Місячні архіви: липня 2014

Кілька слів про рятівництво

Оприлюднено автором

Для кожного юнака є ясним, що свойого друга рятуватиме з нараженням власного життя. Коли хто хоче рятувати потапаючого, мусить в першу чергу сам вміти бездоганно плавати, дальше — мусить знати спосіб рятівництва, щоби з меншою власною небезпекою, зате з більшим успіхом в разі потреби, міг поспішити на рятунок.

Тому належить навчити юнаків, що вміють плавати, найважніших речей із рятівництва.

Треба тямити:

  • коли в поблизу находиться човен — рятуй при його помочі.
  • коли маєш жердку, а потопаючий недалеко — подай йому, й якщо вхопиться, тоді старайся витягнути його як найшвидше до берега. Коли маєш дошку, навіть мяч, кинь, щоб потопаючий мав можність хоч тільки удержатися на поверхні води,
  • коли вже скачеш до води на рятунок, тоді в міру часу якнайбільше роздягнися,
  • найкраще, коли потопаючий — непритомний, а коли кидається і утруднює рятунок — занури його кілька разів під воду,
  • не підпливай до потопаючого спереду, тільки ззаду,
  • коли потопаючий вхопив тебе — старайся за всяку ціну увільнитися від нього, — не жалуй удару. Боротьба з потопаючим відбуватиметься у воді, тому треба добре знати техніку віддиху і нуркування.

З юнаками що вміють плавати, слід переробляти по черзі, як мають рятувати потопаючого.

Як належить привчити до притомности, в який спосіб виконувати штучне віддихання, як рівнож інші вказівки, — подасть таборовий лікар.

Оприлюднено в Без категорії

Плавання

Оприлюднено автором

Ця вмілість дає пластунові змогу вільно купатися у глибшій воді — в річці, озері чи морі — і віправлятися в дуже корисних і здорових ділянках водного спорту, як веслування, водний м’яч, водні лещета. Крім цього, добре опановане плавання дає пластунові змогу опікуватися під час купання своїми друзями чи в потребі дати допомогу, якби хтось потопав.

Тому цю вмілість треба Тобі щораз краще засвоювати і вдосконалювати.

Для вивчення плавання потрібні певні умови, тобто плавацький басейн, став чи озеро з відповідним улаштування для початківців. Наука плавання вимагає теж інструктора, який навчив би правильних рухів та допоміг перебороти перші труднощі.

Отож може трапитись таке, що без уваги на добру волю пластун учасник не зможе через технічні перешкоди бути готовим до проби з цієї ділянки на час, коли відбувається перевірка. В такому випадку комісія проби зв’язковий чи інші) може дозволити відбути перевірку з іплавання в пізнішому реченці, не спиняючи іменування пластуном розвідувачем.

Зовсім звільнити від цієї вимоги можна тільки тоді, коли стверджено на основі лікарського свідоцтва, що даний ‘пластун з огляду на стан здоров’я не може вчитися плавання.

Плавання Плавання

Оприлюднено в Без категорії

Купіль і плавання

Оприлюднено автором

Науку плавання переводять поучники, які самі добре опанували цей рід спорту та рятівництво.

Поучник мусить передбачити усе, щоби запобігти нещасливим випадкам.

Загальні вказівки:

а) З огляду на безпеку:

1) Призначене місце на купіль і науку плавання повинен поучник точно очеркнути та назначити,

2)Для початкуючих глибина небільша як 1.20 до 1.30 м.,

3) Не провадити навчання на дуже рвучких місцях,

4) В часі купелі чи вправ, визначити 2-ох учасників(ць) що вміють добре плавати, щоби держали порядок та наглядали а в разі потреби несли поміч. До диспозиції мусять мати одну — або дві жердки довжини 4-5 м.

б) З огляду на здоровя:

1) В часі науки плавання (купелі) треба звернути увагу на вуха. Вражливі вуха можна затикати на час купелі ватою намоченою товщем. Коли підчувається біль у вухах слід звернутися до лікаря,

2) Безпосередньо по їді не вільно йти до води. По малій перекусці переждати годину, по більшій 2 години,

3) Не входити до води зігритому,

4) Коли виступає „гусяча скіра” сейчас вийти з води.

в) В часі купелі:

1) Заки юнак(чка) зануриться у воду, нехай звогчить водою шию, голову, пахи та живіт. У воді треба цілий час рухатися (не мокнути). (За вийнятком малих передишок між одною а другою вправою),

2) По виході з води не оставати без руху. Коли зимно, витерти тіло ручником до суха та одягнутися.

В часі соняшної купелі не доводити до того, щоб злізла скіра.

Подаємо кілька водних гор:

1) Перегони: можна уладити там і назад на короткій трасі. Коли є вода пливуча, то раше проти води. Юначки входять до води (по бедра, пояс) уставляються в ряд – та на даний знак рушають. Підчас плавби стараються один другого випередити, допомагаючи собі руками наче веслами.

2) Вправи в колі: (Звізда) – 6-8 юнаків(чок) уставляються у воді вколо і подають собі руки. „Коло” починає крутитися. Тоді на даний знак юнаки 1, 3, 5, 7, кладуться на воду, ноги до середини разом оперті об себе, – в той спосіб твориться звізда, що крутиться.

3) Водна боротьба: Юнаки уставляються в двох лавах, один напроти другого, на даний знак присками водою стараються одні других виперти із занятих становищ.

4) Ловля риб: Юнаки ловляться за руки, неначе б творили сіти, та стараються в ту сітку зловити юнака-рибу. Юнак-риба не може сітки розірвати, може одначе втекти, або дістатися поза сітку поринаючи.

5) Перетягання на воді: два юнаки стають напроти себе та подають собі руки. Прочі (дві групи) однаково сильні стають за одним та за другим юнаком, ловляться руками за бедра а на даний знак перетягаються. Побідником стає та група, яка перетягнула останнього юнака через границю, що є в тому місці, де уставлялися напроти себе два перші юнаки. Найкраще виглядає коли одна група прорветься і всі… падуть у воду.

6. Боротьба верхи: Юнаки діляться на дві групи. Кожна група уставляється у воді напроти себе окремо у дволавах. Задні ряди обох груп вилізають на плечі юнаків з перших лав (неначе б на них сиділи). На даний знак ряди наступають на себе. Юнаки стараються струтити один одного з плечей у воду. Боротьба у воді далеко завзятіша, бо юнаки не бояться упадку на тверду землю. Звертати увагу, щоби в розгоні боротьби юнаки, що падають, не задовго оставали під водою.

7) Стріл до ціли: Юнаки (по три — пять) уставляються у віддалі 5—10 кроків у воді (глибина події по груди). Один юнак стоїть в середині. Юнаки стараються поцілити мячем в середнього. Середній старається уникнути прицілу мячем, занурюючися в воду. На місце поціленого приходить юнак, що поцілив.

8) Змагання в нуркуванні: Вишукуємо кілька відповідно великих каменів та стараємося винести їх з води. Хто винесе найбільше каменів при одноразовім нуркуванні, той стає побідником. Гра у воді на глибині грудей чи шиї.

9) „Когутик” на воді: Два ряди уставляються боком до себе. Скачуть на одній нозі та стараються ударом плеча звалити свойого противника.

Коли юнаки освоїлися вже з водою, тоді приходить на чергу перші вправи. Усвідомлюємо юнаків, що коли ми втягнемо воздух тіло буде плавати на поверхні води.

1) Вправа: Юнаки вдихують воздух, занурюються та повзають на колінах і руках 1—2 м. на дні.

2) Вправа: Юнаки роблять ту саму вправу з ним, що втягають якнайбільше воздуху до грудей. Юнаки переконуються, шо повзати по дні неможливо, бо вода виносить тіло на верх.

3) Вправа: Юнаки втягають воздух, занурюються під воду — рівночасно присідаючи. (Коліна до грудей, руками хватають за стопи). Вода виносить тіло догори.

4) Вправа: Прийняття постави до плавання. Юнаки виконують вправу як попередньо з тим, що коли вода винесе тіло нагору, юнак випростонує тіло.

