В ім’я цього та в ім’я світлости нашого прийдешнього необхідно кликати до всіх молодих:

Хай сповняє нас неустанна жажда бути творчими і дати з себе найбільше вартостей. Бажайте бути кращими, дужчими й вартіснішими, як наші великі й славні попередники, але ж разом з тим будьте шляхетні аж до крайности, бо шляхетність і моральна чистота дасть вам змогу бути справді кращими й надхне ваші вчинки великістю.

Динаміка життя — це діюча сила творчих зусиль, це напір творчого росту й змаг до кращого буття. Тільки ті люди, що в глибині своєї істоти є справді динамічні, що сповнені нічим невгамовною потребою боротьби за кращий світ і кращі вартості — вибиваються на поверхню життя і є творчі. Пам’ятаючи про це, мусимо плекати силу в найширшому розумінні: силу тіла, силу волі, силу духа, силу моралі, силу інтелекту, силу життєрадости і неустанного творчого чину.

Мусимо нести в життя культ сили!

Зі становища націоналістичного світогляду — жити значить віддати себе творчим зусиллям в ім’я великої ідеї, щоб на шляху життя нанизати свою окрему вартість і в той спосіб підносити рівень буття. Коли ж підносимо наше буття до висот ідеалу, мусимо ще вище ставити наш ідеал і так у безконечну чергу, щоб життя росло і ми в ньому, і щоб був вічний ріст до досконалости. Важне, щоб пам’ятали ми про безмежні творчі потенції, що є в людині, і вміли ці потенції перековувати в твердий чин.

Коли молода людина забуває про динаміку й умістить свій молодечий порив у певну статистичну систему вартостей і хоче після певних осягів спокійно зажити, тоді вона вже скінчена, як суспільне творча істота і від неї вже нема чого надіятися. Світ молодечих поривів рішає про прийдешнє людини — а хто в молодості літ не є палким ідеалістом — цей до старости літ стає черствою людиною. Це ясне, бо молодість — це потенціял мужности.

Оприлюднено в Без категорії

Карність (пластова дисципліна)

X. точка Пластового Закону каже: Пластуне карний зн. повинується безоглядно сво­їм батькам, провідникові гуртка та взагалі всій пла­стовій владі. Якщо приказ не подобається йому, кри­тикує його за дозволом, але щойно по виконані його.

В „Young Knights of The Empire” ви знайдете такий приклад карности: На кораблі Біркенгед (Birkenhead) находилося 630 жовнірів з родинами та 130 моряків. Недалеко Рогу Доброї Надії наїхав від одної ночі на якісь під­водні скали й почав розпадатися. Як стій зроблено на покладі збірку напіводягнених жовнірів, бо вони щой­но позривалися зі своїх гамаків.

Британський плакат часів Першої Світової Війни.

Британський плакат часів Першої Світової Війни.

Одним приказано спустити ратівігічі човни та примістити в них жінок та дітей, другим приказано випустити коней зі стаєн та спустити їх на море, щоби вони могли доплисти до берега.

Коли це все зроблено, побачено, що на кораблі не було для всіх досить ратівничих човнів. Тому жовнірі дістали приказ остатися в рядах на покладі підчас того, як жінки так діти лиш з кількома чоловіками, що мали веслувати, відчалювали від потапаючого корабля.

Лодки не відплили ще далеко від корабля, як корабель лопнув на двоє й почав потопати. Сотник крикнув на людей, щоби кидалися з покладу в море та ратувалн себе, але полковник Сітен, перебива­ючи сотникові, приказав, щоби жовнірі стояли дальше там де стояли та держали порядок в рядах, бо він знав, що якщо вони попливуть до човнів і будуть старатися дістатися до них, то правдоподібно зато­плять також і їх.

Отже жовнірі стояли дальше в рядах, а коли корабель звернувся на бік і пірнув, вони кликнули: „слава” і пішли разом з ним на дно.

Із 730, що було на кораблі, вирахувалося лиш 192, але навіть і ці булиби здається згинули, якщоб не було-б карности й самопосвяти инших, що послу­хали приказу, і стояли в рядах і не старалися діста­тися до лодок.

Так отже бачите значіння карности в труднім критичнім положенні або в хвилі небезпеки.

Великий князь Целінтен, що був Начальним Командантом Бритійскої Армії, описуючи геройську по­дію на Біркенгеді, хвалить дуже карність жовнірів — він не хвалить їх відвагу. Вони були відважні, та він вважав, що всі Англійці є з природи відважні — він ждав від них відваги. Та карність це вже инша річ: її треба навчитися.

Бейден Пауел мобілізує юнаків Мейфкінгу.

Бейден Пауел мобілізує юнаків Мейфкінгу.