5) Вправа: Щупак. Це є властива вправа до науки плавання. Юнак уставляється плечима при стрімкому березі (стрімкий берег може заступити прамовісно до вложена та підперта дошка) на глибині грудей. Юнак опирає о стіну (дошку) стопу правої ноги на висоті коліна, подається легко до переду, випростовує перед себе руки і пальці, а долоні держить разом. У слідуючому моменті підносить та опирає о дошку також ноги на якій стояв, — занурюює легко голову під воду та сильним, енергійним рухом простує ціле тіло відбиваючись ногами. В той спосіб вперше находиться в поставі пливацькій. Цю вправу переробляти докладно та звертати увагу, щоби учасники(ці) осягали якнайдальші віддалі (після відбиття ногами).

„Жабка”. — Насамперед учасники(ці) мусять опанувати рухи „на сухо”, щоб могли їх швидше та краще засвоїти, та щоби можна було неправильні рухи належно виправити.

Вихідна постава: тіло в засадничій поставі, руки вверх, одна коло одної, долонями звернені допереду. Учасник(ця) дивиться вгору, на „1”: руки перенести боком до бічного положення, рівнобіжно до землі, — долонями звернені до землі. Рівночасний вдих. Ноги залишаються в засадничій поставі.

На „2”: перенесення рук перед груди, руки зігнені в ліктях, долоні звернені до переду находяться під бородою, великий палець та вказуючі дотикаються, — рівночасно наступає піднесення коліна боком вгору, — стопа близько коліна ноги, на якій спочиває тягар тіла.

На „3”: випрямлення рук до вихідної постави з рівночасним видихом, піднесена нога простується енергійним рухом вбік та повертає до по стави.

Вправи при скісно нахиленому кадовбі:

В тій поставі виконуємо рухи раменами, як в попередній вправі, неначе б груди лежали на воді.

Рухи рук у воді: як при вправі ч. 2 з тим, що учасники(ці) виконують попередньо засвоєні рухи — у воді.

Дальше слідують рухи, получені з віддихом припровадженні рук боком подається тіло до переду, при чому винурюється голову з води, наступає вдих і голова знову занурюється. При русі рамен вперед — видихується воздух під водою. Наступає коротка павза і рухи починаються наново.

„Щупак” у полученні з рухами рук відбиваємося від берега чи дошки ногами, як це вже вище подано, з тим, що виконуємо двічі або тричі руками рухи, які ми вже засвоїли.

Рухи ніг: Два юнаки (вода до пояса) лицем до себе подають собі руки, третій кладеться на руки лицем до води так, що його піддержують юнаки на воді. В цьому положенні юнак вперше виконує повні рухи на воді. Рамена виконують попередньо засвоєні рухи — у воді. При переношенні рамен перед груди, як це було попередньо подано, наступає притягнення обох ніг боком до кадовба (коліна назовні). При випрямленні рук, ноги виконують енергійний рух боком взад та рух дотягнення ніг разом. Оба юнаки, що є призначені допомочі, поволі поступають в напрямі, в якому плине пливун, вкінці приходить хвилина, коли юнак самостійно пливе поволі дальше.

Спокійне плавання.

Одначе початкуючий юнак не має ще витривалости, а це тому, що його рухи не є зовсім опановані, гармонійні та швидкі. Щоб навчити спокійно плавати треба знову зачинати від. „щупака”. Щоб краще учасники(ці) засвоїли собі спокійні рухи можна перепровадити змагання: а) — хто при „щупаці” одержить найбільшу віддаль? — б) хто перепливе означену віддаль при якнайменшому числі виконаних повних рухів? Важне, щоб в часі науки пливацьких рухів, юнаки засвоювали собі і віддих. Віддих дуже важний, бо хто вміє опанувати віддих, цей спокійно плаває, — менше мучиться.

Коли в деяких випадках учасники не могли б навчитися плавати „жабкою”, тоді можна вчити плавати грудним, природним стилем, з тим, що: а) голова занурюється тільки по бороду, вдих та видих над водою, б) рухи рамен перемінні, рамена простуються вперед, опісля виконують рухи під водою, в) ноги підчас виконування рухів мусять згинатися в колінах.

Коли юнаки опанують можність удержуватися на воді, можна навчити їх других стилів: кравль, плавання навзнак і т. п.

Оприлюднено в Без категорії

Легкоатлетика

Оприлюднено автором

Легкоатлетка охоплює найцікавіші, але й найвимогливіші роди спорту: біги, різні стрибки та мети складають цю найрізноматнішу та найяскравішу спортову ділянку. Цими спортами лю’дина почала займатися ще в початках історїі. коли вони властиво ще не були «спортами», але вмілостями, конечними для існування. Примітивна людина мусіла вміти кидати списом на ворога, швидко бігати у випадку наочної небезпеки та скакати через різні перешкоди. щоб утриматись при житті.

Сьогодні легкоатлетичні спорти вимагають великої вправи і тренінгу, бо висліди міряються майже незначними моментами часу, чи малесенькими різницями у віддалі. Це спорти, що виробляють молоде тіло його найкращої форми та координації, але й вимагають не раз останньої дози зусилля.

Кожний юнак чи юначка, який є поважно зацікавлений в легкоатлетиці. мусить перш за все перейти лікарські оглядини, щоб упевнитися, чи їхній фізичний стан дозволяє на ці спорти. Також треба звернутись до кваліфікованого тренера (звичайно такі є у Вашій школі), щоб він сказав Вам до якої ділянки легкоатлетики даний юнак чи юначка надаються. Він також порадить Вам щодо правильного та постійного тренінгу, що запобіжить непотрібним випадкам.

Тепер перейдімо найпопулярніші ділянки легкоатлетики, щоб познайомитись із їх підставою техніки.

БІГИ

Біг — це найприродніший рід спорту. Він виробляє м’язи цілого тіла. Біги ділимо на короткі, середні і довгі. Короткі це біги на 100 і 200 метрів, середні — на 400, 800 та 1500 метрів (або 1 миля). Довгі — це біги на 5000 метрів і більше.

Щоб правильно вивчити біги, треба перейти під проводом тренера цілий ряд вправ, які познайомлять юнака з основами бігу, запізнають його з правильним укладом ніг та рук при бігу та нахиленням тіла. Спершу біг переводимо у повільному темпі, щоб тренер мав змогу звернути юнакові увагу на хиби в бігу; згодом темпе бігу приспішуємо. У часі бігу тулуб є похилений уперед, голова є продовженням тулуба. Цілий тулуб і клуби тоді звернені вперед, у напрямі бігу. Відбивна нога випрямлена, вимахова, «передня» нога висунена вперед. У моменті, коли спускаємо ногу на землю, викидаємо стопу вперед; землю доторкаємо пальцями. Нога, яка відбивається — іде якнайшвидше вперед. Руки сильно допомагають швидкому бігові; їх праця сильна, рішуча, ритмічна, майже рівнобіжна до напряму бігу. Змагун веде їх прямо вперед, лікті тримає при тілі, не розводить на боки.

По короткому часі, на підставі спостережень, як також по структурі тіла даного юнака, тренер зможе сказати, чи даний спортовець надається до короткого, середнього чи довгого бігу. Короткі біги вимагають швидкости, доброї реакції, сили та координації. Зате у довгих бігах потрібно головно витривалости та слід мати добре вироблену систему чи плян бігу. Середні біги найважчі, бо вимагають від бігуна прикмет і короткого і довгого бігу.

Lehkoatletyka_Bihy

СТРИБОК У ДОВЖІНЬ

Для вправ стрибка в довжінь потрібна яма, 20 сантиментрів заглибока і 2 на 7 метрів величини (8 інчів, і 6 стіп на 22 стопи). Яму внсипуємо чистим піском або трачинням. При одному з вужчих боків вбита в землю дошка — рівно з поверхнею землі. Від дошки провадить доріжка для розбігу, близько 30 метрів (90 стіп) довжиною.

Важливіші фази стрибка — це: 1. розбіг, відбиття, 3. лет та 4. зіскок.