В битві або у великій небезпеці відважний може бути дуже корисний, та коли він забогато робить так, як йому подобається, то він не має навіть половини того значіння, що людина, яка попри це, що відва­жна, навчилася новинуватися як стій приказові.

Пожарні сторожі при своїй роботі. Кождий з них є досить відважний; вони всі хотілпби бути на верш­ку драбини, щоби боротися з полумям, та їх карність каже їм кожному виконувати працю на своїм місці; кожний відіграє свою ролю, слухає приказів та спо­вняє частину праці, шоби загасити вогонь, а не щоби здобути якусь спеціяльну славу або визначення.

Карність є всюди потрібна, та найважнішою річчю є навчитися бути карним за молоду в малих спра­вах, бо тоді будете здібні так поступати, коли прийде на вас черга виконати це серед великих труднощів або небезпеки. Щоби це зробити, мусите бути здібні в першу чергу приказувати собі самому.

Жовнір не .йде в битву тому, що вона йому по­добається. Де є небезпечне місце і він чує нахил до втечі; та він приказує самому собі і каже: „Мушу йти, чи воно мені подобається, чи ні, бо це є моїм обовязком”.

Коли він дістане приказ від свойого старшини, щоби йти в атаку на ворога, то він здається далеко краще волівби піти в противнім напрямі, та він при­казує собі й каже: „Мушу повин.уватися приказам моїх старшин”.

А старшини слухають приказів генерала і ціла військова сила йде денебудь в атаку просто тому, що має духа карности, що кожний примушує себе, викона­ти свою пайку так, що навіть, колиб він міг втратити життя, то його сторона може виграти битву.

Карність є всюди  потрібна. Так буде з вами щодня. Будете мусіти сповняти часто свій обовязок, колиби ви воліли віддатися ва­шим приємностям, або бавитися в якісь забави; та на­самперед ви маєте собі приказати виповнити свій обовязок, а ‘щойно пісніше бавитися. Коли ви будете так робити й слухати приказів своїх старшин все го­тові та веселі, так в малих, як і у великих ділах, скоро переконаєтеся, що воно стане вашою привичкою, а не неприємністю.

Коли настане пора, що мусітимете виконати якийсь важний і небезпечний приказ, то ви могтиме­те зробити це як стій, без вагання і з повним успі­хом для вашого добра — це е для добра вашої спра­ви, вашого господаря, або вашої батьківщини, без думання про труднощі чи небезпеку для себе.

Як добрий Пластуп маєте „Обовязок” робити щодня одно Добре Діло (комусь одну прислугу) Ваша карність каже вам приказати собі виконати це, хоч нзма нікого, щоби бачив це, і хочби воно могло бути томляче або небезпечне. Ви робите його, бо воно є вашим обовязком і ви під словом чести з’обовязалися робити це.

(The Scout. Nr. 869.  З англійського переклав: Старий Вовк Рогатинець)

Оприлюднено в Без категорії

Праця в Куріні

Пласт є життєвою школою, в якій пластуни мають набути вмілости правити собою та другими.

На вироблення вмілости правити собою –– звертають увагу усі три проби пластуна –– вмілість цю може і повинен набути кождий пластун.

Умілість правлення другими є вродженою прикметою, але Пласт має за завдання вроджену отцю прикмету розвинути, спрямувати її на корисні для орґанізації – а тим самим і народу, шляхи.

22_2014_Infohrafika_kurenya

Пластовий улад –– це великий і складний механізм, у якому поодинокі його складові части мусять мов кільця у годиннику справно зазублюватись, щоби цілість справно ділала. Бо вартість і сила організації залежить від ступня зорґанізованости і зрозуміння суті карпости серед найменших уладових одиниць, що собою творять цілість.

В Пласті треба вміти приказувати, але насамперед треба навчитися слухати і підпорядковуватись. Та завдання провідника не обмежується до удержання карности в підчиненому йому Гурткові, Куріневі, Кошеві… і т. д., але поширюється воно на оживлення пластування в підчинених йому частинах; провідник мусить давати особистий примір як належить братися за роботу.

Про уряджування пластових вправ, гор, полевих ппров, гутірок –– я вже говорив –– тут хочу сказати ще кілько слів про організацію курінних установ, праця в яких вчить порядку і зарадиости, чесности і витревалости, прикмет так потрібних пластовому провідникови –– в майбутности може визначному громадянинові! на відповідальному суспільному становищі.