  1. Розбіг мусить осягнути максимальної швидкості! змагуна, ще заки він добіжить д„ дошки. Тут треба мати добре виміряні кроки, щоо відоивна нога вдарила в саму дошку а не перед чи поза нею.
  2. Відбиття від дошки мусить бути сильне енергійне, із цілої стопи (від п’яти до пальців). Нога. якою відбиваємось, є при останньому кроці для кращого відбиття. Тоді наступає повне випрямлення ноги, — вимах другої ноги вгору і вперед, замах рук і вихил тулуба вперед.
  3. Бувають два роди летів: а) Грудний стиль — після відбиття тіло начебто зависає в повітрі в положенні відбиття; опісля замахова нога опускається вниз і наближається до відбивної так, що ціле тіло начебто випиналося назад, а груди вперед. В останній фазі замахом рук і ніг вперед переходиться до зіскоку, б) Ножиці (дивись на ілюстрацію) — після відбиття змагун начебто продовжував біг в повітрі. Його замахова нога опускається вниз, а відбивна виходить вперед. Руки допомагають ногам сильним замахом, наче при бігу. Перед зіскоком обі ноги є випрямлені вперед.
  4. Зіскок виконуємо на обі ноги, треба намагатися викинути їх в останній фазі лету якнайбільше вперед — та махом рук вперед потягнути ціле тіло так, щоб ноги залишилися за собою.

Lehkoatletyka_Strybok_u_dovzhin'

СТРИБОК У ВИСОЧІНЬ

Місцем для стрибка — може бути та сама яма, що і до стрибка в довжінь, але з довгого її боку. Стрибок виконуємо через поперечку, покладену на двох стояках. До вправ уживати дерев’яної або металевої поперечки.

Як і при стрибку в довжінь, так і при стрибку у височінь — є важливим добре відбитися після розбігу. При навчанню треба звертати увагу на те, щоб вивчити поодинокі фази стрибка, а не вислід.

Розбіг повинен бути недовгий, 7 до 12 кроків, спочатку повільний, а потому швидкий.

Відбиття: при останньому кроці розбігу змагун ступає сильно на п’яту ноги та старається якнайшвидше перекотити стопу з п’яти на пальці; сильно випрямити ногу; виконати вимах угору другою ногою; та сильно вимахнути руки вгору.

Є декілька способів переходу поперечки, проте так зване перекочування є найпопулярніше, бо ним можна досягнути найвищу висоту. У перекоченні розбіг є збоку; після відбиття махова нога йде вгору — тулуб кладемо майже на поперечку грудьми й черевом, наче б перекочувався через поперечку. Це й потягає з собою відбивну ногу.

Хоч висота росту значно допомагає змагунові в цій ділянці, проте, треба сказати, що техніка тут дуже важлива, і прецизність укінці зробить різницю між пересічним та добрим змагуном.

Lehkoatletyka_Strybok_u_vysochin'

МЕТ КУЛЕЮ

Місце для мету кулею — це добре вбита земля, на якій зазначено коло, діяметром 7 стіп (2.11 метра). Молоді юнаки і юначки повинні вживати 7 фунтову кулю (3.64 кілограма). Старші юнаки можуть уживати 12 фунтову (5,5 кг.)

Тримання кулі: куля лежить на долоні так, щоб осередок її ваги лежав на насаді вказівного і середущого пальців. Інші пальці обходять кулю збоків, а великий палець притримує її із супротивного боку.

Мет кулею складається засадничо із трьох фаз: розмаху, пересуву та виштовху; всі вони мусять бути злучені в одну пливку цілість. Змагун починає, стояти у легкому розкроці — зверненний лівим боком у напрямі мету, права нога при межі кола, права рука тримає кулю при шиї (лікоть убік). Ліва рука згінена в лікті, яку сво бідно тримаємо перед грудьми.

Коли змагун готовий до мету, подає всю свою вагу на праву ногу (ліва нога і рука в повітрі — утримують рівновагу), присідає і робить маленький, але рішучий скок (на правій нозі) у напрямі мету. Тут слідує раптовий випрям тіла, ліва нога стає на землю при межі кола, вимах лівої руки назад та оборот тулуба вліво. У моменті, коли тіло вже звернене у напрямі мету, посув правої руки вперед і вгору (приблизно під кутом 45 ступенів). Наступає виштовх і куля залишає долоню, а замах тіла примушує змагуна зробити перескок на праву ногу, щоб затриматись в колі.

Метання кулі

МЕТ ДИСКОМ

Метання диском виконуємо з кола 21/2 метрів в діяметрі (понад 8 стіп). Цей мет найкраще вивчати із кінцевої фази, а саме вимету, а опісля розмах і оборот у колі.

Тримання диску: Диск лежить на долоні, пальці є широко розставлені — пучки пальців на крайку диску. Великий палець у часі мету пересувається на поверхні диску та надає йому напрям мету.

Вихідна постава: змагун стає правою ногою при кінці лінії, ліва побіч правої, на ширині плеча. Більшість ваги тіла на правій нозі. У цій постаті змагун виконує замахи диском: назад і симах угору (диск можна притримувати вгорі лівою рукою). Такі замахи потрібні для набрання певної швидкости і їх роблять 2 до 3. При повороті назад, тулуб повертається вправо за диском.

Оборот: У хвилині, коли рука замахується вперед, слідує оборот, що починається працею ніг.

Тягар тіла переходить на ліву ногу, яка пересувається трохи вперед. Перший оборот виконуємо на лівій нозі. По обороті права нога пересувається вперед, до середини кола, оборот на правій нозі, ліва нога пересувається до обводу кола. Це закінчення є важливим моментом мету. У часі обороту клуби й ліва рука потягають ціле тіло.

Вимет: права рука тут є витягнена з долини вгору (наскіс) так, щоб дійшла до висоти вуха. Рівночасно потрібно енергійно випрямити ноги в колінах. У моменті, коли долоня опинеться на лінії мету, потягаємо пальцями краєць диску і тим способом надаємо дискові оборотовий рух — управо (так, як ходить годинник). Після цього руху пересуваємо праву ногу, щоб утримати рівновагу і не випасти з кола. Заувага: При вправах диском слід дотримуватись дуже великої обережности і вправляти лише там, де є велика вільна площа.

Метання диску

МЕТ РАТИЩЕМ

Місце для мету ратищем — це велика площа з розбігом 20 до 30 метрів (98 стіп). Тут також треба зазначити, що вправи ратищем мусимо виконувати з великою обережністю і в присутності тренера.

Ратище тримаємо в середині його довжини (це місце є зазначене в’язанням). Ратище кладемо в долоню при насаді великого пальця. Указівним і великим пальцем обхоплюємо сильно деревце ратища за в’язанням (ці пальці при виметі надають ратищеві певну швидкість) Інші пальці замикаються кругом в’язання.

Розбіг з ратищем показує ілюстрація. Дуже важливим є те, щоб перенести ратище з його долішньої позиції через голову в означений час, але не зашвидко. Гостряк ратища завжди звернений у напрямі мету. Вимет з-над голови виконуємо за 1 чи 2 кроки перед лінією. Це тому, щоб після вимету залишити собі місце для перескоку. При виметі слід звернути увагу на використання замаху лівого плеча й лівої руки.

Метання списа

Оприлюднено в Без категорії

Звички, що дають здоров’я

Оприлюднено автором

Всі великі мирові пластуни, що вдало робили дослідні чи ловецькі подорожі в дикі краї, мали успіх тільки тому, що вміли подбати про своє й інших здоров’я. Треба ж було дбати про своє здоров’я, бо вони і їх люди могли легко захворіти, поранитись тощо, а в джунґлях не знайдеш лікаря, щоб тебе лікував. Пластун, що не знає бодай трохи, як за себе подбати, не матиме взагалі ніколи успіху; краще, щоб він залишався вдома, хоч у всьому іншому він, може, нічого собі хлопець.

Тому вправляйся у зберіганні свого здоров’я, а тоді й іншим покажеш, як це робити. Таким чином можеш зробити багато добрих вчинків.

Коли будеш знати, як дбати про себе, не матимеш потреби ніколи витрачати грошей на ліки. Великий англійський поет Драйден писав у своїй поемі “Саймен і Іфіґенія”, що краще довіряти свіжому повітрю і фізичним вправам, ніж оплачувати лікарські рахунки, щоб зберегти своє здоров’я:

“Краще на лови йти, що здоров’я подарують,
Ніж лікарям платить за ліки, що зготують:
Розумний, щоб здоровим бути, руханку вправляє,
Бо людина діла Божого не поправляє”.

Будь охайний. Якщо поріжеш брудну руку, вона може гнити і дуже боліти. Але якщо твоя рука цілком чиста і свіжовимита, то не буде з того біди: вона швидко загоїться.