Курінною установою є:

I. Бібліотека Куріня. Бібліотекар мусить вміти старанно та вміло вести катальоґи (практичним є картковий катальоґ), дбати про гарний вигляд і порядок серед книжок, про побільшення числа –– та якість книжок у бібліотеці (памятати про книжки пластового змісту в бібліотеці). Про те, щоби пластуни в Куріні як найбільше читали, та щоби правильно віддавали книжки…

II. Курінна кооператива. Члени Куріня складають уділи і це є закладовий капітал.

Вибрана управа кооперативи мусить розумітися на кннговодстві. Заряджування кооперативою вчить чесного орудування публичним майном, вчить оборотности.

Для членів Куріня кооперативе приносить багато удогіднеиь. Через кооперативу можна однаково уодностроїти Курінь, дістати складові части пластового виряду. При кооперативі можна навіть правію забезпечити пластовий відділ, якщо вона заснована на зразках кооперативи “Пласт” (статути можна дістати у Верховній Пластовій Команді, Львів) і зголошена в повітовім торговельнім суді.

Дохід з кооперативи йде на закупно майна Куріня.

Тямте одначе, що у всяких грошевих справах навіть пайгостріщи коптроля не є за гострою.

III Курінні варстати і городи. Спільна праця пластунів Куріня (фізична) з одної сторони незвичайно звязує пластунів, з другої сторони приносить заробок, котрий мігби іти на купно таборового виряду, як: шатер, казанів, книжок до бібліотеки. Або на видання курінного часопису, на урядження пластової домівки, на висилку незаможних членів Куріня до табору –– навіть можнаб було за гроші в той спосіб добуті видати який гарний переклад вартісного пластового підручника, або книжки пластового змісту (в порозумінні з пластовим видавництвом “Вогні”, котре взялоби на себе технічну частину видання (і в той спосіб збільшити нашу пластову літературу.

Залежно від матеріялу, яким Курінь розпоряджає, можна булоби зорганізувати ось такі варстати:

а) столярський (прим, будова човнів),

б) переплетничий (оправи книжок до бібліотек),

в) огородничий (зразкова управа кусника винай-нятого городу і достава до міста ярин),

г) инші заняття, як: приладжування й пакованняматеріялів продаваних масово пр. Нар. Торговлею, виріб забавок, кольпортажа пластових видань…

Кождий Гурток в Куріні мігби вибрати собі якусь спеціяльність.

IV. Артистичні і спортові гуртки. Уряджування аматорських вистав, уряджування вечерниць, спортових змагань прим, в кошиківці, відбиванці…, хор, орхестра (прим, мандолінова), наука чужих мов (прим, есперанто) і т. д.

V. Курінне видавництво. Прим, видавання битої на шапірографі (гектоґрафі), на цикльостилю, або на фото, курінної Газетки. В змісті ґазетки:

а) Актуальна передовиця. (Прим, на тему: праці нашого Куріня на найблищий чвертьрік, або в роковини якоїсь важної історичної події: пояснення історичного її значіння).

б) Пластова пригода. –– Цікаві, живі оповіданя з мандрівок, переживань пластунів.

в) З хроніки Куріня. Барвний опис того, що з наміченого в Куріні, зроблено, переведено в діло

г) Жарти, анекдоти, карикатури, рисунки…

ґ) Спортові осяги членів Куріня.

д) Розривки. (Загадки, шаради, ребуси і т. д)

є) Практичні технічні пластові поради.

є) Випробовані нові вправи, забави пластового характеру і т. д.

В організації курінних установ належить заховувати міру. Краще хай буде в Куріні тільки одна-дві, але щоби добре розвивалися, чим малоб їх їх бути більше, але не проявляли живіщої діяльніойти –– оттак істнували на папері.

Недбальства мусять пластуни вистерігатись як вогню. Праця повинна пластунови горіти в руках. Повинна бути в пластуна все охота і запал до праці (бо колиж, як не в молодому віці?) –– а виконання праці повинно усе бути зразкове, бо тільки тоді: не може бути сумнівних вислідів започаткованої щадниці, не буде зневіри в власні сили, кидання розпочатої праці в середині.

Тому повинна бути в Куріні ще одна установа, яку я назвавби:

VI. Гурток впорядників. До цього Гуртка належать усі ті, що кермують працею курінних установ, отже: бібліотекар, склепар, режісер, провідник столярів і т. д., також всі старші віком і пластовим досвідом пластуни, що працюють в Куріні на становищі гурткових впоряд-чиків над вихованням пластового нарибку, провідники Гуртків і Курінна Команда.

Цей Гурток працює в тісному порозумінню з звязковим і під його проводом. В програмах сходин гутірки на ріжні пластові теми, які опісля впорядники і провідники Гуртків розвивають на сходинах поодиноких Гуртків.

А в додатку є коитроля праці і понука до неї.

До праці в Куріні належить також підготування пластунів до здавки II. (потім III.) пластової проби. Підготування найкраще вести Гуртками.