Вмивання шкіри допомагає чистити кров. Лікарі кажуть, що половина користі з фізичної вправи пропадає марно, якщо негайно після неї не скупаєшся.

Може, не завжди матимеш змогу щодня купатися, але можеш у кожному разі натерти ціле тіло вогким рушником або бодай сухим; ти не повинен ні одної днини занедбати цього, якщо хочеш бути “в формі” і добре почуватися.

Охайний мусить бути і твій одяг – спідній, як і верхній.

Щоб бути здоровим і дужим, мусиш мати здорову і чисту кров, для цього треба вдихати багато чистого і свіжого повітря, глибоко дихати і усувати з шлунка всі рештки з допомогою щоденного, без огляду на все, “стільця”; багато людей почувається ще краще, коли його має двічі на день. Якщо котрогось дня маєш з ним труднощі, випий досить доброї води, особливо перед і відразу після сніданку, і зроби вправи, у яких треба повертати тулуб, і все буде гаразд. Ніколи не починай ранком праці натще серце, не з’ївши чогось.

Куріння. Пластовий Закон знає кожний пластун. Але є ще один додатковий пункт до цього Закону, правда, неписаний, але добре знаний кожному пластунові, а саме: “Пластун не безглуздий”, і тому за юнацьких літ пластуни не курять.

ТОМ-ЖОВТОДЗЮБ Ч. 9. ТОМ ПРОБУЄ КУРИТИ Том думав - куріння радість дає, Що дуже помилився - тепер уже знає.

ТОМ-ЖОВТОДЗЮБ Ч. 9. ТОМ ПРОБУЄ КУРИТИ
Том думав – куріння радість дає,
Що дуже помилився – тепер уже знає.

Кожний хлопець може курити – це не така вже велика штука. Але пластун не робить того, бо він не “в тім’я битий”. Він-бо знає, що коли юнак курить, поки цілком не змужніє, то може послабити серце, а серце – це найважливіший орган у юнацькому тілі. Воно розводить кров по цілому тілі, щоб творити кості і м’язи. Якщо серце не виконує правильно своєї роботи, хлопець не може рости й бути здоровий. Кожний пластун знає, що куріння псує нюх – а це надзвичайно важливе для пластової чинної служби.

Багато найкращих спортовців, вояків, моряків й інших не курять: вони знають, що без цього вони можуть більше виконати.

Ніхто з хлопців ніколи не починав курити тому, що це йому смакувало, але звичайно тому, щоб з нього не кепкували інші хлопці: мовляв, він боїться курити; або щоб виглядати, на його думку, як доросла людина, хоч увесь час він виглядає, як малий осел.

Тому постанови собі твердо, що не подумаєш про куріння, поки не будеш дорослим, і вже дотримуйся цього. Це скоріше викаже, що ти – мужчина, ніж заслинений недокурок у губі. Інші друзі більш поважатимуть тебе і в багатьох випадках підуть, може й потайки, за твоїм прикладом.

Пиття. Одного вечора прийшов до мене чоловік вояцького вигляду і вийняв свої папери і звільнення, з яких було видно, що він служив зі мною у Південній Африці. Він казав, що не може знайти будь-якої праці і голодує, що всі проти нього, мабуть, тому, що він вояк. Але мій ніс і очі зразу сказали мені щось інше, і це була справжня причина його скрутного становища.

Нудким запахом тютюну й пива пересяк його одяг, кінці пальців були жовті від цигарок, він навіть смоктав якусь запашну пастилку, щоб заховати дух горілки у своєму подиху. Що ж дивного, що ніхто не хотів дати йому праці чи й допомогти, щоб мав за що пити, бо він напевно не зробив би нічого іншого з грішми, коли б їх тільки роздобув.

Багато біди й нужди у світі роблять люди, що звикли марнувати гроші й час на пияцтво. І багато злочинів та хвороб, ба, навіть і божевілля, має свій корінь у звичці пити забагато.

Старе прислів’я: “Міцний трунок робить слабих мужів” – цілком вірне.

Просто не можна й подумати про те, щоб п’яниця міг бути пластуном. Насамперед покинь пити і зроби постанову ніколи до пиття не повертатися. Вода, чай чи кава – цілком добрі напої, щоб гасити спрагу чи відсвіжитися під час спеки. Ще кращі для цього лимонад чи цитриновий сік.

На прогулянці. Добрий пластун вишколюється так, щоб обійтися без напоїв. Це здебільшого справа звички. Коли маршуєш чи біжиш з закритими устами або тримаєш в устах кремінець (а це теж примушує мати закриті уста), тоді не матимеш спраги; спрагу почуватимеш аж тоді, коли йтимеш з відкритими устами і втягатимеш у них повітря та сухий пил.

Але ти мусиш теж бути в доброму, здоровому стані. Коли ти повний тому, що не робиш руханки, то певно, ідучи, схочеш пити по кожній милі. Якщо утримаєшся і не питимеш, то спрага після короткого часу пройде. Якщо ж ти постійно п’єш воду під час маршу чи гри, то це спричинює втому та запирає дух.

Хто звик пити, той часто руйнує здоров'я і щастя своє і своєї сім'ї. Правду каже старе прислів'я: "Міцний трунок робить слабих мужів".

Хто звик пити, той часто руйнує здоров’я і щастя своє і своєї сім’ї. Правду каже старе прислів’я: “Міцний трунок робить слабих мужів”.

Частування. Інколи важко доводиться відмовитися пити міцні напої, особливо тоді, коли зустрінеш приятелів, що хочуть почастувати тебе. Все ж вони будуть тебе тим більше любити, коли їм скажеш, що нічого не хочеш; тоді вони не муситимуть за тебе платити. А коли наполягають на тому, то можеш взяти щось цілком нешкідливе. Ледащі люблять вистоювати біля шинквасу, базікаючи і сьорбаючи – звичайно на кошт інших, – але це ледащі, і ти повинен бути осторонь їх товариства, якщо хочеш у житті мати успіх і задоволення.

Пам’ятай, що пияцтво ще ніколи не усунуло жодної журби; навпаки, що більше пити, то й журба стає більшою. Підпилий тільки на декілька годин забуває про те, що лежить в основі клопоту, але він теж забуває і про все інше. Коли він має жінку й дітей, тоді за питтям забуває, що його обов’язок – працювати й допомогти їм вибратися з клопотів, а не робити себе ще непридатнішим до праці.

Дехто п’є, бо любить почуття напівотупіння. Але це роблять тільки дурні, бо хто почне пити, тому працедавець не буде довіряти. Така людина швидко стане безробітною й часто хворіє. В пияцтві немає нічого мужнього. Хто почав пити, той нищить здоров’я, кар’єру і щастя – своє і своєї сім’ї. Є тільки один лік на цю недугу: ніколи їй не піддаватися.

Стриманість. Куріння і пиття одного спокушає, а іншого ні. Але є одна спокуса, що цілком певно – як не тепер, то пізніше – прийде до тебе, і саме від неї хочу тебе застерегти.

Пластун "чистий у думках, слові й вчинках". Знає, як поводитися з тим, хто говорить непристойності

Пластун “чистий у думках, слові й вчинках”. Знає, як поводитися з тим, хто говорить непристойності

Тебе, імовірно, здивувало б, коли б ти знав, як багато хлопців дякувало мені за те, що я написав на цю тему, тому, сподіваюся, буде ще більше таких, що радо почують слова поради проти таємної звички, що опановує так багато юнаків.

Куріння, пиття і азартна гра – це хиби дорослих, і тому вони манять деяких хлопців, але ця таємна звичка- це не справа дорослих; вони можуть тільки із зневагою ставитися до того, хто йому піддається.

Деякі хлопці так, як і ті, що починають курити, думають, що це дуже гарно й мужньо оповідати чи прислухатися до сороміцьких оповідань. Тим часом це тільки доводить, що вони – малі дурні.

Однак такі розмови, читання поганих книжок і розглядання непристойних малюнків і фото дуже легко можуть призвести бездумного юнака до спокуси самонасилля (онанізму). Це дуже небезпечне, бо, ставши звичкою, послаблює здоров’я і духовні сили.

Якщо маєш хоч трохи мужності, ти відразу відкинеш таку спокусу. Перестанеш розглядати такі книжки й прислухатися до таких розмов та знайдеш собі щось інше, про що варто думати.