Оприлюднено в Без категорії

Що таке Пласт

lilПЛАСТ — це організація української молоді для патріотичного і всебічного самовиховання, а пластуни сеніори згуртовані в Пласті з метою допомагати пластовій молоді. Завданням Пласту є:

  • Переводити всебічне патріотичне самовиховання української молоді.
  • Розвивати моральні, духові і фізичні прикмети української молоді.
  • Вишколювати молодь на свідомих, відповідальних і повновартісних громадян з допомогою виховних метод і на ідейних основах Пласту, опертих на пластовій присязі, пластовому законі і Трьох Головних Обов’язках пластуна.
  • Плекати серед цієї молоді традиції їх предків і передавати їм знання і розуміння їх історії, культури, змагань та ідей.

Діяльність Українського Пласту є незалежною від будь-яких політично-партійних чи віровизнаневих впливів, значить до неї може належати українська молодь без огляду на політичну чи релігійну приналежність їхніх батьків.

Пластова самовиховна метода полягає на добровільності членства та поступовій програмі зайнять, пристосованій до того, щоб приготовити молодь на добрих громадян. Пластова самовиховна метода здійснюється в:

  • Гуртковій системі, що допускає молодь — хлопців і дівчат — до бажаного ними членства в гурті, який, спершу ведений старшим провідником, з бігом часу набуває щораз більше самоуправи.
  • Ряді ступневих проб та накладанні на молодь щораз більшої відповідальносте за себе і інших, так, щоб вона набула знання, самопев-ність і здібність співпраці з іншими та вмілість провідництва.
  • Спрямовуванні молоді до таких зайнять і змагань, головно серед природи, які розвивають у неї спостережливість, слухняність і самоза-радність, защеплюють у неї уважливість до інших, заправляють її у службі для національного і загального добра і вчать умілостей, корисних для неї самої.
Оприлюднено в Без категорії

Праця в гуртку

1. Гурткова система.

Богато було написано паперу и досить уже мы пересвѢдчилися, що завданя гурт­ковоѢї системы є першою та основною умовою успѢху при пластовôй працѢ.

Новак ІванЗаступник провідника чехо-словацьких скаутів

Новак Іван
Заступник провідника чехо-словацьких скаутів

Не буду тут повторювати основнѢ рѢчи. У подробицях одсылаю до своєѢ книги “Druzinova soustava”, що видав єѢ у р. 1922 у Спринґра.

Треба рѢшучо слѢдковати, щобы хлопцѢ у гуртках були рôвнѢ вѢком, по выховѢ та близькѢ духом. Той, кто тво­рить з пластунôв штучнѢ гуртки, де поруч вчорашнього вовченяти можна знайти и старшого пластуна, не може сподѢватись на успѢх. Се будуть тымчасовѢ оддѢлы, де хлопцѢ перебувають и одходять, бо не можуть знайти нѢчого, щобы их привязовало там.

Гурток, як мы се розумѢємо, є кôлька хлопцѢв, приблизно однакового вѢку; они мусять бути бôльше менше однаково роз­виненѢ, мусѢли бы працювати у пластѢ в одному напрямку; тому що они мають и найдуть спôльнѢ интересы, они легко порозумѢються и товаришовати будуть надалѢ.

Завсе уявляв я собѢ орґанизацію оддѢлу так, що поступ Ѣ працѢ зразу помѢтний у гуртках. Маємо гурток новикôв, хлопцѢв, що ось прийшли до пласту, маємо гурток, що уже готуєся до другого пл. испыту и т. д.

Старый и молодый бачить тут, чому є он у пластѢ, що йому дає пласт, ба­чить як працюють старшѢ пластуны та має з чого радѢти. Часами оддѢл є лише якимись притулком молодѢ, мѢсцем куды они идуть лише побавитись бôльше чи менше приємным способом, у такому разѢ проґрама швидко закôнчується, а хлопцѢ йдуть туды звôдки прийшли. Яке тут выхованя, де та красна та величава мета, про яку провôдник лише деклямує, але не зробить нѢчого до осягненя эѢ. Не залежить нам на тому, щобы сам про­вôдник робив усе сам. Навпаки, може легко статися, що провôдник, утомленый всѢми дрôбницями и не зможе вести оддѢл як слѢд. Але є гуртковѢ, що ведуть своѢ гуртки и им якраз присвячую сѢ рядки.

Кто є сѢ гуртковѢ? Се не є хлопець, що захопленый функціями провôдника, властиво його зôрками, пасками, або що його батько є впливовою особою, або його родичѢ дали щось до пл. скарбницѢ. Се є моторный, жвавый, здôбный хло­пець, що має у своѢй вдачи щось такого, що може прихилити до нього и инших. Праця провôдника оддѢлу полягати буде якраз у тому, щобы приготовити такого хлопця до його працѢ.