Інколи ця забаганка приходить від нестравності або від занадто ситної їжі, запору чи спання в занадто теплому ліжку під багатьма покривалами. Усунувши це, можна й цю спокусу усунути. Добре теж скочити раптом у холодну купіль, або прорухати верхню частину тіла вправами рук, боксом тощо.

На перший раз може видаватися важко перемогти спокусу, але коли раз так зробиш, другий раз буде вже легше.

Коли все ж ще маєш з цим клопіт, не роби з цього таємниці, але порадься з батьком чи своїм виховником, і все буде гаразд.

Раннє вставання. Ранній ранок, коли дикі звірята виходять на жир, – це пора найжвавішої діяльності для пластуна.

Тому пластун звикає вставати рано. А коли вже до того звикне, то це взагалі не буде для нього жодною трудністю як, напр., для товстюха, що все ще спить, хоч уже білий день.

Князь Веллінгтон, що звик спати на малому польовому ліжку, звичайно казав: “Коли прийшла пора повернутись у ліжку на другий бік, то це вже пора вставати”.

Багато людей може виконати вдень більше праці, як інші, тільки тому, що встають годину чи й дві раніше. Вставши раніше, матимеш теж більше часу для забави.

Коли вставатимеш годину раніше, як інші, будеш жити тридцять годин довше на місяць, як вони. Вони мають у році дванадцять місяців, а ти матимеш ще додаткових 365 годин дня, тобто дальших тридцять днів, отже тринадцять місяців, замість їхніх дванадцяти.

Старий вірш має багато правди, коли каже:

“Рано до ліжка, рано вставай,
Здоров’я, багатство й розум здобувай!”

Усміх. Де немає сміху – немає здоров’я. Смійся, скільки тільки можеш, – це тобі вийде на користь. Де тільки є нагода добре посміятись, йди і смійся. І інших спонукай до сміху, якщо тільки можеш, – воно їм теж вийде на добре.

Якщо в тебе щось болить чи журить, усміхнись на те все. Коли пам’ятатимеш про те і присилуєш себе це зробити, побачиш, що воно справді інакше виглядає.

Коли читаєш про великих пластунів, напр., про капітана Джона Сміта, “шукача стежок”, чи й інших, переконаєшся, що вони були дуже веселі “великі хлопці”.

Звичайний хлопець скривиться, коли доводиться робити важкі фізичні вправи, але пластун-юнак має тоді усміхатись. Йому напишуть один бал менше на картці результатів, коли він скривиться.

ІГРИ

Естафетовий біг. Один гурток змагається з другим, котрий з них швидше донесе звістку через великий простір естафетою бігунів чи велосипедистів. Гурткам доручають переслати за собою з пункту віддаленого яких дві милі, а то й більше, три депеші або “дарунки” (це можуть бути гілки якоїсь рослини).

Провідник, що провадить гурток, розставляє пластунів у зручних місцях, щоб бігли опісля з депешею від свого розташування до найближчого, а потім назад.

Коли на розташуванні розставимо пластунів парами, можна пересилати депеші в обох напрямках.

Метання “есеґеєм”. Щит до ціляння – це вузький мішок, легко напханий соломою, або аркуш паперу, картон чи полотно, натягнені на раму.

Есеґеї (малі ратища) робимо з кийків з загостреним тяжчим кінцем або залізним вістрям на ньому.

Оприлюднено в Без категорії

Як запобігати захворюванню

Оприлюднено автором

Багато років тому, коли я ще був у Кашмірі, в Північній Індії, кілька тубільців принесло до мене молодого чоловіка. Казали, що він упав з високого берега. Він терпів великі болі, і його друзі й свояки були вже певні, що він умирає.

Оглянувши його, я переконався, що він не зламав собі ніякої кості, тільки праве плече вискочило з своєї ямки. Я сказав покласти його плазом на плечі і зняв з ноги правий черевик. Сів на землю біля нього, обличчям повернений у напрямі його голови, праву ногу простягнув попри його правий бік, а п’яту вмістив під пахвою вивихненої руки.

Одному з його приятелів наказав я сісти з другого боку хворого і притримувати його. Тоді взяв його зап’ясток обома моїми руками і довго й рівномірно почав тягнути його руку, вживаючи п’яти як підйому, аж поки раптом його рука не стала знов на своє місце.

Тоді він зомлів.

Його мати заридала і казала, що я нерозумно взявся до цієї справи і вбив його. Але я усміхнувся, вдягнув черевик і сказав їй, що тепер поверну його до життя цілком здорового й у порядку – і я бризнув трохи води на його обличчя. Він поволі очуняв і переконався, що його рука була в порядку.

Тоді тубільці подумали, що я справді мушу бути лікарем. Вони послали по всій країні по хворих, поприносили мені їх для лікування, і я мав з тим два дні гірку годину. Були там випадки найрізноманітніших захворювань, а я мав обмаль ліків для їх лікування. Але робив, що тільки міг, і я дійсно переконаний, що декому з тих нещасних людей стало краще просто від самої віри, що я їм допомагаю.

Більшість з них захворіла від того, що були брудні й занесли у рани бруд. Багато хворіло від пиття поганої води, забрудненої відходами тощо.

Я з’ясував це старшинам їх сіл і гадаю, що де в чому спричинився до поліпшення їх здоров’я у майбутньому.

У кожному разі вони були дуже вдячні й допомагали мені опісля здобувати їжу чи добре вполювати ведмедя.

Якщо б я не знався трохи на лікуванні, то не міг би для цих людей нічого зробити.

А коли вже говоримо про лікування, то хочу остерегти тебе від надмірного вживання патентованих ліків і аптечних виробів. Якщо захворієш, іди до кваліфікованого лікаря, а він тобі скаже, яка в тебе недуга: не купуй ліків, що ними їх фабриканти в рекламі обіцяють вилікувати кожну недугу – і ту, що, як ти тільки здогадуєшся, тебе мучить.

Мікроби та як із ними боротися. Хворобу розносять у повітрі чи воді малесенькі невидимі мікроби чи бактерії. Дуже легко вдихаєш їх ротом або ковтаєш з напоєм чи їжею, і так вони можуть спричинити в тебе недугу. Якщо твоя кров у повному порядку, то воно звичайно залишається без поганих наслідків. Але якщо твоя, кров не в порядку, тоді ці мікроби спричиняють захворювання.

Головна справа в тому, щоб по змозі усунути мікроби. Вони люблять жити в темних, вогких і брудних місцях, найбільше їх у поганих стічних трубах, старих смітниках, гниючих відходах тощо. Тому зберігай чистоту у своїй кімнаті, в таборі і в одежі, утримуй їх сухими і дай доступ сонячному промінню і свіжому повітрю; тримайся здалека від місць, що смердять,

Перед їжею завжди вимий руки й вичисть нігті, бо там охоче збираються бактерії з тих речей, що ти їх упродовж дня брав у руки.

“Не плювати на землю”. Часто можеш бачити в людних місцях написи, що забороняють плювати. Причина в тому, що часто плюють люди хворі на легені; від їх плювків переходять мікроби в повітря, їх вдихають у свої легені здорові люди і можуть теж захворіти. Часто можеш мати в собі мікроби роками, не знаючи про те, і коли плюєш, стаєш відповідальний за перенесення тієї недуги на здорових людей; тому, з огляду на добро інших, цього не слід робити.

Сухоти поширюються різним способом. Ось один з них: Хворий плює на землю. Плювки висихають, і мікроби підносяться в повітря. Хлопець, що віддихає устами, втягує мікроби в легені. Пластун, що віддихає носом, у меншій небезпеці

Сухоти поширюються різним способом. Ось один з них: Хворий плює на землю. Плювки висихають, і мікроби підносяться в повітря. Хлопець, що віддихає устами, втягує мікроби в легені. Пластун, що віддихає носом, у меншій небезпеці.

Дуже багато людей хворіє на сухоти, а вони дуже заразливі. Але можеш не боятися цієї недуги, коли дихаєш носом і твоя кров у порядку. Виходячи з переповнених театру, церкви чи зали, завжди варто відкашельнути і вичистити ніс, щоб позбутись бактерій, яких ти міг надихатися від інших у натовпі. А коли б ти захворів на ту недугу, можеш її найшвидше позбутись, якщо завжди спатимеш надворі і багато відпочиватимеш.