При веденю гурткôв даємо перевагу старшим пластунам, бо они найкрасше розумѢють, що значить “служба”, при­свячена оддѢдови та иншим пластунам. При сему будемо вымагати од своих стар­ших хлопцѢв не лише жвавости, моторности але и пильности у праци.

2. Правдивый пластун.

Правдивого пластуна знаємо всѢ. ЗустрѢчаємо його в городѢ и селѢ, зôйдемося з ним в лѢсѢ и на березѢ рѢчки. Звертає вôн вашу увагу своим одягом, веселым выразом облича, здоровым виыглядом, осмаленими колѢнами. Вôн уже склав и пл. испыт, знає своє ремесло, знає як выкористати своє пластове умѢня та досвѢд. Вôн завсе уважный и чим бôльше ви знаєте його, тым бôльше вôн вам подобається. Вôн розумно и ясно одповѢдає на вашѢ питаня и завсѢгди готовый зробити для вас добре дѢло.

УсѢ мы знаємо також и неправдивого пластуна …

3авданєм пластового выхованя є приняти звычайно невправленого, несвѢдомого та некарного хлопця, одначе доброѢ вдачѢ, та зробити з нього правди­вого, карного пластуна. Зовім не є завданєм пласту одягти хлопця в пласто­вый однострôй, а далѢ залишити його з його призвычками та хибами, якѢ вôн мав ранѢйше. ОддѢл, який допуститься сього, зробить непоправну хибу.

Одною з причин популярности пласт. руху є то, що тут є можливôсть спричи­нити перебуваня рядовых пластунôв та обтяжити працею свѢдомих та здатных провôдникôв та гуртковых: менше пластунôв, менше оддѢлôв, але бôльше здôбности та досконалости — най буде гаслом кождого працьовника пласту. Передумо­вою успѢшноѢ працѢ оддѢлу є то, ци вживає вôн правильноѢ методы при пра­цѢ; менше залежить од його зручности ци його досвѢду у пл. умѢнях. Сю ме­тоду описав Б. Пауль у своѢй книзѢ:”Skauting for Boys”, а поширив єѢ Ролянд Філіппс у свійпраці: “The patrol-system”. Звдты брали и мы. Гурткова система дозволяє кождому гурткови незалежнôсть у великôй мѢрѢ. Она пѢдсилює, пôдпомагає працѢ пластунôв. ГуртковѢ сходины одбуваються для членôв гуртка та ведуться гуртовым, а не провôдником. Подôбно и у таборѢ є гур­ток собѢ выстарчаючий. Єму одводиться певно означене мѢсце, сам гурток готує для себе Ѣжу, єму довѢряється певна праця, а часто он єѢ сам бере з своєѢ иниціятивы. Гурткова система не зменшує працѢ оддѢлового провôдника та не пôдрыває одданости пластунôв до оддѢлу. Провôдник працює з гуртковыми. Он их докладно приготовив та вправив перед тым, як гуртки були покликанѢ до житя. А коли весь оддѢл у працѢ, провôдник слѢдкує за єго працею и при потребѢ зробить певнѢ крокѢ. Он у постôйному єднаню з гуртковыми, он им порадником у всѢх их незгодах та тягарах.

Треба додати, що гурткова праця не выключає сходин прогульок и т. д, цѢлими оддѢлами.

СамозрозумѢло, що недбалый гуртко­вый швидко знищить свôй гурток, коли он не зумѢє выкористати гарных рис сеѢ системы и коли нема нѢкого, кто бы до­глянув за єго працею. З другого боку, яка се нагода для гурткового з иниціятивою. Має вôльну руку, може працювати з своим гуртком, аж поки не зробить з з кождого хлопця идеального пластуна, може вынаходити окремѢ працѢ для своєго гуртка, таборовати з ним, одбувати своѢ сходини и т. д. оддѢл, складеный з таких гурткôв є як раз таким, яким хотѢли єго мати заосновники пласту та всѢ тѢ, що причинювалися до єго роз­цвѢту. Такий оддѢл поведе працю як слѢд.

Такий оддѢл одначе кладе на своих гуртковых тяжке завданя и самозрозу­мѢло, що не кождый хлопець, що носить одзнаки гурткового, зможе виконувати єго працю. Одинока рѢч, яка тут допоможе, се докладна та ретельна пôдготовка гурт­ковых ранше, чим им буде дорученый гурток. Тому приймаємо до оддѢлу лише стôльки хлопцѢв, щоби для них стачило гуртковых, що є в даный мент. Коли ма­ємо двох гуртковых та твох заступникôв, выстачать нам они на яких дванацять новикôв. Друга рѢч, яка допоможе утри­мати здатнôсть гуртковых, забезпечити правильний хôд працѢ се спôльнѢ сходины гуртковых та их спôльні прогульки; там они обмѢнюються набутим досвѢдом та взаємними дискусіями, выяснять собѢ то що не було им зовсѢм ясным при праци. Можна витати утвореня ко­ротких таборôв спеціяльно для гурт­ковых.