Спи на свіжому повітрі. Пластун мусить багато спати під голим небом; тому, коли спиш у хаті, відчиняй вікна на всю ширину. Бо коли звикнеш спати в теплому повітрі, можеш легко застудитись у таборі, а немає нічого смішнішого і ніщо більш не зраджує жовтодзюба, як нежить у пластуна. А коли він звикне мати відчинені вікна, тоді не застудиться.

Люди стають бліді й мають нездорову шкіру на обличчі, коли живуть у приміщеннях, де рідко відчиняють вікна і де повітря переповнене нездоровими випарами й мікробами. Відчиняй щодня вікна, щоб випустити надвір зіпсуте повітря.

Їжа. Причина багатьох недуг у тому, що люди часто забагато й неправильно їдять.

Пластун мусить знати, як бути йому завжди легким і жвавим. Коли придбав він собі добрі м’язи, може не робити далі окремих фізичних вправ для тих м’язів; але лише тоді, коли він відповідно буде харчуватися.

Коли під час облоги Мейфкінгу наші запаси їжі зменшилися, ті з залоги, що звикли їсти мало, не терпіли так, як ті, що звикли напихатися під час миру; вони втрачали тепер сили та легко ставали дразливими. Під кінець наш запас обмежився до пригорщі розтовченого вівса, не більше, як булка за одного пенні, – і це був наш запас “хліба” на цілий день, а далі близько фунта м’яса й щось із два пінти (= один літр) “соунс”: якогось чиру в вигляді зіпсутого клею для приліплювання афіш.

Найдешевші харчі – це сушений горох, борошно, вівсяна крупа, картопля, рис, макарони, кулеша і сир. Інша добра пожива – це овочі, городина, риба, яйця, горіхи і молоко; цим можна чудово жити з додатком малої кількості м’яса або й без нього.

Коли маєш доволі свіжого повітря, пожива йде тобі на здоров’я. А коли, навпаки, сидиш цілими днями в закритій кімнаті, сита їжа робить тебе товстим і лінивим. В обох випадках краще їсти не дуже багато. Все ж підростаючі хлопці не повинні зморювати себе голодом, але також вони не повинні брати собі за приклад того поросятка на шкільній гостині, що, коли запитали: “Ти не можеш вже більше їсти?”, – відповів: “Ні, я можу ще їсти, але я вже не маю місця, куди ковтати”.

Велика хиба наших днів – це споживання великої кількості різних ліків тоді, коли взагалі немає жодної причини їх уживати.

Найкращі ліки – це свіже повітря, фізичні вправи, великий кухоль води раннім ранком, коли в тебе запор, і пінт гарячої води перед спанням.

Одяг. Одяг пластуна має бути по змозі з вовни, бо вона швидше висихає. Недобре носити бавовну безпосередньо на тілі; в такому випадку треба її зміняти, як тільки стане вогка, – інакше легко можна застудитися.

Ось так зав'язує черевик пластун: На одному кінці шнурівки робимо вузол, а другий кінець пересиляємо через обидві долішні дірки. Опісля шнуруємо, починаючи згори, вниз. Чорна частина шнурівки - невидна

Ось так зав’язує черевик пластун: На одному кінці шнурівки робимо вузол, а другий кінець пересиляємо через обидві долішні дірки. Опісля шнуруємо, починаючи згори, вниз. Чорна частина шнурівки – невидна.

Важлива річ, про яку пластун мусить дбати, щоб бути витривалим і здатним до довгих маршів – це взуття. Я вважаю, що черевики кращі за чоботи, бо вони допускають більше повітря до ніг.

Пластун, який довгим маршем намуляє собі ноги, не зможе йти далі.

Тому намагайся мати завжди добрі, допасовані до ноги, вільні черевики, до того міцні, щоб по змозі якнайкраще відповідали природному виглядові босих ніг, з рівним внутрішнім берегом. Зм’якшуй свої черевики за допомогою мазі, баранячого лою, трану, сідлярського мила чи рицинової олії.

Якщо ноги зволожаться від поту чи води, тоді шкіра м’якне, дуже швидко намулюється, і там, де черевик натискає, робляться пухирі.

Тому ноги треба утримувати по змозі сухими. Для того треба обов’язково носити добрі вовняні шкарпетки. Якщо хтось має тонкі бавовняні чи шовкові шкарпетки, можеш відразу сказати, що з нього поганий мандрівник. Хлопця, що вперше йде на довшу прогулянку, називають “м’яконогим”, бо він звичайно намуляє собі ноги, поки досвід не навчить його тримати їх у порядку. (“Тендерфут” – тобто “м’яконогий” – це англійське означення пластуна по першій пробі. Примітка перекладача).

Якщо дуже потіють ноги, посипай їх порошком, зробленим з борної кислоти, крохмалю і цинкового оксиду, взятих в однаковій кількості. Цим порошком натирай поміж пальцями, щоб там не утворювалися м’які пухирі. Ноги можуть стверднути до деякої міри, коли їх мочити у розчині галуну чи солі в воді. Мий ноги щодня.

Оприлюднено в Без категорії

Плекання здоров’я

Оприлюднено автором

Ніякої не буде з нас користи для Пласту, коли ми не будемо здорові. Не тільки для Пласту, але й для нас самих не буде ніякої користи ні з нас, ні з нашого життя. Нездорова людина постійно займається своєю недугою, їй нема радости з життя, вона завжди огірчена, невдо- волена. Нам, пластунам, треба хотіти- й уміти бути здоровими, нам треба навчитися розумно плекати своє здоров’я. Розумно, бо бувають люди, які знову ні про що інше не думають, нічим іншим не займаються, лише страхом про своє здоров’я. Це теж хворі люди. Кожне перебільшення це до деякої міри хвороба. Щось інше знати й дотримуватись найважливіших основ гігієни; це об’ємиста наука, але дещо з неї, може, знайоме, добре пригадати, щоб потім не було запізно й щоб ми не потерпіли шкоди, якої пізніше не вдасться вже вповні направити. Наслідки негігієнічного життя бувають дуже дошкульні для людини й для загалу. Здорова людина має в собі завжди багато енергії для поборювання різних життєвих труднощів, має багато захоплення життям, охоту до діяльносте. Нерухливі, повільні, ліниві, безідейні люди, несхильні веселитися, гратися, це здебільша нездорові, а то й виразно хворі люди. їм ледве вистачає сил для виконування необхідних життєвих чинностей, але нема їх на жертвування іншим трохи своїх сил або на виконання якогось труду “так собі”, хоч би для розваги, для “спорту”. Правда, і таке буває, що хтось слабосильний жертвенно уділяє свою силу іншим на користь. Така людина, одначе, через слабе здоров’я скоро вичерпується, не на довго вистане цієї сили в неї.

Ми всі повинні плекати своє цінне здоров’я, щоб якнайдовше використати свій талант, свої здібності для добра загалу. Силу тіла треба плекати, розвивати, щоб не зменшувалася, а росла разом з людиною. Здоров’я є передумовою для нашої діяльности в Пласті. Ось тут деякі основні правила гігієни, про які не вільно нам забувати:

  • Не пересипляймо найгарніших і найздоровіших ранішніх годин дня.
  • Коли встанемо з ліжка, виганяймо останки оспалости руханкою.
  • Вичісуймо волосся чистим гребенем і щіткою.
  • Миймося холодною водою без поспіху, дбайливо, чисто, окремо руки милом, окремо чистою водою обличчя й шию. Тверда (неварена) вода шкодить волоссю.
  • Миймо чистою щіткою зуби вранці й перед сном.
  • Робім усе впродовж дня з добрим розрахунком часу, без зайвого поспіху, спокійно. Поспіх і неспокій висилюють нерви.
  • Їжмо в окреслених годинах без поспіху і в доброму, веселому настрої.
  • Їжмо частіше, зате небагато.