ОкремѢ гуртки працюють цѢлком самостôйно. И се є доказом великого значѢня та необхôдности гуртковоѢ системы, що є богато чинных окремих гурткôв, якѢ властно нѢколи не мали провôдникôв. Тут є особливо необхôдно, щоби гурт­ковѢ познайомилися з методами гуртко­воѢ працѢ, бо нема нѢкого, кто зауважив би их хибы або им порадив. Кождый здôбный хлопець може цѢлком самостôйно вести свôй гурток, вплавляти з ним та тримати их в праци. Є хлопцѢ, шо роб­лять се з подиву гôдною докладнôстю. Ся их смѢливôсть та розум допомогли им так ґрунтовно пôдôйти до рѢчи.

3. Як почати.

Або як почати знову! Бо одинокий спосôб як стати на правдивый шлях та за­безпечити успѢх. Се є розпустити гурток або оддѢл, сказати хлопцям, на яких за­садах будемо працювати, сказати им, що нам иде о працю а не о параду, що не бажаємо ледарѢв, лайдакôв, а почати знову.

Теперь де-що про кôлькôсть членов. НайнебезпечнѢйше для гуртка, коли он має богато членôв. Коли гурток є лише для забавы, для прогульок — кôлькôсть не шкодить. Коли-ж хочемо хлопцѢв у гуртку выхововати — значить кôлькôсть дуже забогато. ШѢсть хлопцѢв для сего цѢлком старчить, бѢльше буде шкодити. СудѢть самѢ, що краще, вôсѢм пластунôв, за якими не можна доглянути, бо є их богато, чи чотыри хлопцѢ з якими можна порядно працювати. Не бôйтеся коли не мають гуртки и цѢлѢ оддѢлы великоѢ кôлькости членôв. Занадто велика кôль­кôсть хлопцѢв лякає. Най им буде вѢдомо, що богато працюємо а ледарѢв не любимо. Не силуйте хлопцѢв, щоб, при­ступали, змагайтесь, щоб они приняли пластову идеологію. Безперечно, при сему мусять бачити ваш гурток, вашу працю та наслѢдки сеѢ працѢ. Майте спис одвѢдин, спис успѢхôв, а коли помѢтите, що хлопець хоче стати пластуном по мѢсячному чеканю, поможѢть єму, дайте єго одному из пластунôв, щоб сей за мѢсяць приготовив єго до всего що потрѢбно знати новикови. Такий новик одразу може бути зарахованый до гуртка. Або можете утворити такий гурток з самых молодых, дати сей гурток гуртковому из старших, а самому треба буде, протягом мѢсяця — двох, доглядати за ним. Так допоможете новикам добре започати. До гуртка мо­жуть бути потôм принятѢ, як звычайно.

Можна выбрати и инший спосôб. Коли бачите, що хлопець цѢлковито захопле­ный пластом приймѢть єго, хоч и мало знаєте про єго вдачу та здôбности. Не забуваймо, що гурток складається не з готовых пластунôв; завданя гуртка поля­гає в тôм, щоби из звичайных хлопцѢв — сырого матеріялу — зробити порядных пластунôв, так робимо коли маємо певнôсть у инших членах гуртка. Коли певности немає, не приймаймо “кандидатôв” з сумнѢвными якостями. И взагалѢ, коли починаємо, од початку не приймаємо двох ледарѢв одразу. ЛѢпше вôзьмемо мало хлопцѢв, але порядных и выховуємо их помалѢ. МѢж тыми порядными один лай­дак, може поправитися, але коли таких лайдакôв буде бôльше, они зôпсують гур­ток и нѢчого не зробимо нѢ з ними нѢ з ним. ДекотрѢ провôдники выключають чи приймають хлопцѢв до гуртка самѢ. Треба одначе вызнати рацію и в иншому напрямку дати гурткам якусь вôльнôсть, якусь свободу. Най они самѢ приймають чи выключають и самѢ нехай несуть одповѢдальнôсть. Порядный гурток буде на сторожи, щоби до него не прилучився не бажаный гôсть. Так дамо хлопцям можливôсть, щобы приступили чи перейшли до гуртка, який бы их выбрав. Завдана провôдника полягає тут в тôм, щобы он рѢшив про необхôднôсть чи потребу та­кого переходу.

Zakarpattya_1928_Pratsya_v_hurtku_Ivana_Novaka

Як тôльки зôйдемося по перше з хлопцями чи то з новиками чи то з хлоп­цями з розпущеного оддѢлу, то тогдѢ почнемо працювати в гуртку, зараз же усвѢдомимо их, що то є пласт та хто є пластун. РанѢшнє, чим усвѢдомлювати, запитай их и не клади богато ваги на одповѢдь, можливо, досить не дотепнѢ. Поможи им та выясни, що вымагається од вынахôдника, піонера, моряка. Поясни им, хто є пластун. Коли хлопець вага­ється з одповѢдю, представ єму певну ситуацію у житю такого чоловѢка. За­блудився в лѢсѢ, що зробить? Був пораненый диким звѢрем, що має знати? Выйшли харчовѢ припаси, як набути их знову? Так наведеш хлопцѢв на т
о, що тѢ правдивѢ пластуни були приготованѢ на всѢлякѢ выпадки, були вправленѢ на всѢ можливѢ рѢчи, були мужнѢ, одданѢ, а завсе у доброму гуморѢ. Дальше скажи, що се є якраз тѢ рѢчи, яких учить пласт, що се є якраз тѢ властивости души та тѢла яких пластуны до­сягають; не можна перестати працювати, доки не будуть з них правдивѢ піонеры, физично здатнѢ, розумнѢ, вынаходнѢ, спокойнѢ, якѢ завсе умѢли би помочи собѢ та иншим, у всѢх можливих выпадках та нещастях. Дальше скажеш им, що всѢ нашѢ выказы, всѢ спеціяльнѢ испыты є лиш з сею метою. Думка, чим они мають стати, буде хлопцѢв пôднимати, ушляхотнювати та додасть гурткови правди­вого пластового духа.

(…) Подôбно як піонер “пластун” у сво­єму умѢню вправляєся переважно житєм серед природы, так и пластун має своє таборове житя; перебуваючи там, он при­ходить до таких вислѢдôв. Складовою та необхôдовою чистиною пластового выхованя є одповѢдна литература. Она пôднимає фантазію хлопця та допомогає утримати правдивый пластовый дух. Що тыждня треба оповѢсти або прочитати по меншой мѢрѢ одно оповѢданя. ОповѢд­ного матеріялу можно дôстати досить. Такою литературою выяснюємо идеалы пласту та ушляхотнюємо думки хлопцѢв.

Оприлюднено в Без категорії

Елементи устрою гуртка і куреня

Mstyslavovychi_2014_Ustanovchi_dokumenty_1

ГУРТОК

1. Гурткова Рада — це особливі сходини гуртка, які звичайно відбуваються щонайменше один раз в році і на яких вирішуються найважливіші справи, зокрема вибір гурткового проводу та обговорення річного плану праці. Всі рішення Гурткової Ради приймаються явним голосуванням і більшістю голосів членів гуртка. Рішення стають правомірними після узгодження з впорядником (або зв’язковим КПС, якщо гурток не має впорядника).

2. Назва (символ). На своїй першій Гуртковій Раді гурток вибирає назву, яка стає символом його діяльности на час усього побуту в юнацтві. Звичайно це є назва звіря, птиці чи рослини, прикмети якої найкраще характеризують бажання позитивного розвитку цілости гуртка. Оскільки раз вибрану назву не міняємо, цей вибір треба всесторонньо обговорити й тільки тоді остаточно вирішувати. Тут особливо треба звертати увагу на виховний принцип у виборі назви (символу). В одному курені не може бути двох гуртків з однаковими назвами.

3. Порядкове число Кожний гурток має своє порядкове число в курені, яке надає і може змінити Рада гурткових.

4. Прапорець (гурткове знамено) Гурткове знамено — це прапорець, зроблений з білого полотна у формі рівнобедреного трикутника (основа 25 см, висота 30 см), при чому рівні боки мають заокруглену форму. З обох кінців основи пришиваються шнурочки (8 см довжини) з білого полотна, щоб прапорець можна було прикріпити до держака. У вершині трикутника є нашитий із правої сторони знамена рівнобедрений трикутник із матеріалу барв куреня чи самостійного гуртка (висота 8 см). Посередині прапорця, по правій стороні нашита сильветка символу (назви) гуртка з матеріалу чорної барви. У горішньому вершку з правої сторони подане число гуртка в курені та число куреня (підготовчий курінь не має числа); самостійний гурток в цьому місці має букву «С». Лівий бік прапорця залишається білий без ніяких нашивок. Гурткове знамено звичайно носиться припнятим до пластової палиці або іншого відповідного держака. Прапорець носить і зберігає у себе гуртковий. Під час курінних таборів гурткові прапорці можна завішувати на щоглі нижче курінного знамена.