ДОГОДЖУЙМО БІЛЬШЕ ЗДОРОВ’Ю, НІЖ СМАКОВІ

Пам’ятаймо, що чим вибагливіші страви, тим вони менше здорові, а то й шкідливі, а чим ближчі до природи, тим здоровіші. За книжкою: «Ella Thea Smith Exploring Biology» подаємо вказівки щодо щоденної їжі:

  1. Щонайменше 1/2 літри молока денно;
  2. денно 2 помаранчі або грейпфрут, або 2 яблука, або 2 помідори чи сік з них (це по змозі перед сніданням чи обідом);
  3. щодня, крім картоплі, дві різні городини, по змозі сирі, а одна з них листкова (морква і салата);
  4. денно одне яйце або щонайменше 3-4 яєць на тиждень;
  5. до кожної їжі грубозернистий, разовий сільський хліб або мучна страва (цілозерниста, наприклад: каша, вівсяні платки і т. п.);
  6. раз на деніь кусень м’яса, або риба, або сир, або фасоля чи горох; 8 цукор (сирий, меляса) кращий, ніж інші солодощі, до смаку (небагато).

Загалом гігієністи захвалюють ось такі речі: молоко (якщо справжня кава, то хіба з молоком, краще обходитися без кави), відвари зел, мед, пшеничні прозябці, рижові платки, разова мука пшенична й житня, разовий хліб, масло, варення (мармеляда) з різних ягід і овочів, яблука, виноград, банани, грушки, гриби, негладжений риж, йогурт чи кисле молоко, коров’ячий сир, печінка, мозок.

Їжмо з апетитом і не захланно, але й не марудно, достатню кількість, але не до переситу. Жуймо добре.

При їжі не читаймо й не працюймо умово, не дратуймо себе нічим, гомонім легко й весело, не говорім про негарні речі.

Не збриджуймо себе до їжі пригляданням, нюханням і т. п. Якщо страва погано приладжена, краще її не їсти.

Дбаймо при їжі про апетитність, тобто чистий стіл, чисту посуду, чисте й гарне накриття, чисті руки. Не берім у руки й не кладім на стіл нечистих предметів (клунків, книжок, грошей, листів тощо).

Під час їжі, замість води, пиймо радше овочеві соки, але не надто холодні. Також не перестуджуймо шлунка дуже холодними стравами.

Не менше години-двох по їжі не купаймось, ні не робім проруху чи тяжкої праці. Це відтягає кров до працюючих членів тіла, тому утруднює травлення.

Дбаймо про здоровий шлунок і кишки та про їх правильні чинності. При будь-яких болях у шлунку чи кишках найкраще стриматись від тяжкостравної їжі хоч на 3-4 години і пити теплі течі. Потім повернутись до звичайної їжі. Але якби болі, не зважаючи на дієту, не поступались, тоді треба обов’язково вдатися до лікаря, щоб не допустити до тяжких захворінь або, при існуючій недузі, скористатися з його негайної допомоги.

Не виконуймо без конечної потреби надто довго того самого зайняття (наприклад: читання, забави, науки). Поділім собі чинності й уложім собі їх по змозі різнорідно. Зате кожне зайняття виконуймо енергійно, без зайвого гайнування часу.

Щодня подбаймо за рух на свіжому повітрі, не зважаючи, чи дощ, чи погода, по змозі, але в міру на сонці. Літньою порою призвичаюймо наше тіло ступнево до жаркого сонця. Але в кожному випадку, довше перебуваючи під його діянням, мусимо покрити голову білою хустиною, капелюхом чи іншим накриттям.

Змиваймося або купаймося часто цілі, головно ноги. Змиваймо ноги в міру потреби теплою водою, а якщо вони пріють, то з додатком дезинфекційного засобу.

Голову змиваймо що два тижні теплою водою з милом і споліскуймо старанно чистою водою.

Не пиймо алькогольних напитків і не вживаймо ніколи тютюну в жадній формі. Хто переконував би нас про якусь користь з пиття алькоголю чи курення тютюну, то скажім йому, що про ці ніби користі з нерозумних налогів мудрі люди вже перестали розмовляти.

Без уваги на безсумнівну шкідливість вживання всяких наркотиків, пластуни спостерігають довкола себе багато людей, що попали у неволю різних налогів. Переважно ці люди хотіли б потім позбутися свого налогу курення чи пиття, та нема в них стільки сили, щоб це зробити. Тож, передбачаючи наслідки з причин, пластуни не думають наражувати себе на подібну долю. Вони ж бо хочуть плекати силу “і тіла, і духа”, як сказано в обі- ті. Яка ж користь із сили, що в неволі?

Усім відомо, що навіть чай і чорна кава та інші напитки, що мають у своєму складі т. зв. “нешкідливі” наркотики, уживані надміру, погано впливають на здоров’я людини.

Про недуги не говорім без конечної потреби, хіба що хочемо помогти комусь прийти до здоров’я доброю порадою. Зате думаймо й говорім про здоров’я, про те, що йому служить, і берім собі приклад зі здорових, спокійних і розумних людей. Приглядаймося залюбки сильним, здоровим і гарним речам, перебуваючи серед природи: горам, скелям, велетням деревам, рікам, потокам, водоспадам тощо.

Шукаймо завжди цікавого і вартісного товариства. Не даймо ніколи підмовляти себе до пустих, безмістових, виснажливих, нездорових або некультурних розваг. Не наїдаймося перед сном. Засипляймо непізно з погідними, спокійними думками.

Оприлюднено в Без категорії

Пласт і протиалкогольний рух

Оприлюднено автором

Усім відомо, що Пласт є організацією, в якій її членам не вільно уживати алькогольних напитків, ні, курити. Таке домагання ставить один з основних пластових законів. Загал пластунів та його ідейні провідники з малими дуже виїмками придержуються сього.

Яке займає пластова організація становище до протиалькогольного руху?

Становище яке займає досі пластова організація за деякими виїмками – пасивне. Значить, пластуни самі не пють, не курять, стараються може близше освідомитися з алькогольним питанням і на сьому кінчиться уся їх робота. – Та й освідомлення не дуже то й велике, бо кине тільки пластову організацію, дивись — поводиться в життю так та й піде втертими шляхами, начеб ніколи не належав до Пласту. Якеж становище повинна заняти пластова Організація і Пластуни до алькогольного питання?

В сій справі хочу кинути кілька думок. Пластуни з пасивного становища, яке займали досі в алькогольному і нікотинному питанню, повинні заняти активне. Тільки самим не пити, за мало. Треба і се повинно стати одним з важних обовязків пластуна, протиалькогольну ідею поширювати серед свойого окруження, в дома, в школі, серед громадянства, на селі, в читальні. Для приміру наведу започатковану працю пластунів в Рогатині. Ще в 1924 р. гурток “Тур” дав ініціятиву до організовання в рогатинській гімназії Протиалькогольного Кружка. Першими його членами були майже самі пластуни і пластунки обох Курінів. Помалу до протиалькогольного Кружка почали вступати ученики і учениці гімназії. В третому році свойого істновання числив уже Протиалькогольний Кружок звиж 200 членів і став найповажнійшою орґаніаціею молоді. Минулого року наросла вже думка вийти поза межі Гімназії і поширити протиалькогольний і протинікотинний рух між укр. молодю середних шкіл в межах Польщі. Для успішного поширення створився тимчасовий центр а саме Союз протиалькогольних кружків в Рогатині, який приступив до видавання протиалькогольного орґану „Ми молоді”, що скоро поширився. Союз випрацював реґулямін для орґаніґації кружків, членські легітимації, членські відзнаки. А треба признати, що в усій протиалькогольній акції, від початку до тепер визначну і домінуючу ролю вели пластуни і на дальше взялися її вести.

Які завдання повинні поставити собі пластові відділи?

Активно працювати в протиалькогольному русі серед гімназійної молоді, організуючи протиалькогольні кружки, Перші пластуни можуть в гімназії дати ініціятиву, бо вониж не пють і не курять. В протиалькогольному кружку теоретично самі обізнаються з сим рухом, збільшають число членів і потраплять сим рухом захопити инших і вкладками піддержуть матеріяльно Кружок, приготовлятися до борби з алькоголізмом поза гімназією. Через активну працю в кружку, в якому будуть працювати, виконають один з важних громадських обовязків.

Та й для самої пластової організації зроблять велику прислугу. Знана усім річ, що найбільше перепон для збільшення числа пластунів се саме курення і пиття. 1922 р. до пласту в Рогатині вписалося 150 учеників. Колиж почали ставити острійші домагання і вимагати від пластунів, щоб не курили, то за якийсь час в Пласті остало всего 35 пластунів.

— Протиалькогольний і — нікотинний кружок мати буде на меті приготовляти нових членів до Пласту а Пласт не буде вже мати клопоту з сею язвою між молодю. Буде діставати вже освідомлених членів.