5. Книга гуртка. Кожний гурток веде «Книгу гуртка» (форму і зміст книги затверджує КПС), яка після ліквідації гуртка передається в архів куреня.

Knyhy_hurtka

6. Звичаї. Гурток може творити й вводити в життя свої окремі звичаї, але вони мусять бути згідні з пластовими традиціями. Головне — нав’язуючи до давніх традицій, творити свою власну.

КУРІНЬ

1. Курінна Рада. Курінна Рада — це збір членів цілого куреня для вирішення важливих справ, як, наприклад, вибір курінного проводу, обговорення і прийняття річного плану праці, урочистого відзначення річниці патрона чи дати створення куреня тощо. Перша установча Курінна Рада також обговорює проекти барви та патрона куреня. Курінну Раду скликає зв’язковий КПС або Рада гурткових за згодою зв’язкового КПС. Радою провадить курінний, але коли в програмі є вибір чи перевибір курінного проводу, тоді Радою провадить президія, вибрана з членів куреня (які не є членами уступаючого проводу), виховників чи окремо запрошених осіб. Всі рішення приймаються відкритим голосуванням і стають правомірними в разі погодження із зв’язковим КПС.

2. Патрон. Патрон куреня — це видатна покійна особа з українського минулого, яка відповідає пластовому ідеалові українського громадянина. На терені одного краю та сама особа може бути патроном тільки одного куреня. Патрона куреня пропонує установча Курінна Рада, а затверджує КПС на внесок Крайового Коменданта УПЮ. Рада гурткових підготовляє короткий життєпис пропонованого патрона куреня, який після формального затвердження КПС повинен бути вивчений членами куреня і який має зобов’язувати їх у їхній пластовій діяльності й поведінці.

3. Барви Кожний курінь УПЮ має свою барву — одну або більше, комбінація яких є неповторна на терені краю та затверджена КПС.

4. Знамено

  • Знамено куреня є його атрибутом в УПЮ. Курінне знамено вживається при кожній нагоді, коли курінь збирається в пластових одностроях, на таборах, зустрічах і мандрівках та при нагодах, де курінь або його відпоручники виступають як пластова частина. Знамено носить і зберігає хорунжий або тимчасово інший юнак, призначений Радою гурткових. У випадках, коли курінь виходить із курінним прапором, знамено не вживається.
  • Знамено куреня — це полотняний або сатиновий квадрат розмірами 75×75 см барви куреня, яка була затверджена КПС. Якщо курінь має дві або більше барв, тоді знамено складається з двох головних барв, які сходяться між собою на діагоналі, яка біжить від лівого нижнього кута до правого верхнього. На правій (лицевій) стороні знамена посередині квадрату нашивається пластовий герб — біла лілея із золотим (жовтим) тризубом, висотою 15 см. По лівому боці пластового гербу нашивається порядкове число куреня, по правому буква «Ю» висотою 10 см. Число й буква є білої барви. На лівій (оборотній) стороні знамена не поміщуємо ніяких нашивок. Знамено підготовчого куреня є таке саме, лише не має порядкового числа куреня. Знамено носиться прикріплене до держака довжиною 180 см та діаметром 3 см.

5. Порядкове число. Реєстр чисел юнацьких куренів ведеться в кожному краю окремо; уживається арабські числа. Традиційно непарні числа, починаючи від 1, призначені для куренів юнаків; парні числа, починаючи від 2, призначені для куренів юначок. КПС призначає постійне реєстраційне число на внесок Крайового Коменданта УПЮ після успішного закінчення пробного періоду підготовчого куреня. Числа визначають порядок затвердження КПС, і тому курінь не може резервувати собі якесь особливе число.

6. Прапор куреня — це символ пластової ідеї. Його може мати тільки курінь, який є затверджений КПС і одержав порядкове число. Підготовчі курені не можуть мати курінних прапорів, а користуються тільки знаменами. З прапором курінь виходить під час урочистих чи святкових виступів. Прапор носить і зберігає хорунжий при допомозі двох підхорунжих, затверджених Радою гурткових (…).

Текст присяги пластового куреня на прапор під час посвячення чи інших урочистостей:

«В приявності представників Пласту і громадянства даємо тут пластове слово чести, що в нашому пластовому прапорі шануватимемо завжди видимий знак благородної ідеї Пласту і не зневажимо його ніколи ділом, яке свідчило б, що ми забули про важливі для нашого народу і для людства цілі Пласту».

Текст присяги хорунжого на прапор в день перебрання обов’язків:

«Даю пластове слово чести, що цей, повірений мені Вами, друзі / подруги, прапор _________-го куреня Упаду Пластунів / -ок Юнаків / -чок імені_______________________, зберігатиму і носитиму в пошані, належній знамену пластової ідеї та українського Пласту».

Оприлюднено в Без категорії