Годі вже уважати Пласт за звичайну забаву. Серіозно берімся до праці!

Заккнчуючи, кличу ще раз до Вас: „Станьте в вже раз правдивими пл. провідниками, що відвічають перед цілим укр. народом і його історією!

Оприлюднено в Без категорії

Досвід розвитку українського спорту в довоєнній Галичині

Оприлюднено автором

Початий зацікавлення спортом і спортовою програмою почалися в Галичині в державних українських гімназіях, а головно в Перемишлі, біля 1912 року, де почав існувати спортовий гурток «Сянова Чайка». Провідниками цього руху (за ініціятивою проф. І. Боберського) були проф. Любович, котрий започаткував і був душею «Сянової Чайки», проф. Т. Поліха, один із засновників Пласту (в Перемишлі – ред.), проф. Богдан Вахнянин, а згодом проф. В. Бачинський.

У шкільному будинку в Перемишлі була велика спортова заля, де учні вправляли руханку, а на поляні вправлялися у футболі. Крім одної години на тиждень для всіх учнів, члени «Сянової Чайки» збиралися на залі багато частіше, де уживали реки, поручки і коні до перескакування, або на поляні, де кидали диском або ратищем. У суботи, під проводом австрійських старшин, відходили на стрільницю, де відбувалося стріляння гострими кулями. Кожного року під час зими члени «Сянової Чайки» перепроваджували спортові покази на сцені театральної залі в Народньому Домі у Перемишлі. У часі зими, разом з учнями гімназії, гурток займався зимовими спортами, головно «санкуванням». Славні були санкові з’їзди на Липовиці, Угорськім Тракті, Високому Замку, Баштівці і Цибулянці повз Дівочий Інститут.

Із першою світовою війною «Сянова Чайка» перестала бути активною і аж у 1920 році дочекалася відродження. Сім років пізніше «Сянова Чайка» занепала, але вже тоді спорт зріс у популярності, і в дальших кількох роках започатковано різні спортові гуртки, як от «Беркут» (легкоатлетика), «Сокіл», «Спартанка» (жіночий гурток при гімназії), «Весела Громада» (при семінарі), «СКУТ» у Львові (жіноча дружина кошівки), «Сян» і «Україна» (дружини копаного м’яча). Теоретичні і практичні вправи у грах кошівки і відбиванки при гуртку «Спартанок» провадила Цьопа Паліїв, а підставові засади легкоатлетики в «Беркуті» викладав І. Волинець.

Високе місце у Спортовім Союзі (з осідком у Львові) — куди належали всі спортові гурткі — займав «Беркут», котрий начисляв близько 80 членів. Цей гурток займався: відбиванкою, кошівкою, легкоатлетикою (біги, скоки, куля, ратище), копаням м’ячем, водними спортами (плавання, перегони човнами), лещатарством, і на вітьмав свою власну оркестру. Охота, зацікавлення та ентузіязм були дуже великі, але часом заходила проблема транспорту і спортового виряду. Траплялося не раз, що молодий спортовець чи спортовка мусіли відмовити собі не одну приємність, щоб відкласти гроші на виряд і на подорож до іншого міста, де відбувалися змагання.

Роковою атракцією спортового світу в Галичині були «Запорозькі Ігрища», котрі відбувалися на площі Сокола-Батька у Львові або в Перемишлі. Крім гуртків «Беркута» з Перемишля і «Сокола» зі Львова в ігрищах брали участь 8 до 10 гуртків, у котрих була репрезентація Станиславова і Стрия.

З рядів змагунок дуже часто перші місця належали до Ольги Секели, Марійки Гусар («Беркут») і Орисі Кобзяр та Наталки (Матки) Нижанківської («Сокіл» — Львів).

Поміж змагунами були передовими Роман Шухевич (пізніше ген. Тарас Чупринка), Ю. Гнатейко, Круль, Р. Рак у Львові, а в Перемишлі: Т. Козак, М. Романець, І. Медвідь і Семенюк усі Беркутовці і Володимир Кобзяр зі Львова, визначний грач футбольної дружини «Україна» у Львові, що з часом здобув світову славу як найкращий грач Карпатської України у футбольних змаганнях з Угорщиною за світову чашу. В. Кобзяр живе тепер у Гантері, США.

На жаль, українські спортовці і гуртки через політичні причини були обмежені в подорожах, не змагалися із чужинцями і ніколи не виїздили за кордон. Спорт у Східній Україні сто-сунково стояв вище як у Галичині, але влаштувати крайові змагання було неможливо. Саме з тих причин спортові ігрища були тільки внутрішні і завершення наших спортовців ніколи не бачили світової слави ані визнання.

Оприлюднено в Без категорії

Світ великий — було б здоров’я!

Оприлюднено автором

Здавалося б, що ця точка пластового закону така самозрозуміла, кожному ясна, що переконувати про конечність дбайливости про неї у щоденному житті нема потреби. Проте, як часто ми занедбуємо правила гігієни, свідомо нищимо своє здоров’я, забуваючи, що здоров’я — це найбільше багатство. І нема такої ціни, що її не заплатила б хвора людина за поворот до здоров’я.

Люди часто хворіють, бо глядітись не вміють.

Є велика література про плекання здоров’я. Дбає про здоров’я і держава, організуючи цілу систему допомоги людям у цій справі. У Пласті ж гасло “У здоровому тілі — здорова душа” — це його підвалини. Але ні Пласт, ні держава, ні піклування батьків не поможуть, якщо самі не житимемо гігієнічно та не дбатимемо про гарт і тугість свого тіла й душі.

Упорядкований спосіб життя, т. зв. режим дня, правильне харчування, щоденний прорух, спорт на свіжому повітрі — все це спричинюється до засвоєння корисних навичок, скріплює нашу волю та здоров’я, сприяє життєрадісному підходові до життя.

Не думаймо, що така дрібна звичка, як миття рук за кожним поворотом до хати, зокремо перед їжею, миття зубів і принайменше рук, лиця та ніг перед спанням, правильне харчування — це маловажні справи. Вони, коли їх послідовно зберігаємо кожного дня, стають нашою “другою натурою”, сторожами нашого здоров’я. Вони не тільки оберігають нас перед недугами, але й зміцнюють нашу відпорність, волю, уможливлюють нашу спроможність нести тягарі життя. Воля ж це неабиякий скарб. Скільки то людей не можуть себе змусити присісти до книжки, здобути освіту, відмовити собі приємности, тоді, коли мають виконати певні обов’язки.

Скільки наших знайомих через брак цих звичок живуть “паталахами”, нездарами, що не вміють ні правильно сісти (вони завжди зігнені, неохайні!) ані побігти, ні скочити, бо бракує їм заправи й відваги. Вони вже в юнацькому віці поведінкою і виглядом старі, бо нема у них молодечої готовости до руху, справности тіла й життєрадісного сприймання життя.

Уважаю зайвим тут згадувати про те, переконувати Вас, Подруги і Друзі, про злочинність супроти самого себе, батьків, Пласту, нашого народу й держави, в якій живете, гріхом супроти Бога те, що хтось з молодих нищить своє здоров’я, фізичне й психічне, нікотиною, алькоголем, наркотиками, бо таке юнацтво “Юнака” не читає. Воно в Пласті припадкове й надовго не залишається. Уважаю великою глупотою також і те, що дівчата, щоб бути стрункими, вибирають собі дієти — трошки солодкого, багато кави та папіросів, чи взагалі заморювання себе голодом якийсь час на те, щоб потім кидатися на їжу й від того хворіти.

Пластун сміється життю назустріч

А це можливе тоді, коли він здоровий, сильний, коли поміркований, любить фізичні вправи, рух, змагання; вправляє туристику, плавання, ігри й зайняття в природі, — словом коли готовий на найвище зусиля тіла і волі, щоб бути успішним, осягнути мету. Хай це буде кожного дня мала перемога над своїм лінивством у щоденному прорусі, наприклад. Це — самодисципліна, переживання радости успіху. А що вже казати про перемогу над своїми пристрастями, виконування обов’язку, що вимагає особливого зусилля і посвяти?.. Тоді, справді світ перед Вами відкритий. А в ньому ж стільки можливостей для здорових, сильних тілом і духом!

Оприлюднено в Без категорії